Ми використовуємо економічні знання майже кожен день: розподіляємо домівки, щоб встигнути подивитися фільм; менше витрачаємо на солодке, щоб купити нові кросівки. Давайте розберемося з теорією та дізнаємось, що вивчає економіка.
Визначення економіки
Термін «економіка» поділяють на два значення:
- Економіка як господарство — система господарювання, яка забезпечує суспільство матеріальними та духовними благами.
- Економіка як наука — наука, яка вивчає способи задоволення потреб суспільства, що постійно зростають, в умовах обмеженості ресурсів.
Якщо коротко, то економіка — це система, яка охоплює виробництво, продаж, розподіл, а також споживання товарів та послуг.
Основна проблема економіки — обмеженість доступних нам ресурсів та постійне зростання потреб людей.
Функції економічної теорії:
- пізнавальна — виявляє нові принципи та методи у процесі розвитку науки;
- практична – розвиває діючі підходи господарювання, займається пошуком вирішення важливих проблем;
- прогностична – створює різні моделі розвитку економіки держави та світу або окремого економічного суб’єкта;
- світоглядна – у процесі вивчення економіки людина дізнається про нові межі навколишнього світу, закономірності процесів;
- методологічна – відображає здатність науки створювати нові поняття та теорії;
- ідеологічна – формує модель світогляду в процесі вивчення науки ;
- критична — ставить під сумнів будь-які явища для створення нових теорій;
- теоретична — наука постійно розвивається для пошуку нових напрямків.
Існує два рівні економіки:
- макроекономіка вивчає поведінку загальної економіки держави та світу, а також ринкових систем;
- мікроекономіка вивчає поведінку окремих споживачів та підприємств.
Основні питання економіки:
- Що виготовляти?
- Як виготовляти?
- Для кого виготовляти?
Основні поняття економіки
Виробництво — процес виготовлення матеріального блага за допомогою факторів виробництва, що має певну цінність у цих обставинах.
Розподіл ресурсів — надання обмежених ресурсів різним суб’єктам виробничої діяльності. Якщо йдеться про розподіл прибутку, то мається на увазі передача готового товару або грошового еквівалента співвласникам підприємства. .
Споживання — це потреба у чомусь для підтримки та розвитку життя людини та суспільства загалом. Задоволення потреб — головний мотив для реалізації економічної діяльності.
Блага — засоби, за допомогою яких можна задовольнити потреби. Виділяють три категорії благ:
- Економічні блага — це обмежені кошти, які необхідні задоволення потреб людей. Для отримання економічних благ нам доводиться відмовлятися від інших благ. Щоб їх створити, потрібні певні витрати.
- Вільні блага — блага, які існують у відкритому необмеженому доступі. Наприклад, сонячне світло, повітря, вода у річці.
Капітал — сукупність створених людиною ресурсів виробництва. Капітал буває двох видів:
- Фізичний капітал — обладнання, будівлі, інструменти, транспортні магістралі, тобто все те, що реально стосується процесу виробництва або транспортування.
- Фінансовий капітал — цінні папери або гроші, що використовуються в рамках виробничого процесу, тобто для збагачення.
Історія економіки
У первісному суспільстві рівень економічного розвитку був низьким, саме на межі фізичного виживання. Спочатку первісні люди полювали та займалися збиранням, але в результаті неолітичної революції з’явилося землеробство та тваринництво. Розвиток суспільства призвів до поділу праці та соціальної нерівності, з’явилися соціальні страти та держава, а пізніше — рабовласництво.
Поступово розвивався товарообмін, який з’явився у формі натурального обміну, а потім перетворився на торгівлю за допомогою грошей. У Стародавньому світі та середньовіччі переважало натуральне господарство.
Наприкінці XV століття розпочалася епоха Великих географічних відкриттів, що призвела до формування світової економіки та епохи первісного накопичення.
В останній чверті XVIII століття розпочалася промислова революція, яка привела населення до діяльності у сфері промисловості. Переважним суспільним устроєм став капіталізм — так відбувався процес переходу від традиційного суспільства до сучасного, від аграрного до індустріального суспільства.
У XX столітті у деяких країнах утворилася адміністративно-командна економіка. В інших країнах розвивалася ринкова економіка. У другій половині XX століття почалася науково-технічна революція, в результаті якої індустріальне суспільство почало перетворюватися на постіндустріальне.
Типи економіки
Тип економіки країни залежить від того, як у ній розподіляються ресурси. Таких видів економіки виділяють чотири.
Традиційний тип економіки
Найдавніший вид економіки у світі — традиційна економіка, за якою деякі країни діють досі. Здебільшого це країни світу, у яких переважає сільське господарство. При цьому типі системи економіка держави витрачає більше ніж отримує.
Командний тип економіки
Командну економічну систему ще називають централізованою чи командно-плановою. Така економіка була основою комуністичної філософії. Вона діє так: держава має план економічного розвитку, згідно з яким виробництва випускають товари та послуги. Цей план диктує, що робити, в яких обсягах та за яку ціну продавати. Так, наприклад, було в СРСР.
Ринковий тип економіки
Ринкову економіку ще називають вільною, бо за неї фірми та домашні господарства діють у власних інтересах. Цей тип економіки протилежний командній, коли прибуток отримує центральний уряд.
У чистій ринковій економіці немає державного втручання, уряд відокремлений від ринку. Насправді це не завжди так: у світі не існує жодного виду ринкової економіки у чистому вигляді.
Змішаний тип економіки
Змішана економіка — це комбінація різних типів економічних систем, найчастіше — ринкової та командної економіки. Найчастіше ринок вільний від державного регулювання, крім кількох ключових галузей: транспортної, оборонної та залізничної.
Економіка як господарство. Економіка як господарство — це система господарювання, яка забезпечує суспільство різними благами, включає галузі матеріального виробництва (промисловість, транспорт) і нематеріальної сфери (культура, освіта).
Економічне зростання
Економічне зростання — це збільшення обсягу випуску товарів та послуг у певній економічній системі.
Економічне зростання — це довгострокова тенденція. Короткострокові коливання у межах теорії економічного зростання не вивчають, вони належать до теорії ділових циклів.
На відміну від економічного розвитку, економічне зростання це кількісний показник. Під обсягом випуску товарів і послуг зазвичай розуміють реальний ВВП.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це ринкова вартість всіх вироблених в країні товарів і послуг, які призначені для споживання, а не для виробництва інших товарів або послуг. ВВП можна розрахувати як загальний дохід громадян, компаній та держави за певний період.
Економічне зростання тісно пов’язане зі зростанням загального добробуту: тривалості життя, якості медичного обслуговування, рівня освіти, скороченням тривалості робочого дня та інших факторів.
Найбільші економіки світу в 2020 році за розміром ВВП
| Місце | Країна | ВВП (трильйони доларів США) |
| Весь світ | 62,91 | |
| Європейський союз | 16,28 | |
| 1 | США | 21,44 |
| 2 | Китай | 14,14 |
| 3 | Японія | 5,15 |
| 4 | Німеччина | 3,86 |
| 5 | Індія | 2,94 |
| 6 | Великобританія | 2,74 |
| 7 | Франція | 2,71 |
| 8 | Італія | 1,99 |
| 9 | Бразилія | 1,85 |
| 10 | Канада | 1,73 |
| 11 | Росія | 1,64 |
| 12 | Південна Корея | 1,63 |
| 13 | Іспанія | 1,4 |
| 14 | Австралія | 1,38 |
| 15 | Мексика | 1,27 |
Три основні теорії економіки
У розвиток економічної теорії внесли істотний внесок три діячі:
- Адам Сміт (1723–1790),
- Карл Маркс (1818–1883),
- Джон Мейнард Кейнс (1883–1946).
Розглянемо окремо підхід кожного з них.
Теорія Адама Сміта
Адам Сміт провів глибокий аналіз світу ділових відносин і дійшов висновку, що кожна людина в суспільстві діє у власних інтересах і може виробляти та купувати товари та послуги, які їй потрібні. Цей механізм саморегулювання Сміт назвав невидимою рукою ринку.
Наприклад, кондитер, пекар чи мебляр роблять таку кількість тортів, хліба або стільців, яку вважають за потрібне. А кожен клієнт купує стільки тортів, хліба або стільців, скільки йому потрібно. Все це відбувається без узгодження один з одним та без дозволу держави. Виходить вільна ринкова економіка у дії.
На цьому висновку Сміт заснував класичну економіку. Головна ідея класичної економіки: ставлення уряду до ринку засноване на принципах справедливості і дозволяє невидимій руці ринку спрямовувати кожного у своїх економічних прагненнях, створювати найбільше благо для найбільшої кількості людей і цим стимулювати економічне зростання.
Теорія Карла Маркса
Німецький філософ, економіст і політолог Карл Маркс дивився на капіталізм із песимістичної точки зору. При вільному ринку Маркс бачив нестабільність, боротьбу та занепад.
Маркс вважав, що коли капіталіст (людина з грошима та організаційними здібностями) створює засоби виробництва, вартість товарів утворюється через працю пригноблених робітників.
У своїй роботі «Капітал» Маркс заявив, що капіталіст отримує прибуток через експлуатацію праці, без доплат робочої сили за цінність, яку вона виробляє.
Експлуатацію праці Маркс вважав фундаментом класової боротьби та основою капіталізму, але також стверджував, що експлуатація може стати смертю капіталізму. Економіст був упевнений, що в міру збільшення підприємств поділ та боротьба посилюватимуться.
Маркс був переконаний, що суспільство прийде до системи з двох класів, в якій будуть лише кілька багатих капіталістів та величезна кількість знедолених робітників. У майбутньому, на думку Маркса, настане падіння капіталізму, і суспільство почне плавно йти до комунізму. При комунізмі робітники володітимуть засобами виробництва, і їм не доведеться використовувати свою працю для отримання прибутку.
Вчення Маркса справило величезний вплив на багато суспільства, в тому числі і на СРСР в XX столітті.
Теорія Джона Кейнса
За часів Великої депресії в США мільйони людей втратили свої заощадження та роботу, рівень безробіття досяг 25%. Ніхто не розумів, як країна зможе вийти з депресії, багато хто став сумніватися в невидимій руці ринку Адама Сміта і вважав той час кінцем капіталізму.
Джон Кейнс запропонував вихід: уряд має почати витрачати гроші на приватний сектор, щоб відновити попит на товари та послуги. Президент Франклін Рузвельт спробував застосувати цю теорію на практиці та розгорнув масштабну програму громадських робіт. Однак одночасно з цим США вступили у Другу світову війну, через що виробництво зброї виросло до найвищого рівня, і експеримент перестав бути чистим. Тому досі не можна однозначно стверджувати, що вплинуло на вихід США з Великої депресії, яка тривала з 1929 до 1939 р.
