Не будучи особливо популярною ягодою, аґрус, однак, вирощується на присадибних ділянках багатьма садівниками. Його плоди повні вітамінів і інших корисних речовин, і помилково було б вважати його кислим — стиглий агрус не тільки смачний, а й надзвичайно солодкий, з приємною кислинкою. Але незрілі його ягоди дійсно настільки кислі, що він них в’яже рот. Але хто ж є їх незрілими? Краще набратися терпіння і почекати, поки він встигне.
Факти про агрус
- В Азербайджані його називають «російська алича».
- Вперше ця рослина була описано в книзі, опублікованій в 1536 році.
- У дикій природі аґрус росте в Євразії, Африці і Північній Америці. Передбачається, що він родом або із Західної Європи, або з півночі Африки (цікаві факти про Західну Європу).
- Кущі цієї рослини зазвичай не перевищують 1-1,2 метрів у висоту.
- Особливо великі ягоди агрусу мають довжину до 3-4 сантиметрів, хоча зазвичай вони в два рази менші.
- Вони використовуються як в кондитерській справі, так і у виноробстві.
- В даний час відомо понад 1500 сортів аґрусу.
- В народній медицині аґрус використовують як проносний засіб, а також як сечогінний і жовчогінний.
- В англійській мові він називається «gooseberry», тобто «гусяча ягода», але навіть самі англійці не знають, при чому тут взагалі гуси.
- Екзотичний фрукт ківі був виведений в результаті окультурення китайського агрусу, і є спорідненим йому рослиною.
- У Росії агрус став популярний набагато раніше, ніж в Європі. Відомо, що в монастирських садах його вирощували ще в XI столітті, тобто близько тисячі років тому.
- Ботаніки відносять агрус до роду смородини.
- Американська борошниста роса (захворювання рослини) на початку минулого століття знищила майже всі посадки аґрусу. Селекціонери, звичайно, вивели сорти, які можуть протистояти цьому захворюванню, але колишню популярність агрус собі не повернув.
- У цій ягоді багато пектинів. Ці речовини допомагають організму протистояти несприятливій екології, виводять з організму токсини, шлаки і солі важких металів.
- Іноді й агрус, що вирощується в садах, дичавіє і заноситься в ліси. У здичавілому стані зустрічається в більшості областях України.
- Якщо говорити про історію агрусу, то навряд чи вдасться знайти легенди або міфи про нього, як про інших рослинах: древні греки та римляни про нього не знали, зате в Європі він ріс чи не з доісторичних часів – в дикому вигляді.
- У листі цієї рослини містяться дубильні і фарбувальні речовини.
- Дикий агрус є родоначальником більшості культурних сортів.
- Калорійність агрусу невелика — всього 44 калорії в 100 грамах цих ягід.
- Італійці, які відвідували Росію в часи Петра I, були здивовані побачити ці ягоди, їм невідомі, і вони охрестили їх «північним виноградом» (цікаві факти про Петра I).
- Селекціонери почали активно займатися аґрусом у 19 столітті, вирощуючи його і створюючи нові сорти.
- Дикий аґрус росте серед чагарників на кам’янистих схилах гір від нижнього до верхнього поясу.
- Бджолярами це рослина цінується, як медонос — самий ранній з усіх ягідних чагарників. Хоча дозрівають плоди агрусу лише в кінці літа, зазвичай в серпні.
- Французи використовують недозрілі ягоди агрусу, щоб поліпшити смак своїх страв. Ну а стиглі ягоди споживають в чистому вигляді.
- У Португалії популярні напої на основі молока або мінеральної води з додаванням в них соку агрусу.
