З усіх горіхів волоський по праву вважається одними з найбільш корисних. Вони настільки поживні, що невеликого їх кількості достатньо, щоб забезпечити всією необхідною енергією дорослої людини! Хоча, звичайно, “горіхова дієта” в будь-якому випадку нашкодила б організму. Але цей смачний продукт по праву є одним з найпоширеніших у кулінарії інгредієнтів.
Факти про волоський горіх
- До Греції знайомий нам усім волоський горіх не має прямого відношення. Його батьківщина – Мала і Середня Азія, а як з’явилося його сучасна назва, ніхто точно не знає.
- З точки зору ботаніки волоський горіх — зовсім не горіх, а плід-кістянка.
- У Стародавній Греції ці плоди називали «жолудями богів». Таку назву вони отримали через своїх цілющих властивостей.
- Їх ще називають «святом для мозку» і «їжею для розуму», так і форма ядра волоського горіха нагадує людський мозок. Тому в античності вважалося, що їх вживання в їжу допомагає розвинути інтелект.
- У Стародавньому Вавилоні волоські горіхи вважалися їжею для знаті, а ось простолюдинам їх є заборонялося, щоб вони раптом не порозумнішали.
- Художники епохи Ренесансу використовували олію волоського горіха в якості основи для створення масляних фарб. В одній з рукописів Леонардо да Вінчі наводяться рецептури таких фарб, які майстер власноруч готував (цікаві факти про Леонардо да Вінчі).
- Перші горіхи на Русь довозили ченці з Візантії ще в XII-XIII століттях. Так як вони приїжджали з Греції, то за ними так і закріпилася назва волоських. Принаймні, так говорить одна з теорій про походження цієї назви.
- Деревина волоського горіха відноситься до цінних порід. Але ці дерева рубають виключно рідко, тому що їх плоди набагато цінніше, ніж сама деревина (цікаві факти про дерева).
- Завдяки високому вмісту магнію волоські горіхи мають заспокійливу і легким снодійним дією.
- В ядрах волоського горіха є всі речовини, необхідні для життя людини: 30-80% жиру, 10-25% білка і 5-20% вуглеводів.
- Білок, що міститься в них, рівноцінний білку молока і м’яса, але засвоюється набагато легше завдяки високому вмісту лізину.
- Незрілі плоди волоського горіха використовують для приготування вітамінних концентратів, а в домашніх умовах з них варять смачне і корисне варення.
- Максимальна користь від горіха буде отримана лише при тривалому ретельному розжовуванні. Тільки з повністю розтертого горіхового ядра організм зможе отримати всі корисні речовини.
- На Кавказі волоський горіх шанується як священне дерево. Там можна зустріти дерева віком понад чотирьох століть (цікаві факти про Північний Кавказ).
- Всього 400 грамів волоських горіхів повністю задовольняють добову потребу в їжі для середньостатистичної дорослої людини. Але взагалі більше 100 грамів на день їсти небажано.
- Жителі Середньої Азії впевнені, що дерево волоського горіха ніколи не цвіте. Навіть є приказка на цей рахунок: «Помре той, хто побачить квітку горіха». Насправді, звичайно, це дерево цвіте, як і будь-які інші.
- З перепаленої шкаралупи волоських горіхів готують високоякісне активоване вугілля. Хоча частіше його роблять з кокосової шкаралупи (цікаві факти про кокос).
- Урожай волоського горіха з одного дорослого й здорового дерева може досягати 250-300 кг щорічно.
- Усього в природі існує 21 різний вигляд волоського горіха. Але широко поширений лише один з них, і саме його ми всі час від часу їмо.
- Коли ядро знаходиться в стадії молочно-воскової стиглості, в одному горісі вагою близько 15 грамів міститься майже 100 міліграмів вітаміну С, що становить подвійну добову норму для дорослої людини. Але по мірі дозрівання вміст цього вітаміну в ньому знижується.
- Волоські горішки — це кращі друзі спортсменів. В них міститься амінокислота аргінін, яка викликає розширення кровоносних судин, покращуючи таким чином приплив крові до м’язів.
- Корисні вони і для щитовидної залози. За рахунок високого вмісту йоду регулярне вживання цих горішків стане відмінною профілактикою різних хвороб.
- У 2013 році були опубліковані результати досліджень, проведених вченими НАН Киргизії спільно з генетиками з Каліфорнійської академії наук у Сан-Франциско. Вивчення геному горіхів дозволило встановити, що ці дерева ростуть на схилах Ферганської долини не менше 47 мільйонів років. Цей район центрального Тянь-Шаню вважається батьківщиною горіхових дерев.
- На півдні Киргизії зберігся найбільший на планеті гірський реліктовий ліс 30-метрових горіхових дерев. Вони ростуть на схилах Ферганського хребта, піднімаючись на висоту до 2000 метрів, і сусідять з мигдальними і грушевими деревами, аличею, вишнею, заростями фісташки. Ліс простягається на 130 тисяч гектарів, волоські горіхи займають у ньому понад 40 тисяч гектар (цікаві факти про Киргизію).
- Купувати вже очищені волоські горіхи небажано. Після розтину шкаралупи вони за короткий час втрачають значну частку своїх корисних властивостей.