Соціальний статус

Поняття соціального статусу школярі можуть зустріти не лише на уроках із суспільствознавства, а й у діалогах зі старшими. Давайте розберемося, що це означає.

Визначення соціального статусу

Соціальний статус — це становище людини у суспільстві чи окремій підсистемі суспільства.

Соціальний статус можна визначити за специфічними для конкретного суспільства ознаками, наприклад, економічними, національними, віковими та ін. Соціальний статус поділяється за уміннями, навичками, освітою.

Це поняття існує лише у процесі порівняння позиції однієї людини з іншими. Він показує певне місце у ієрархічних сходах, відбиваючи організацію суспільної структури. Високий статус дає можливість впливати на хід суспільного та історичного розвитку, користуватися привілеями, особливим розташуванням.

  • Рівень доходу;
  • Спосіб життя;
  • Відносини між людьми в системі суспільного поділу праці;
  • Відносини розподілу;
  • Відносини щодо споживання;
  • Місце людини в ієрархії політичної системи;
  • Рівень освіти;
  • Вік;
  • Стать;
  • Етнічне походження.

Види соціальних статусів

Соціальний статус — це невичерпний людський ресурс, який дає людині можливість впливати на суспільство та набувати особливих позицій у системі влади та розподілу матеріальних благ. Кожна людина займає цілу низку позицій у суспільстві, кожна з яких передбачає певні права та обов’язки.

Найчастіше людина має не один, а кілька соціальних статусів.

Розрізняють такі види соціальних статусів:

  1. Визначаються положенням індивіда в групі – особистий та соціальний.

Особистий статус — це становище людини, яке вона займає у малій групі, залежно від оцінки її індивідуальних якостей (душа компанії, активіст класу).

З іншого боку, у процесі взаємодії з іншими індивідами кожна людина виконує певні соціальні функції , які визначають його соціальний статус (друг або однокласник).

  1. Визначаються часовими рамками, впливом життя індивіда загалом — основний і неосновний (епізодичний).

Основний статус визначає головне в житті людини (найчастіше пов’язаний з основним місцем роботи та сім’єю, наприклад — хороший сім’янин та незамінний працівник).

Епізодичний статус впливає на деталі поведінки людини (пішохід, пасажир, пацієнт, читач, слухач). Набуваються в результаті вільного вибору чи ні.

  1. Набуваються в результаті вільного вибору чи ні.

Приписаний статус – це соціальна позиція, яка заздалегідь розпоряджена індивіду суспільством незалежно від заслуг (національність, місце народження, соціальне походження).

Досягнений (набутий) набувається в результаті вільного вибору, особистих зусиль і перебуває під контролем людини (освіта, професія, матеріальний достаток).

Змішаний статус має риси запропонованого і досягненого статусів (людина, яка стала інвалідом, звання олімпійського чемпіона).

Приклади соціальних статусів

Розглянемо приклади кожного виду соціального статусу.

Найголовніший, властивий усім людям статус – це людина. Він настільки узагальнений і розмитий, що його рідко враховують.

Приклад вродженого статусу: національність. Стать також дає певний соціальний статус і роль (дочка чи син, онук, сирота).

На набуті статуси людина може вплинути своїм вибором. Так, наприклад, розширюються родинні ролі — колись незнайомі люди стають чоловіком і дружиною при створенні нової сім’ї, а їхні родичі набувають нових соціальних статусів (свекруха, золовка, своячениця, кум).

Епізодичні статуси: учасники страйків, відвідувачі кінотеатру чи кафе, пасажир таксі чи поїзда. Ці статуси можуть повторюватися в житті однієї людини або змінюватись на інші статуси.

Статуси, що досягаються, стосуються професійних і статусних положень: професія (лікар, юрист, геолог), посада (президент, керівник), життєва позиція (дауншифтер, бродяга). Досяжні соціальні статуси включають такі категорії, як злодії, вбивці, люди без певного місця проживання. Це зворотний бік медалі, який відображає неправильно докладені зусилля.

Будь-який прояв соціального статусу не може постійно відповідати очікуванням суспільства, витримувати і поведінкову лінію, і зовнішню відповідність.

Як підвищити соціальний статус

Соціальний статус не є постійним та природним. Людина може мати прагнення до його підвищення.

Завжди є більш престижні професії, місця проживання, вищі заробітки. Щоправда, є категорії, на які людина вплинути не може, наприклад, змінити біологічних батьків чи національність. Але більшість речей можна змінити та підвищити свій соціальний статус.

Підвищенню соціального статусу сприяє мотивація та амбіції. Якщо не прагнути покращувати своє життя і вибирати найкраще, то прогрес не станеться. Це стосується всього — від вибору роботи до побудови відносин.

Підвищення соціального статусу завжди пов’язане з швидкою і адекватною адаптацією до умов, що змінилися, і чим швидше це відбудеться, тим більше шансів закріпитися на досягнутому.

Соціальний статус та роль

У кожному суспільстві є деяка ієрархія статусів, яка є основою його стратифікації. Це означає, що певні статуси вважаються престижними, інші — навпаки. Ця ієрархія формується під впливом двох факторів:

  • реальної корисності тих соціальних функцій, які виконує людина;
  • системи цінностей, яка є характерною для суспільства.

Якщо престиж статусу необґрунтовано завищено або, навпаки, занижено, то можлива втрата рівноваги статусів. Суспільство, у якому спостерігається подібна тенденція до втрати цієї рівноваги, не здатне забезпечити нормальне функціонування. При цьому важливо розрізняти престиж та авторитет.

Престиж — це оцінка суспільством соціальної значущості того чи іншого статусу, яка закріплена у культурі та громадській думці.

Авторитет – ступінь визнання суспільством гідності конкретної людини.

Соціальний статус особистості може проводити поведінка людини. Знаючи соціальний статус людини, можна визначити деякі якості, якими вона володіє, а також передбачити дії, які вона може зробити. Таку очікувану поведінку людини, яка асоціюється з її статусом, прийнято називати соціальною роллю.

Соціальна роль — це зразок поведінки, який визнаний для людей контрактного статусу у певному суспільстві.

Іншими словами, соціальний статус – це не становище, а роль – це модель поведінки, яка пов’язана зі статусом.

Рольовий конфлікт та його види

Рольовий конфлікт– це ситуація, в якій людина стикається з необхідністю задовольнити вимоги двох або більше несумісних ролей, або з протиріччям ролі та світогляду.

Розглянемо три види рольових конфліктів у таблиці.

Назва виду

Суть рольового конфлікту

Внутрішньорольовий

Конфлікт, при якому вимоги однієї й тієї ж ролі суперечать один одному.

Наприклад, роль батьків передбачає не тільки добре, ласкаве поводження з дітьми, але також вимогливість, суворість.

Міжрольовий

Конфлікт, який виникає в ситуаціях, коли вимоги однієї ролі суперечать іншій.

Наприклад , коли людина повинна бути строгим начальником на роботі і добрим батьком вдома.

Особистісно-рольовий

Конфліктна ситуація, коли вимоги соціальної ролі суперечать інтересам та життєвим устремлінням особистості.

Наприклад, коли людина не може виконувати вимоги на роботі, тому що вони суперечать її релігії.

Додати коментар