Конкуренція

Всім дітям відомо, що таке конкуренція у контексті відносин: змагатися на фізрі, за місце в олімпіаді або за те, хто перший вийде відповідати до дошки. У межах предмета суспільствознавства розберемося, що таке конкуренція економіки.

Визначення конкуренції

Конкуренція — суперництво учасників ринку за кращі умови купівлі-продажу та виробництва.

Конкурентність — один з найважливіших способів підвищення ефективності як цілої економічної системи, так і її ланок.

Завдання конкуренції в економіці:

  • визначення ринкової ціни виробленої продукції;
  • рівняння лінійки цін, які підприємства виставляють індивідуально;
  • контроль перетікання фінансів з однієї галузі до іншої, з одного виробництва до іншого.

У Україні економічну боротьбу регулює “Про захист економічної конкуренції”. Головне становище цього закону — заборона утворення монополій.

Поняття конкурентоспроможності

Конкурентоспроможність — це відносна та узагальнена характеристика товару, яка виражає його вигідні відмінності від товару-конкурента.

Конкурентоспроможність — це порівняльна оцінка властивостей товару. Якби на ринку не було конкурентів, із товарами яких споживач порівнює ваш товар, то не можна було б говорити і про його конкурентоспроможність.

Конкурентоспроможність товару визначається трьома групами параметрів:

  • технічними;
  • економічними;
  • соціально-організаційними.  

Технічні параметри — призначення товару, його належність до певного виду продукції. Це також характеристики, що відображають техніко-конструкторські рішення (стандарти, норми, правила, законодавчі акти) та ергономічні показники.

Економічні параметри — представлені величиною витрат за виробництво товару: його ціною, витратами транспортування, установку, ремонт. Водночас усі ці витрати утворюють ціну споживання. Ціна споживання вища за ціну продажу. Покупець витрачає кошти не лише на придбання товару, а й на його споживання.

Найбільш конкурентоспроможний не той товар, за який просять мінімальну ціну на ринку, а той, ціна споживання якого мінімальна за весь термін його служби.

Соціально-організаційні параметри — облік соціальної структури споживачів, національних особливостей в організації виробництва, збуту, реклами товару.

Конкурентоспроможність товару багато в чому визначається конкурентоспроможністю самого підприємства, однак між цими поняттями є відмінності.

Конкурентоспроможність фірми — це характеристика, яка виражає відмінності розвитку цієї фірми від розвитку конкуруючих фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреб людей та ефективності виробничої діяльності.

Функції конкуренції в ринковій економіці

Виділяють шість основних функцій конкуренції:

  1. Регулююча. У разі вільної конкуренції фірми виробляють рівно стільки продукції, скільки необхідно споживачеві. Рівновість не встановлюється відразу, до неї компанія приходить після кількох місяців роботи, аналізуючи обсяг попиту та продажу. Конкуренція на ринку визначає величину попиту для продукції кожної фірми та встановлює оптимальний обсяг виробництва.
  2. Алокаційна. У конкурентному середовищі простіше досягти успіху тим підприємствам, які розміщені найближче до виробничих ресурсів.
  3. Інноваційна. Стрімкий розвиток технологій у світі – результат конкуренції. Інженери не зупиняються у розробках і прагнуть щороку вносити зміни до існуючих технологій.
  4. Адаптаційна. Уміння підприємств пристосовуватися до зовнішнього середовища, пропонуючи покупцям саме те, чого вони очікують.
  5. Розподільна. Ринок це живий організм, який постійно змінюється. Щодня підприємці оцінюють обстановку та вирішують, чи є сенс продовжувати вкладати свої ресурси в проекти, чи настав час освоювати нові горизонти. Так, з малоприбуткових галузей, де вже є достатня кількість виробників або попит на продукцію неухильно падає, постійно відбувається відтік у перспективніші напрямки.
  6. Контролююча. В умовах справедливої ​​конкуренції жоден виробник чи продавець не може зайняти панівне становище на ринку та стати монополістом.

Працюючи спільно, всі функції конкуренції перетворюють галузь на ефективну саморегулівну систему. А сукупність конкурентних галузей створює більш менш успішну ринкову економіку. Саме тому конкуренцію називають мотором ринкової економіки.

Таблиця «Риси конкуренції»

Позитивні риси конкуренціїНегативні риси конкуренції
Сприяє зниженню витрат для споживачів.Постійне розорення багатьох товаровиробників.
Створює можливість вибору асортименту товарів / послуг для споживача.Можливе використання нечесних методів боротьби (продажі за демпінговими цінами, підкуп працівників, шантаж).
Обмежує можливість монополізації, перешкоджає виникненню монополій, які можуть піднімати ціни, знижувати якість, користуючись одноосібним становищем на ринку.Високі витрати на рекламу, які лягають на споживачів. Якщо є конкуренти, потрібно виділяти товар / послугу з безлічі альтернатив.
Змушує економіку гнучко реагувати на зміну обстановки. Наприклад, створюються нові товари, змінюються тарифи. Конкуренти також прагнуть не поступатися один одному, щоб не втратити потенційних покупців і користувачів.Надмірна експлуатація ресурсів. Можливі екологічні порушення.
Поліпшення якості продукції за рахунок впровадження технічних досягнень у виробництво. Конкуренти прагнуть залучити покупців / користувачів саме до себе.

Ми дізналися, які функції виконує конкуренція економіки. Тепер дамо характеристику сучасних видів конкуренції.

Види конкуренції

Конкуренція буває чистою (досконалою) та недосконалою. Докладніше про види конкуренції можна дізнатися з таблиці.

Лінії порівняння

Довершена (чиста) конкуренція

Недосконала конкуренція

Монополістична конкуренція

Олігополія

Монополія

Число фірм

Дуже багато

Багато дрібних

Кілька (приблизно 3-5)

Одна

Тип товарів

Одиничні вироби

Різні вироби подібного призначення (товари-субститути)

Одиничні або різні вироби подібного призначення (товари-субститути)

Унікальний товар, який не має заміни

Контроль за ціною

Практично відсутній

Деякий, але у вузьких рамках обмежений

Обмежений взаємною залежністю, значний при змові компаній-олігополій

Значний, фірма сама встановлює ринкову ціну, при цьому орієнтується на попит

Умови входження в галузь

Досить легкі, немає перешкод

Досить легкі

Суттєві перешкоди

Немає входження

Приклад галузей

Сільське господарство, побутові послуги

Роздрібна торгівля, ресторани та кафе

Виробництво автомобілів, надання послуг стільникового зв’язку

Електроенергетика, метрополітен

Види монополій

Залежно від характеру і причин виникнення розрізняють природні та штучні монополії.

Природні монополії мають у своїй власності елементи виробництва (нафту), що важко відтворюються, або цілі галузі інфраструктури (залізниці). Часто держава виступає в ролі такого монополіста при реалізації деяких видів діяльності або продажу певних товарів.

Штучні монополії — це об’єднання кількох підприємств, які створюються заради отримання монополістичних вигод. Форми штучних монополій — картель, синдикат, трест і концерн.

  • Картель — це об’єднання ряду підприємств однієї галузі, учасники якого укладають між собою угоду про ринкові ціни на товари, розподіляють ринки збуту, визначають частку кожного підприємства в загальному обсязі виробництва.
  • Синдикат — це об’єднання низки підприємств однієї галузі, у якому його учасниками зберігаються виробнича самостійність і власність коштом виробництва. Проте підприємства, що входять до синдикату, втрачають комерційну самостійність, а вироблена ними продукція реалізується через єдину контору.
  • Трест — це єдине акціонерне товариство, яке панує у певній галузі. Підприємства, що входять у трест, позбавлені виробничої та комерційної самостійності.
  • Концерн — це об’єднання підприємств різних галузей господарства, торгових фірм, банків, транспортних компаній, яке знаходиться під єдиним фінансовим контролем.

Може скластися зворотна ситуація: коли на ринку є лише один покупець та безліч продавців. І тут вирішальну роль при ціноутворенні виконуватиме покупець. Як останній може виступати і держава. Така ситуація на ринку називається монопсонією.

Державне регулювання конкуренції

Для України питання підтримки конкуренції має особливий сенс. Протягом довгих десятиліть наша країна активно використала переваги великого виробництва, його спеціалізації та концентрації. Вся промисловість була в руках підприємств-монополістів.

І з переходом до ринкової економіки потрібно було створити нову правову основу, яка змогла б підтримати малий і середній бізнес, що зароджується.

Щоб діяльність підприємства була визнана загрозливою для вільної конкуренції, частка його продукції повинна скласти на ринку товарів та послуг 65%. Але бувають і винятки: накласти санкції антимонопольний комітет може вже за частки 35%, якщо компанія перешкоджає входу в галузь нових фірм і диктує конкурентам свої умови.

Учасники конкурентних відносин

Учасників правових відносин законодавство називає суб’єктами.

Суб’єкти правових відносин:

  1. Продавці або суб’єкти господарювання, тобто індивідуальні підприємці та підприємства всіх форм власності, що провадять діяльність, що приносить дохід.
  2. Покупці товарів чи послуг. Їх закон не прописує обов’язків, але діє у їхніх інтересах. При підозрі на порушення антимонопольного законодавства покупці можуть звернутися зі скаргою до територіального підрозділу антимонопольного комітету.

Спільні дії покупців та продавців формують на ринках товарів та послуг попит та пропозицію. В умовах вільної конкуренції вони врівноважуються природним чином і встановлюють економічно справедливі ціни.

  • органи місцевого самоврядування;
  • НБУ;
  • державні позабюджетні фонди.

Ці суб’єкти не беруть участь у конкурентній боротьбі, але перебувають у зору антимонопольного законодавства, оскільки здатні надати окремим компаніям значні переваги: ​​видати ліцензію, профінансувати, встановити податкові пільги. Ці дії негативно впливають на інших учасників конкурентної боротьби.

Цікаво, що до кола суб’єктів конкурентного права включаються не тільки вже працюючі підприємства та реальні покупці, а й потенційні продавці та потенційні споживачі:

  • потенційний продавець — той, хто готовий протягом одного року почати виробляти та/або продавати товар, який вже є на ринку за ціною, що не перевищує середньоринкової більше, ніж на 10%;
  • потенційний покупець — той, хто готовий придбати товар, але з якихось причин ще не зробив цього.

Питання для самоперевірки

  1. Який закон перешкоджає виникненню монополій у сучасній Україні? Які органи відповідають за виконання цього закону?
  2. Як називається ринкова ситуація, обернена до монополії (один покупець і безліч продавців)?
  3. Які з наступних тверджень вірні, а які хибні?
    1. Конкуренція захищає виробників товарів від розорення.
    2. Довершена (чиста) конкуренція дозволяє одночасно існувати на ринку великому кількості конкуруючих фірм.
    3. Конкуренція призводить до збільшення витрат на товар для споживача.
    4. У ролі монополіста може виступати держава.
  4. У чому виявляється алокаційна функція конкуренції?
  5. Які форми штучних монополій ви знаєте?

Додати коментар