Кропива – це багаторічна трав’яниста рослина висотою до 1,7 метра з повзучим кореневищем і пекучими волосками.
Існує близько п’ятдесяти видів кропиви. Якщо точніше, 45 різновидів. При цьому більшість з них росте в тропіках.
Тільки 10 різновидів кропиви зустрічаються на території країн колишнього СНД.
Існують такі види кропиви, доторкнувшись до яких, можна навіть померти. На наше щастя, якраз такі види і ростуть виключно в тропіках.
Росте кропива дуже активно і переважно, як бур’ян, цвіте до середини літа і плодоносить до вересня.
Про цілющі властивості кропиви наші предки знали не з чуток: ця трава була універсальними ліками від багатьох хвороб. “Одна кропива замінить сімох лікарів”, – говорили в давнину.
Дуже прозорливими виявилися давньогрецькі та давньоримські лікарі. Діоскорид рекомендував використовувати кропив’яний сік при розладах шлунка і кишечника, гнійних хворобах і алергіях.
Кропиву, як засіб від випадіння волосся згадував автор медико-ботанічної поеми XI століття «Одо з Мена».
Середньовічні лікарі лікували нею отруєння свинцем і камені в нирках, а також прикладали листя і сік кропиви до гнійних ран і свищів.
Кропива має протизапальну і загальнозміцнюючу дію, а також сприяє поліпшенню згортання крові. Саме тому ще в XVI столітті кропиву використовували при лікуванні ран і порізів.
Вся рослина кропиви покрито довгими пекучими волосками. У народі її називають – пекучка, бабка, жигала. Своїми пекучими волосками рослина захищається від травоїдних тварин; кожен волосок схожий на медичну ампулу, наповнену гістаміном, холіном і мурашиною кислотою, вплив яких проявляється відчуттям «опіку» в місці дотику до рослини.
В Київській Русі її називали зеленим окропом, вогонь-травою, пустопорожницею, борсучим коренем і навіть відьминим хлистом.
Природа приділила кропиві особливу увагу. З одного боку, вона наділила її масою корисних властивостей, які широко застосовуються в медицині і косметології, а з іншого захистила її від зайвих контактів з людьми, нагородивши її жалючими шипами.
Природа не подарувала кропиві яскравих фарб або красивих суцвіть, що дозволяє їй легко маскуватися серед інших рослин.
Через жалячі шипи в народі її називали пекучкою і жалюгою і нерідко використовували для магічних ритуалів. Так, згідно з повір’ями зілля з кропиви допомагали позбутися від поганих звичок, зняти порчу, зробити любовний приворот або захиститися від чаклунства.
Кропива не тільки застосовуються в медицині, але і є прекрасним харчовим продуктом, що збагачує раціон необхідними корисними речовини, а також сировиною для виготовлення тканин і канатів.
А найбагатший вітамінно-мінеральний склад кропиви робить її корисні властивості майже всесильними.
Корисність кропиви, перш за все, в тому, що рослина багата своїм полівітамінним складом. Це аскорбінова, пантотенова, мурашина, кавова, феруловая, P-кумарова кислоти, дубильні, білкові і азотисті речовини і каратіноіди, а також вітамін К, природний кардіостимулятор – глікозид уртицин, амінокислоти та інші необхідні для організму елементи.
Завдяки такому букету корисних властивостей настої з кропиви покращують роботу травної системи, мають жовчогінний ефект, нормалізують ліпідний обмін і знижують рівень холестерину в крові. Наявність вітаміну К надає рослині кровоспинні і протинабрякові властивості, а рослинний білок лектин – антитоксичну властивість.
Присутній в кропиві хлорофіл надає імуностимулюючу дію, допомагає загоєнню пошкоджених тканин і підсилює ріст волосся. Дослідження на тваринах показали, що настої з листя кропиви можуть знижувати цукор при діабетах, підвищувати рівень гемоглобіну і нормалізувати роботу серцево-судинної системи.
При цьому вміст вітаміну С в кропиві в два рази вище, ніж в лимонах, і в 10 разів вище, ніж в яблуках. А вміст каротину вище, ніж в щавлі, моркви і обліписі.
У спеку, якщо немає можливості використовувати холодильник, кропиву часто використовують для зберігання швидко псуються продуктів. Для цього м’ясо або рибу можна обкласти листям кропиви і за їх збереження протягом декількох годин можна не хвилюватися.
З кропиви можна зробити тканину. За властивостями вона дуже нагадує льон. Під час війни німецькі солдати шили собі обмундирування саме з кропиви.
З кропив’яного полотна шили найміцніші вітрила.
В Японії кропив’яний джгут в поєднанні з шовком був головним матеріалом у виготовленні дорогих самурайських обладунків, з задерев’янілих стебел робили щити, а з найміцнішого кропив’яного волокна, крученого і натертого воском, — тятиви для луків.
У харчовій промисловості з кропиви роблять абсолютно нешкідливий зелений барвник.
Кропива не дарма входить до складу більшості шампунів, оскільки прекрасно зміцнює волосся. Відваром кропиви можна полоскати голову після миття і не змивати.
У сучасній медицині, як і в харчовій промисловості, використовують листя, кореневища і насіння лише кілька видів кропив’яної сировини.
Найпопулярніше ліки, де крім інших компонентів присутній екстракт кропиви – Аллахол. Цей препарат застосовують як жовчогінний і послаблюючий засіб.
Збирають листя кропиви в період їх цвітіння в рукавицях або рукавичках.
Оброблену і подрібнену сировину сушать близько місяця під навісами, на горищах або навіть на балконі.
Сировина з кропиви популярна в кулінарії і в косметології. Зелень додають в супи, щі і борщі, а свіже листя в якості начинки кладуть в пироги і в вітамінні салати.
Відвар з кропиви прекрасний засіб для відновлення волосся, а витяжки з сировини входять до складу всіляких кремів і лосьйонів для догляду за тілом.
Кропиву також використовують як корм для свиней і птахів.
Кропива є білковим продуктом: в 100 грамах листя кропиви міститься 3,7 грама чистого білка.
Найціннішу частину рослини представляють собою листя. У них містяться вітаміни груп С, В і К в досить великих кількостях. Крім того, в них же виявлені дубильні і білкові речовини.
Кропива також є ефективним натуральним стимулятором росту для рослин. Настій з кропиви – натуральний і універсальний комплекс з мікро – і макроелементами, істотно підвищує імунітет рослин.
Можна наполягати кропиву у воді кілька днів, і поливати цим настоєм рослини, а можна почекати, поки не почнеться бродіння. Після бродіння настій з кропиви слід процідити, а потім розбавити з водою в співвідношенні 1:10. Біостимулятор росту готовий.
Кропива є відмінним кормом для великої рогатої худоби. Більш того, запарені пагони кропиви здатні збільшити надої корів і підвищити жирність молока.
У деяких країнах з кропиви роблять вино, наприклад, в Англії. Щоб приготувати 3 тисячі літрів цього напою знадобиться всього 40 кілограмів листя кропиви.
Ефект печіння викликають не лиття кропиви і її стебло, а волосинки, які покривають їх. Всі ці волоссячко дуже крихкі. Як тільки людина торкається до них, вони відразу ж ламаються і з них випливає мурашина кислота, холін і гістамін. Саме ці три компоненти і викликають настільки хворобливу реакцію на шкірних покривах людини.
Ошпарені окропом листя кропиви втрачають свою “колючість”.
Кропива служить маркером для грунтів, в яких знаходяться азотисті речовини: саме в такому грунті вона і росте.
Вважається, що кропива здатна проганяти злих духів. Саме тому найчастіше бабусі в селах клали за вікном невеликі пучки кропиви.
Кропива є улюбленими ласощами і засобом існування деяких видів метеликів.
Щорічний “Фестиваль кропиви” проводиться з 2002 року в селі Кропивна Щекинського району Тульської області. Також кропива зображена на гербі цього села.
Маски для обличчя, Виготовлені з кропиви, призводять до позитивного результату в боротьбі зі зморшками.
Також дуже корисно використовувати віники з цієї рослини в лазні або ж сауні.
Будь-які м’язові болі пропадають після сеансів масажу з використанням кропиви і настоянок на ній. Але кропиву не можна їсти вагітним і людям з серцевими захворюваннями.
Чемпіонат з поїдання кропиви щорічно проводиться в селі Маршвуд в Англії вже більше 20 років, з тих пір як два відвідувача місцевої крамниці посперечалися, хто більше з’їсть жалкого листя.