Види режимів

У кожної людини свій режим: хтось починає ранок із зарядки, а хтось валяється у ліжку до обіду. Держави теж мають режим — політичні. Розберемо види режимів та їх ознаки.

Визначення політичного режиму

Політичний режим — це комплекс методів та засобів, через які реалізується політична влада. Поняття включає:

  • ступінь участі громадян у прийнятті управлінських рішень державою; 
  • характер формування політичних інститутів; 
  • обсяг політичних свобод; 
  • мобільність еліт (закриті або відкриті); 
  • правовий статус особистості.

Режим правління — це динамічна (змінна) сторона політичної системи. На основі режиму складається політичний клімат і виникають міркування щодо характеру організації політичного устрою в державі.

Подібні форми правління здатні породжувати різні політичні режими. Розберемося, які фактори їх формують.

Фактори формування політичних режимів

Перш ніж розбиратися з поняттям і видами режимів влади, потрібно зрозуміти, які фактори сприяють їхнього формування. Наприклад:

  • рівень сформованості політичної культури;
  • характер політичної свідомості людей;
  • переважаючий тип політичної поведінки;
  • ступінь розвитку суспільно-політичних традицій;
  • особливості політичної еліти;
  • інтенсивність політичних процесів;
  • переважаючий тип легітимності влади (харизматичний, традиційний і раціонально-легальний).

Види політичних режимів

Головний критерій виділення типів політичних режимів – сукупність прав і свобод, які надаються населенню державою.

У підручниках із суспільствознавства зустрічаються різні типології політичних режимів. Наведемо найбільш загальноприйняту:

  • Демократичний — державна влада створюється і діє за принципом підпорядкування меншої частини населення більшої.
  • Авторитарний — на чолі влади знаходиться одна особа, державна влада здійснюється за його свавіллям, думка більшості населення не враховується.
  • Тоталітарний — абсолютний контроль держави над усіма областями суспільного життя, підпорядкування людини владі та панівній ідеології.

Розглянемо три основні види режимів: тоталітарний, авторитарний, демократичний, а також їх підвиди.

Тоталітарний режим

Тоталітаризм (від лат. totalis «весь, цілий, повний») — це режим повного контролю з боку держави над усіма сферами життя суспільства та кожною людиною через прямого збройного підписання.

Найчастіше в рамках тоталітарного режиму влада реалізується однією людиною або вузькою групою осіб через поширення єдиної ідеології, пропаганди культу особи вождя або правлячої еліти. Ключовий інструмент влади — терор, який може переростати в геноцид.

Ознаки тоталітарного політичного режиму:

  • тотальний контроль держави над суспільством;
  • загальна концентрація влади в руках правлячої меншини;
  • концепція жорсткого поліцейського терористичного контролю над усіма громадянами;
  • політизація суспільного життя;
  • однопартійність, відсутність опозиції;
  • єдина ідеологія суспільно-соціальної сфери суспільства;
  • стандартизація політичного, суспільного та духовного життя;
  • ідеологізація. 

Авторитарний режим

Авторитаризм (від лат. auctoritas «влада, вплив») — політичний режим, за якого влада жорстко контролює політичну сферу життя суспільства.

Це проміжна ланка між тоталітаризмом та демократією. Для авторитаризму характерна необмежена влада державного апарату з елементами примусових та силових способів впливу на соціальні процеси. В той же час можлива приватна ініціатива, ринкова конкуренція, громадянська ініціатива суспільства.

Ознаки авторитарного політичного режиму:

  • централізація влади в руках одного або декількох тісно взаємопов’язаних органів;
  • значне обмеження політичних прав і свобод громадян;
  • відсутність чіткого розмежування гілок влади на законодавчу, виконавчу та судову;
  • імітація багатопартійності;
  • формування органів влади проводиться відповідно до особистих симпатій політичного лідера;
  • силові структури мають опосередковане відношення до суспільства, тобто використовуються виключно з політичною метою;
  • командні та адміністративні методи державного управління, при цьому відсутні насильницькі важелі тиску.

Авторитарне правління може виявлятися у таких формах, як:

  • Пряме військове правління — для цієї форми характерне захоплення політичної влади групою вищих офіцерів (які для цього використовують армію). Наприклад: «чорні полковники» у Греції в середині XX ст.
  • Теократичне правління — за цієї форми держава очолює елітарне духовенство. Зазвичай таке правління формується на основі харизми духовного лідера, який стає главою держави. Наприклад: Іран за часів аятолли Хомейні. 
  • Інформаційний авторитаризм — тип політичного режиму, за якого влада встановлює цензуру, придушує незалежні ЗМІ та оснащує спецслужби інформаційними системами. При цьому влада прагне показати себе як найбільш компетентну, а не досягає цілей через масові репресії.
  • Режим особистої влади — це крайня форма авторитаризму, яка передбачає захоплення влади та її утримання однією особою. Наприклад: влада генерала Піночета у Чилі.

Переваги авторитарного політичного режиму: суспільний порядок, політична стабільність, здатність мобілізувати суспільні ресурси на виконання певних завдань.

Недоліки: жорстка централізація влади, аполітичний настрій громадян.

Демократичний режим

Демократія (грец. δημοκρατία «народовладдя») — політичний режим, за якого єдиним джерелом влади є народ. Влада здійснюється з волі та на користь народу. Простіше кажучи, під демократією розуміють метод колективного прийняття рішень з рівним впливом учасників на результат процесу.

Виділяють три види демократії:

  1. Пряма демократія — система, за якої які мають право голосу громадяни беруть участь у прийнятті рішення громадсько-політичного життя суспільства. Така система можлива у невеликих поселеннях.
  2. Представницька демократія — система, за якої вирішення значних політичних, соціальних та інших питань приймають обрані представники, які мають повноваження. Такий вид демократії поширений у світі.
  3. Плебісцитарна демократія — система, в якій проект вирішення питання чи закону виставляється на голосування. Наразі такий вид демократії реалізується через референдуми.

Усі три види демократії можуть існувати в рамках однієї держави в один момент часу.

Головна особливість демократичного політичного режиму полягає в можливості громадянам брати безпосередню участь у політичному житті держави.

Ознаки демократичного політичного режиму:

  • народовладдя;
  • чіткий поділ гілок влади на законодавчу, виконавчу та судову;
  • виборність органів державної влади;
  • децентралізація державної влади;
  • політичний плюралізм чи багатопартійність;
  • гласність;
  • свобода ринкової економіки;
  • наявність великого пласта соціальних гарантій, реалізація права і свободи людини і громадянина;
  • рішення приймаються на думку більшості, але думка меншості має право бути.

Ознаки політичних режимів

Щоб вам було легше порівняти та запам’ятати ключові ознаки політичних режимів держави, ми зібрали їх у таблицю.

Облік інтересів меншості у процесі прийняття управлінських рішень

Ознака Тоталітаризм Авторитаризм Демократія
Участь громадян у виборах органів влади відсутня чи має формальний характер обмежена з допуском окремих категорій повна через вільні вибори
Гарантії прав і свобод відсутні існують частково присутні повністю
Особливості політичного лідерства харизматичний правитель з необмеженими повноваженнями сильний лідер з великою владою, якщо обирається, то набирає переважну більшість голосів глава держави обирається громадянами на демократичних виборах
Ступінь верховенства закону все залежить від думки правителя, закон часто вторинний неповна, у низці сфер (особливо політичної) переважає думка правителя чи уряду повне верховенство закону, правова держава
Врахування інтересів меншини в процесі прийняття управлінських рішень не враховуються враховуються в окремих категорій враховуються та виконуються владою
Політичний плюралізм відсутня обмежений існує щодо будь-яких політичних сил, не заборонених законом
Багатопартійність відсутня має формальний характер присутня
Місце ЗМІ підпорядковані та контролюються державою формально вільні, але реально пов’язані з державою незалежні від держави, виражають особисті думки, у тому числі опозиційні

Додати коментар