Жити у суспільстві — отже жити у державі. Бути громадянином означає дотримуватися правил і законів цієї держави. У цьому матеріалі розповімо, які ознаки характеризують державу як правову.
Теорія правової держави
| Правова держава — це така форма організації політичної влади, в якій держава обмежена у своїх діях законом, підпорядкована волі народу та покликана забезпечити права та свободи громадян. Діяльність такої держави підпорядкована нормам права. |
Правова держава ґрунтується на принципах:
- закон — насамперед, і всі громадяни зобов’язані йому слідувати;
- права громадян захищені державою;
- держава та суб’єкт права взаємно відповідальні один перед одним.
Іншими словами, правова держава — це держава, яка дотримується норм права: закони та рішення судів.
Головне завдання влади – захист права і свободи своїх громадян. Тобто, якщо дивитися глобально, то мета правової держави забезпечити верховенство закону.
Етапи формування правової держави:
- Держава, в якій склалися передумови для забезпечення верховенства права. Ці передумови не лише економічного, а й соціального, культурного характеру, наприклад, готовність громадян обстоювати свої права.
- Держава, яка вживає заходів, щоб забезпечити верховенство права. При цьому не важливо, що стало мотивом — добра воля можновладців або широка громадянська непокора, гострі соціальні конфлікти.
- Держава, в якій досягнуто і підтримується верховенство права.
Ми розібралися з визначенням та дізналися принципи правової держави. Розглянемо відмітні ознаки правової держави, які вивчають на правознавстві.
Основні характеристики правової держави
Виділяють кілька основних принципів правової держави:
- верховенство закону на всій території країни;
- дотримання принципу поділу влади;
- взаємна відповідальність особи та держави;
- гарантії прав і свобод особи.
Розберемо кожен із цих принципів більш докладно.
Верховенство закону на всій території країни
Вимоги закону поширюються усім суб’єктів правовідносин однаковою мірою. Тобто всі органи держави та посадові особи, всі громадяни та соціальні інститути підпорядковуються державним законам.
Найвищий закон — конституція, у ній закріплені основні права, свободи та обов’язки громадян країни. Всі інші закони та правові акти повинні їй відповідати.
- Перед законом несуть рівну відповідальність органи державної влади, посадові особи та громадяни.
- Закони повинні бути стабільними, ясними, вчасно оголошеними, застосовуватися однаково до всіх членів суспільства, захищати основні права та свободи, безпеку та майно громадян.
- Процес прийняття та виконання законів має бути справедливим, доступним і ефективним.
- Правосуддя має здійснюватися своєчасно та достатньою кількістю незалежних, компетентних та неупереджених представників, які мають необхідні ресурси та відображають склад суспільства, якому вони служать.
Дотримання принципу поділу влади
Державна влада поділяється на незалежні друг від друга політичні інститути, які мають свої правничий та обов’язки у галузі влади, і навіть своя система стримувань і противаг. Таких гілок влади три:
- законодавча,
- виконавча,
- судова.
Гілки влади не залежать одна від одної в рамках компетенції. Жодна з них не повинна поєднувати всі повноваження з управління державою.
Принцип поділу влади дозволяє контролювати законність діяльності парламенту, уряду та судових інстанцій. За допомогою системи стримувань і противаг законодавча та виконавча гілки влада обмежує одна одну і не дозволяє виходити за рамки законних повноважень. Судові органи контролюють відповідність нормативно-правових актів, що приймаються, положенням конституції країни.
Поділ потрібний, щоб влада не концентрувалася в одних руках. Якщо поділу влади немає, це може призвести до зловживання політичною силою — диктатури, деспотизму, насильства, придушення прав та свобод людини.
Дотримання принципу поділу влади — основа правової держави, а також невід’ємна частина демократичного режиму політичної влади у будь-якій правовій державі.
Взаємна відповідальність особи та держави
Громадяни та владні структури повинні суворо виконувати обов’язки, покладені на них законом. Суть цієї ознаки в тому, що кожна сторона правових відносин має як права, так і обов’язки. Держава не тільки контролює, наскільки громадяни законослухняні, а й сама несе відповідальність перед суспільством за свою діяльність.
Від кожного громадянина вимагається дотримання правових розпоряджень та виконання його обов’язків перед державою та суспільством. Держава має право вимагати від неї дії, встановлені законом, і примушувати до них — у межах встановлених норм.
При порушенні законодавства в дію наводяться механізми, що відповідають за дотримання правопорядку, і настає низка наслідків, передбачених нормами права. Правова держава повинна, зі свого боку, виконувати обов’язки захисту цивільних прав і свобод, недоторканності особи та майна, забезпечувати громадську безпеку.
Принцип взаємної відповідальності держави та особи проявляється
- у встановленні державою законодавчих обмежень своєї активності стосовно особистості;
- у прийнятті державою конкретних зобов’язань, спрямованих на забезпечення інтересів громадян;
- в наявності реальної відповідальності посадових осіб за невиконання їхніх обов’язків перед суспільством та особистістю.
Свобода особистості при цьому не може бути безмежною, оскільки вона обмежена та регламентована правом, інтересами та правами інших осіб.
Гарантії прав і свобод особи
Цей принцип означає, що інтереси кожного конкретного громадянина посідають чільне місце у системі пріоритетів суспільства.
Насамперед йдеться про право на свободу та незалежність особистості. Вона означає визнання громадянина вільним у виборі виду діяльності, території проживання, облаштування свого життя. Свобода обмежується самими громадянами, щоб не обмежувати інтереси інших людей.
Принцип рівності всіх жителів країни перед судом і законом дозволяє гарантувати захист інтересів кожної особи, групи або організації, не завдаючи при цьому шкоди чи незручності іншим членам суспільства. У правовій державі мають бути створені всі умови, які не обмежують права людини: право на освіту, право на здобуття кваліфікованої медичної допомоги, забезпечення соціальних верств населення з низьким рівнем життя.
Організація влади у правовій державі
У організації влади у правовій державі є свої особливості, основні з яких:
- ідеологічний та політичний плюралізм;
- принцип виборності органів влади та посадових осіб;
- стабільність законності та забезпечення громадського правопорядку;
- недопущення монополізму в політиці та економіці.
Розкриємо суть кожного з цих принципів.
Ідеологічний і політичний плюралізм
Плюралізм – це принцип устрою суспільства, при якому безліч різних поглядів, позицій, ідей та інтересів співіснують один з одним. Цей принцип має на увазі обов’язкову наявність в органах влади протилежних точок зору. У правовій державі не може бути однієї панівної ідеології чи політичної партії. Навіть перемога на виборах якогось конкретного руху не повинна означати заборони на законну діяльність інших партій.
Плюралізм думок, незалежність засобів масової інформації, наявність опозиційних сил — це ознаки правового суспільства. Дозволяється можливість вільно критикувати діяльність керівництва виконавчої та законодавчої влади, не вдаючись при цьому до насильницьких методів повалення чинного політичного устрою.
Принцип виборності органів влади та посадових осіб
Усі основні органи влади у правовій державі обираються на демократичних виборах. Глава держави, депутати, керівники регіональних адміністрацій та органів місцевого самоврядування обіймають свої посади протягом певного терміну в рамках виборчого законодавства, таким чином влада не зосереджується в одних руках. Змінюваність та виборність осіб, наділених владними повноваженнями, забезпечує дотримання громадянських прав і свобод населення.
Стабільність законності та забезпечення громадського правопорядку
Правова держава гарантує своїм громадянам правопорядок та безпеку. Усі злочинні посягання на життя, здоров’я, свободу та майно людей повинні припинятися. А у своїй роботі правоохоронні органи зобов’язані керуватися виключно принципами законності та рівноправності всіх громадян, незалежно від їх соціального становища чи інших відмінностей.
Основні способи забезпечення законності та правопорядку:
- контроль над законністю рішень судів;
- нагляд спеціалізованими органами влади за дотриманням прав і свобод громадян, прописаних у конституції;
- створення відповідного інтересам громадян законодавства, яке регулює суспільні відносини на справедливому рівні;
- нагляд за законністю діяльності виконавчих органів влади;
- запобігання правопорушенням органами захисту правопорядку, залучення винних до відповіді та здійснення покарання, відродження справедливості.
Недопущення монополізму в політиці та економіці
Будь-який монополізм шкідливий для правової держави, оскільки обмежує свободу та незалежність людей, наприклад, право на відстоювання своєї думки у суспільстві чи можливість займатися підприємницькою діяльністю. Монополія здатна уповільнювати економічний розвиток держави, сприяє збільшенню класового розриву між бідними та багатими. Вона захоплює собі владу, і монополісти панують на території країни, як королі.
Розглянемо ТОП-20 правових держав та їх показники за різними критеріями, згідно з даними порталу World Justice Project.
№ | Країна | Обмеження повноважень уряду | Боротьба з корупцією | Порядок і безпека | Права людини | Законність | Цивільний суд | Кримінальний суд | Загальний рейтинг |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Данія | 0,94 | 0,95 | 0,92 | 0,92 | 0,90 | 0,86 | 0,83 | 0,90 |
| 2 | Норвегія | 0,94 | 0,94 | 0,93 | 0,91 | 0,90 | 0,85 | 0,85 | 0,90 |
| 3 | Фінляндія | 0,92 | 0,89 | 0,92 | 0,90 | 0,88 | 0,82 | 0,84 | 0,88 |
| 4 | Швеція | 0,87 | 0,90 | 0,92 | 0,87 | 0,86 | 0,83 | 0,80 | 0,86 |
| 5 | Німеччина | 0,86 | 0,83 | 0,89 | 0,85 | 0,84 | 0,84 | 0,79 | 0,84 |
| 6 | Нідерланди | 0,85 | 0,87 | 0,85 | 0,84 | 0,83 | 0,83 | 0,75 | 0,83 |
| 7 | Нова Зеландія | 0,86 | 0,88 | 0,89 | 0,82 | 0,83 | 0,78 | 0,74 | 0,83 |
| 8 | Люксембург | 0,82 | 0,87 | 0,93 | 0,85 | 0,83 | 0,79 | 0,73 | 0,83 |
| 9 | Австрія | 0,85 | 0,82 | 0,91 | 0,85 | 0,81 | 0,75 | 0,80 | 0,81 |
| 10 | Ірландія | 0,82 | 0,80 | 0,94 | 0,82 | 0,81 | 0,74 | 0,72 | 0,81 |
| 11 | Естонія | 0,83 | 0,80 | 0,89 | 0,82 | 0,81 | 0,80 | 0,72 | 0,81 |
| 12 | Канада | 0,82 | 0,82 | 0,90 | 0,82 | 0,80 | 0,70 | 0,73 | 0,80 |
| 13 | Австралія | 0,81 | 0,81 | 0,87 | 0,78 | 0,79 | 0,74 | 0,72 | 0,79 |
| 14 | Бельгія | 0,83 | 0,80 | 0,81 | 0,84 | 0,79 | 0,76 | 0,70 | 0,79 |
| 15 | Японія | 0,72 | 0,82 | 0,92 | 0,78 | 0,79 | 0,77 | 0,77 | 0,79 |
| 16 | Великобританія | 0,81 | 0,82 | 0,83 | 0,80 | 0,79 | 0,71 | 0,71 | 0,79 |
| 17 | Сінгапур | 0,67 | 0,91 | 0,93 | 0,67 | 0,78 | 0,80 | 0,78 | 0,78 |
| 18 | Литва | 0,75 | 0,69 | 0,89 | 0,75 | 0,75 | 0,78 | 0,68 | 0,75 |
| 19 | Гонконг | 0,61 | 0,85 | 0,93 | 0,61 | 0,75 | 0,75 | 0,71 | 0,75 |
| 74 | Україна | 0,47 | 0,33 | 0,75 | 0,61 | 0,57 | 0,54 | 0,37 | 0,51 |
Питання для самоперевірки
- Як називається ознака правової держави, яка оголошує права та свободи людини найвищою цінністю?
- Чи є розвинена система правоохоронних органів ознакою правової держави?
- До яких наслідків може призвести недотримання принципу поділу влади в державі?
- Що означає взаємна відповідальність особистості та держави?
Якщо ви не знаєте відповіді на якесь із питань, поверніться до змісту статті — всі відповіді в ній вже є.
