Ми з дитинства знаємо, що брати без дозволу речі та сидіти з ногами на столі некультурно. Щоб стати ближчим до розуміння культури, розглянемо які у неї бувають види та форми.
Поняття культури
Термін «культура» має десятки визначень, але нам у рамках шкільного курсу суспільствознавства знадобляться лише деякі з них.
Культура — це все, що створила людина: технічні засоби та духовні цінності, наукові відкриття, пам’ятки літератури та писемності, політичні теорії, правові та етичні форми, твори мистецтва та багато іншого.
У широкому сенсі культура — це історично зумовлений динамічний комплекс форм, принципів, способів і результатів активної творчої діяльності людей, які постійно оновлюються у всіх сферах суспільного життя.
У вузькому сенсі культура — це процес активної творчої діяльності, в ході якої створюються, розподіляються та споживаються духовні цінності.
Як ще розуміють культуру:
- як «соціальну спадковість» або «соціальну пам’ять», яка не передається біологічним шляхом;
- як внутрішній, духовний розвиток і багатство людини;
- як спосіб життя певного народу (наприклад, культура Стародавнього Єгипту). :
Елементи культури
Культура складається з безлічі різних елементів, які можна розділити на такі групи:
- Символи — умовний знак, слово або предмет, який розкриває зміст і значення конкретної культури. Наприклад, у національній культурі це мова, система традицій та ритуалів, емблематика.
- Герої — реальні та вигадані люди, яких стали сприймати як приклад для наслідування після подвигу чи іншої діяльності. Наприклад, письменники, актори, полководці.
- Ритуали — колективна діяльність із суворою структурою та встановленим порядком. Наприклад, хреститися перед входом до церкви.
- Цінності — це найглибший рівень культури, який включає в себе загальнолюдські уявлення про добро і зло, хороше і погане, правдиве і хибне.
Функції культури
Перелічимо основні функції культури:
- Гуманістична — формування гуманістичного світогляду. Головна функція феномена культури.
- Пізнавальна — формування цілісного уявлення про народ, країну, епоху.
- Оціночна — диференціація цінностей, збагачення традицій.
- Регулятивна (нормативна) — формування системи норм і вимог суспільства до кожної людини у всіх сферах життя та діяльності (норми моралі, права, поведінки).
- Інформативна — передача і обмін знаннями, цінностями і досвідом попередніх поколінь.
- Комунікативна — збереження, передача та тиражування культурних цінностей; розвиток та вдосконалення особистості через спілкування.
- Соціалізація — засвоєння людиною системи знань, норм, цінностей, привчання до соціальних ролей, нормативної поведінки, прагнення до самовдосконалення.
Основні форми культури
Існує кілька критеріїв, на основі яких виділяють різні форми та різновиди культур:
- у зв’язку з релігією — релігійна та світська;
- за регіональною ознакою — культура Сходу, Заходу тощо;
- за національною ознакою — українська, американська тощо;
- за належністю до історичного типу суспільства — культура традиційного, індустріального, постіндустріального суспільства;
- у зв’язку з територією — сільська та міська культура;
- за сферою суспільства або видом діяльності — культура виробнича, політична, економічна, педагогічна, екологічна, художня тощо;
- за характером потреб, що задовольняються, — матеріальна і духовна.
- за рівнем майстерності та типу аудиторії — елітарна, народна, масова.
Розглянемо докладніше деякі форми культур.
Елітарна
Елітарна культура створюється привілейованою частиною суспільства чи професійними творцями на замовлення. Її особливості:
- важка для розуміння для непідготовлених людей;
- Цю культуру споживає високоосвічена частина суспільства — критики, літературознавці, театрали, художники, письменники, музиканти.
Народна
Народна культура створюється анонімними творцями, які не мають професійної підготовки. Її продукт – міфи, легенди, епоси, казки, пісні, танці. Характерні ознаки народної культури:
- дотримання традицій і ритуалів;
- обмежене інформаційне поле.
Масова
Масова культура — це культура побуту, розваг та інформації, що переважає у суспільстві (концертна та естрадна музика, поп-культура, цирк, засоби масової інформації). Особливості масової культури:
- має найширшу аудиторію і при цьому вважається авторською;
- найчастіше має меншу художню цінність, ніж елітарна культура, і звертається до найпростіших почуттів публіки;
- носить комерційний характер;
- на відміну від елітарної та народної культури вона задовольняє нагальні запити людей, реагуючи на будь-яку нову подію, тому зразки масової культури швидко втрачають свою актуальність, старіють та виходять з моди.
Масова культура неоднозначна — має як позитивні, і негативні сторони.
Позитивний вплив масової культури на духовне життя суспільства:
- формує уявлення про світ, про взаємини між людьми, про спосіб життя, що дозволяє багатьом людям краще орієнтуватися в світі, що швидко змінюється;
- твори масової культури не виступають засобом авторського самовираження, вони звернені до читача, слухача, глядача, враховують його запити;
- відзначається демократичністю, оскільки споживачі причетні до різних соціальних груп;
- відповідає потребам великої кількості людей, наприклад, потреба в інтенсивному відпочинку, психологічній розрядці.
Негативний вплив масової культури на духовне життя суспільства:
- знижує загальний рівень духовної культури суспільства;
- веде до стандартизації та уніфікації не тільки способу життя, а й способу мислення;
- розрахована на пасивне споживання;
- формує стереотипи у свідомості людей;
- формує штучні потреби.
Матеріальна
Матеріальна культура — це система матеріальних цінностей, що виникає у процесі діяльності.
Завдання матеріальної культури:
- адаптація людини до навколишнього світу;
- задоволення його матеріальних потреб.
Світ матеріальної культури включає всі предмети людського побуту та побуту: одяг, меблі, споруди, зброю, прикраси, житла та ін.
Сутність матеріальної культури в тому, щоб перетворити природний об’єкт у річ, яка обумовлена творчими здібностями людини та спрямована на задоволення її потреб.
Кожна річ, яку коли-небудь створила людина, несе у собі значне смислове навантаження. Наприклад, артефакти попередніх поколінь дозволяють відновити їх побут, вірування, історію, простежити траєкторію розвитку.
Духовна
Духовна культура — це сукупність духовних цінностей і творчої діяльності з їх виробництва, освоєння і застосування.
Духовні цінності культури відображаються у сферах:
- мистецтва;
- філософії;
- науки;
- релігії;
- моралі та ін.
Людська діяльність у рамках духовної культури спрямовано духовний, інтелектуальний, моральний, естетичний і політичний розвиток людини і суспільства. Духовність суспільства формується усвідомлено, через залучення до соціальних цінностей, моральних законів і норм.
Ознаки духовної культури:
- прагнення вдосконалення себе та навколишнього світу;
- орієнтація на ідеальні форми;
- глибока моральна традиція;
- велика свобода творчості;
- неутилітарність і безкорисливість.
Для кожного суспільства культура має особливі унікальні риси, які втілюються у формі міфологічної системи, епосу та філософських концепцій.
Функції духовної культури:
- зберігання культурного досвіду;
- засіб розуміння та пояснення світу;
- регулювання взаємодії людей у соціумі;
- формування суспільних цінностей та ідеалів;
- виховання та освіта.
Поділ культури на матеріальну та духовну умовно. Трапляються випадки, коли між ними складно провести чітку грань, тому що в чистому вигляді вони просто не існують. Наприклад, духовна культура може втілюватися і в матеріальних носіях — книгах, картинах, знаряддях праці.
Різновиди культур
Є ще два різновиди культури, які потрібно знати школярам на уроках суспільствознавства: субкультура і контркультура.
Субкультура — частина загальної культури, система цінностей, яка притаманна певній групі.
Різновиди субкультур:
- підлітково-молодіжна, члени якої прагнуть створити свій особливий стиль життя (наприклад, фанати будь-якого музичного жанру, фільму чи серіалу);
- релігійні, авторитарні секти створюють свій культ вірувань та обов’язкових правил (секти);
- етнічні спільноти, які мають відмінний від мовної норми діалект.
Характерні риси субкультур:
- наявність особливих цінностей, установок та правил, що відрізняються від домінуючої культурної картини світу;
- специфічний спосіб життя та звична поведінка; наявність зовнішньої атрибутики, яка відображається у зовнішньому вигляді, сленгу, манерах;
- формування ініціативного ядра, яке генерує ідеї.
Контркультура — опозиція та альтернатива щодо панівної у суспільстві культури. Як приклад можна навести підлітково-молодіжні групи, цінності та спосіб життя яких суперечать загальноприйнятим: наприклад, готи, панки, анархісти тощо. Також до контркультури відносяться кримінальні групи, які діють проти правил загальної культури: злодії, хулігани, наркомани.
Характерна риса контркультур — протистояння з традиційними нормами суспільства.
Таблиця “Види культури”
| Масова | Елітарниа | Народна |
| Комерціалізація духовної діяльності Пріоритетний розвиток розважальних жанрів Орієнтація на запити широкого кола споживачів Спрямованість на отримання прибутку Носить розважальний характер Орієнтується на запити широкого кола виборців Тиражування стандартизованих цінностей На масову культуру впливають сьогохвилинні переваги населення, рівень його духовних запитів Доступність викладу Використання спецефектів, захопливість сюжетів Залучення популярних акторів Характеризується частою повторюваністю сюжетів Адресована всім, без відмінності класів, націй, статі Діє як механізм ” навіювання і зараження» Є породженням технічного прогресу Впливає на формування суспільної свідомості, ціннісних орієнтацій Перекладає соціально значущу інформацію на зрозумілу мову для непідготовлених людей Створюється професіоналами, фахівцями, які підкоряються законам виробництва Здійснює універсалізацію змісту трансльованого соціального досвіду | Необхідність спеціальної підготовки для засвоєння інформації Складність змісту Нестандартність художніх засобів Доступність для розуміння переважно колі цінителів і фахівців Безмежне самовираження творця Відрізняється складністю виразних засобів, які відображають вишукані смаки і переваги художника Твори культури адресовані в першу чергу експертам, знавцям, не націлені на отримання максимального прибутку Характеризується закритістю і складністю культурних кодів Оригінальність та індивідуальність робіт Грунтується на ірраціональному, несвідомому і емоційному Відрізняється замкнутістю | Анонімність творів Передача переважно в усній традиції Відрізняється колективністю творчих процесів і анонімністю творців Збереження і трансляція продуктів культури з покоління в покоління Відображає національний характер Є джерелом натхнення для представників елітарної культури Ґрунтується на ідеї самобутності розвитку окремої країни чи народу Традиційність і пасивність |
