Види соціальних конфліктів

Конфліктувати – не найприємніша справа, але іноді тільки так можна вирішити проблему. Розкриємо поняття та види соціальних конфліктів.

Поняття соціального конфлікту

Поняття соціального конфлікту значно ширше, ніж може здатися на перший погляд. Давайте розбиратися разом!

Латинською конфлікт перекладається як «зіткнення». У соціології конфлікт — це найвища стадія протиріч, що виникає між людьми чи соціальними групами. Причиною можуть бути протилежно спрямовані цілі чи інтереси. Є навіть окрема наука, яка вивчає це питання — конфліктологія.

У рамках предмета суспільствознавства соціальний конфлікт — це форма соціальної взаємодії людей та груп.

Функції соціальних конфліктів:

• позитивні:
  • інформування про соціальну напруженість;
  • стимуляція вирішення проблеми, соціальних змін;
  • зняття соціальної напруги;
• негативні:
  • створення стресових ситуацій;
  • дезорганізація соціального життя;
  • руйнування соціальної системи.

Можливі стадії конфлікту:

1. Передконфліктна ситуація — сторони відчувають емоційну напругу, прагнуть подолати її, усвідомити причини оцінити свої можливості, вибрати стратегію поведінки та способи впливу на протилежну сторону
2. Конфлікт – ситуація неможливості згоди сторін, відкриті та приховані дії учасників конфлікту.
3. Вирішення конфлікту — з’ясування причин конфлікту та їх усунення.

Продовжимо дізнаватися, що таке соціальний конфлікт, і перейдемо до теми причин і структури.

Типологія конфліктів

Структура будь-якого конфлікту:

1. Суб’єкти конфлікту: внутрішньоособистісні, групові, міжособові, міжгрупові.
2. Об’єкт конфлікту: цінності та інтереси.
3. Предмет конфлікту: володіння тим чи іншим ресурсом.
4. Причина конфлікту: обставини, що призвели до зіткнення двох сторін. Причина виявляється у потребі користування ресурсами.
5. Наслідки: конструктивні та деструктивні.

Неосновні суб’єкти конфліктної ситуації:

• свідки — люди, які спостерігають за розвитком конфлікту з боку;
• підбурювачі – люди, які підштовхують інших до конфлікту;
• посібники — люди, які допомагають (усвідомлено чи ні) розвитку конфлікту різними шляхами (поради, технічна чи організаційна допомога тощо);
• посередники — люди, які намагаються запобігти, зупинити чи вирішити конфлікт.

Привод для конфлікту — подія, після якої виникає протиріччя. Приводи бувають стихійні та навмисні.

Протиріччя — незгода поглядів конфліктуючих сторін з економічних, культурних, політичних питань.

Поговоримо докладніше про причини, а потім розглянемо типи соціальних конфліктів.

Причини соціальних конфліктів

Найпоширеніші причини конфліктів:

• Переконання та особисті інтереси. Зіткнення поглядів, у тому числі релігійних принципів, відмінність у культурному, політичному чи економічному світорозумінні.
• Способи задоволення потреб. Процес прийняття їжі, способи організації безпеки можуть ущемити інтереси інших або спричинити суспільний осуд.
• Громадська дезорганізація. Проблема соціальної нерівності з року в рік викликає конфлікт між соціальними групами.

Види соціальних конфліктів

Перелічимо основні види соціальних конфліктів.

За кількістю учасників конфлікту:

• внутрішньоособистісні (цікаві психологам та психоаналітикам);
• міжособистісні (наприклад, між друзями);
• міжгрупові (наприклад, конкуренція фірм).

За спрямованістю конфлікту:

• горизонтальні (між людьми одного рівня, наприклад, менеджер проти менеджера);
• вертикальні (працівник проти начальства);
• змішані (і ті, й інші).

За функцією соціального конфлікту:

• деструктивні (бійка на вулиці, запекла суперечка);
• конструктивні (поєдинок на рингу за правилами, інтелігентна дискусія).

За тривалістю протікання:

• короткочасні;
• затяжні.

Засобами дозволу:

• мирні або ненасильницькі;
• озброєні чи насильницькі.

На предмет конфлікту:

• економічні;
• політичні;
• виробничі;
• побутові;
• духовно-моральні і т. д.

За характером розвитку:

• спонтанні (ненавмисні) );
• навмисні (заздалегідь сплановані).

За обсягом:

• глобальні (II світова війна);
• локальні (Чеченська війна);
• регіональні (Ізраїль та Палестина);
• групові (менеджери проти бухгалтерів);
• особисті (побутові, сімейні).

Вирішення соціальних конфліктів

Допомогти вирішити та запобігти соціальному конфлікту може соціальна політика держави. Запобігти всім конфліктам неможливо, зате можна передбачити і запобігти глобальним, локальним і регіональним конфліктам.

Способи вирішення соціальних конфліктів:

• компроміс — угода на основі взаємних поступок;
• переговори — обмін думками обох сторін;
• посередництво — використання третьої сторони;
• арбітраж (третейський суд) — звернення до наділеного спеціальними повноваженнями органу влади;
• застосування сили, влади, закону — одностороннє використання влади чи сили однієї із сторін.

Умови, необхідні для успішного вирішення конфлікту:

• визначити причину конфлікту;
• визначити цілі та інтереси конфліктуючих сторін;
• сторони конфлікту повинні бажати подолати розбіжності;
• визначити шляхи подолання конфлікту.

Три шляхи виходу з конфлікту:

1. Реставрація — повернення суспільства до доконфліктного стану. Ситуація змінюється, але колишні соціальні інститути продовжують функціонувати.
2. Невтручання (вичікування) — сторони конфлікту затягують його вирішення, при цьому не вживають жодних активних дій.
3. Оновлення — активний вихід із конфлікту через відмову від старого та розвитку нового.