Займенники потрібні, щоб замінювати іменник у реченнях та уникати повторення. У українській мові ми використовуємо їх «замість імені», так само їх використовують і носії англійської мови. У цій статті знаємо, як це робити правильно.
Тема присвійних займенників в англійській мові не така вже й важка, як здається здавалося б. Як у українській, і у англійській, такі займенники відповідають одне питання: Чий? Whose?
- Це мій рюкзак. – Рюкзак чий? Мій.
- This is my backpack. – whose backpack? Mine.
На відміну від української мови, в англійській присвійні займенники не змінюються за числами та відмінками. А це означає, що їх легко запам’ятати та ще легше використати. Давайте розповімо вам у подробицях, що ж це за звір такий — присвійні займенники.
Види присвійних займенників
В англійській мові розрізняють два види присвійних займенників: присвійні займенники-прикметники (Possessive adjectives) і присвійні займенники-іменники (Possessive pronouns). Їхня головна функція — висловлювати приналежність предмета. У перекладі українською мовою обидві форми звучатимуть однаково.
| Possessive adjective His jacket is soaking wet. | Присвійний займенник-прикметник Його піджак наскрізь промок. |
| Possessive pronoun It is not my pen, it is his. | Присвійний займенник-іменник Це не моя ручка, це його. |
Щоб розрізнити один вид від іншого, важливо запам’ятати легке правило: possessive adjective завжди йде перед іменником, як би описуючи його, а possessive pronoun не потребує супроводу і йде саме собою, насправді може замінити собою іменник. Подивіться знову на приклад вище.
У першому реченні his йде перед словом jacket, вказуючи на те, що піджак належить йому, а не комусь ще. Тут his виконує роль прикметника, що описує предмет, до якого воно відноситься.
Присвійні займенники-прикметники: таблиця
Як то кажуть, ворога треба знати в обличчя. Тільки в нашому випадку, ворогів у нас немає, а є друзі — присвійні займенники. Займенники — одна з головних частин мови в англійській мові, і з ними варто спробувати потоваришувати.
Ось докладна таблиця з присвійними займенниками-прикметниками. До речі, їх ще називають відносними займенниками.
Од. | Мн. | Приклад | Переклад | |
1 особа (I, we) | My | Our | My new doll is so adorable! Our wedding anniversary is tomorrow. | Моя нова лялька така мила! Наша річниця весілля буде завтра |
2 особи (You) | Your | Your | You daughter has grown up so much. | Твоя / Ваша дочка так сильно підросла. |
3 особа (He, She, It, They) | His Her Its | Their | His/her handwriting is very neat. Brisbane is a great city. We appreciate its beauty. Their banquet was exquisite. | Його почерк дуже акуратний. Брісбен чудове місто. Ми оцінили його красу Цей банкет був винятковим. |
У possessive adjectives є кілька цікавих особливостей:
Ці займенники ніколи не стоять разом із артиклем. Вибирайте щось одне.
- Вірно: It is my dog. Або It is a dog
Будьте уважні при написанні займенника its, який використовується по відношенню до тварини або неживих предметів. Its легко сплутати з дієслівним скороченням it’s (it is).
- Its colour is very beautiful. — Цей колір дуже гарний. It’s going (it is going) to rain today. — Сьогодні йтиме дощ.
Дуже часто трапляється, що при перекладі фрази з української на англійську, необхідність використання присвійного займенника пропадає. У українській мові цей займенник мається на увазі, але за фактом відсутній.
- She broke her arm twice in one year. — Вона двічі ламала руку в один рік.
- Maria reminded her brother to pick up his precious book twice, but he left the country without it. — Марія двічі нагадувала братові забрати його дорогу книгу, але він залишив країну без неї.
Присвійні займенники-іменники: таблиця
А зараз давайте розберемося з другим видом присвійних займенників в англійській мові. Ми вживаємо possessive pronouns у мові, щоб уникнути повторення одних і тих самих слів у близьких реченнях.
Такі займенники ще називають абсолютними. Їх легко розпізнати в мові і на листі: такий займенник найчастіше стоїть наприкінці речення, і до вже знайомого нам займенника у відносній формі додається буква «s». Після них, як було зазначено, не потрібно використовувати ще одне іменник.
Од. | Мн. | Приклад | Переклад | |
1 особа (I, we) | Mine | Ours | She is a friend of mine. That English textbook is ours. | Вона мій друг. Той підручник з англійської – на. |
2 особа (You) | Yours | Yours | My house is now yours. | Мій дім тепер твій/ваш. |
3 особи (He, she, it, they) | His Hers Its | Theirs | This is not Lena’s laptop, it’s his/hers. Look for positives – its and ours. That car of theirs is cool.. | Це не Лени ноутбук, а її/його. Шукай позитивні моменти – його і наші. Ось та їхня машина крута. |
Зауважте, що в реченні She is a friend of mine та That car of theirs is cool використовується прийменник «of». Після нього можна використовувати тільки присвійний займенник-іменник, і ніяке інше.
Коли абсолютні займенники або possessive pronouns стоять наприкінці речення, вони виконують роль підмета. Дана конструкція дає нам зрозуміти, що раніше в тексті у нас вже зустрічалося іменник, який цей займенник замінює:
- David wanted to play a dirty game and sell Leila’s house unilaterally. This house belongs to my daughter, not him. — Девід хотів зіграти в брудну гру і продати будинок Лейли в односторонньому порядку.
У даному випадку possessive pronoun him логічно пов’язане з Девідом. Щоб не повторювати ім’я Девіда у другому реченні, його можна замінити абсолютним займенником.
Тепер подивіться на наступний приклад:
- My hat is blue and your hat is red => My hat is blue and yours is red.
- Моя кепка блакитна, а твоя кепка червона => Моя кепка блакитна, а твоя – червона.
Тут ми також використовували possessive pronoun, щоб уникнути повторення слова «кепка».
Вживання в реченні
Possessive pronouns можуть використовуватись у різних частинах речень. Вони можуть виконувати три ролі:
| Функції Possessive pronouns у реченні Належне
|
Давайте розглянемо ще кілька прикладів речень з possessive adjectives и possessive pronouns.
- His enthusiasm is contagious. – Його ентузіазм заразливий.
- She left her house keys in the car. – Вона залишила її ключі від будинку в машині.
- I don’t know where they have gone, but all of their stuff is at home. – Я не знаю де вони самі, але всі їхні речі вдома.
- She is the most trustworthy friend of mine. – Вона-мій найнадійніший друг.
- That dog was so playful with us. Its friendliness makes me want to have the same breed. – Та собака була такою грайливою з нами. Його / її дружелюбність прямо-таки змушує мене завести таку ж породу.
Абсолютні присвійні займенники
Абсолютні присвійні займенники виконують в англійській дуже примітну роль. Як ми вже писали вище, при перекладі possessive adjective і possessive pronoun українською мовою, різниці між цими двома видами присвійних займенників найчастіше немає ніякої. Давайте на прикладах:
- This is my book. — Ця моя книга.
- This book is mine. — Ця книга моя.
В обох випадках переклад присвійних займенників my і mine ідентичний: «моя». Проте варто звернути увагу на цікаву деталь. Вочевидь, що у обох випадках інтонаційний акцент лягає на займенник «моя».
Проте, у другому реченні ми будовою речення вказуємо те що, що книга МОЯ, і нікому іншому вона належить. Тобто, коли вам необхідно підкреслити приналежність чогось до когось, найкраще використовувати абсолютну форму присвійних займенників.
І ще два речення:
- It is their car on the driveway. — Це їхня машина на під’їзній доріжці.
- That car on the driveway is theirs. — Та машина на під’їзній доріжці – це їхня машина.
Якщо в першому реченні ми просто повідомляємо факт того, що їхня машина стоїть на під’їзній доріжці, то в другому випадку ми акцентуємо увагу, що ось та машина на під’їзній доріжці — це саме їхня машина і нічия більше.
Є питання: «А чому займенник hsi не змінює своєї форми?»
В обох підвидах присвійних займенників his залишається his. А відповідь ось яка: англійська мова любить стислість і лаконічність, вона досить логічна. Тому, замість того, щоб вигадувати ще одну форму займенника his, в мові збереглася лише одна форма. У неї вже і так входить та сама буква «s», що зустрічається нам в інших присвійних-займенниках іменників.
Повторимо
- Присвійні займенники в англійській мові поділяються на дві групи:
Присвійні займенники-іменники, які в англійській називаються Possessive adjectives і присвійні займенники-прикметники, які в англійській називаються Possessive pronouns.
- Possessive adjectives завжди стоять у зв’язки з іменником, приналежність предмета якого вони описують. Такі займенники ще називають відносними.
- Possessive pronouns допомагають нам уникнути повторень у реченнях і можуть виконувати роль підмета у речення. Такі займенники називають абсолютними.
Обидва види займенників не використовуються разом з артиклями і ніколи не використовуються у зв’язці з одним, тільки окремо.
