Нині у світі відбувається процес глобалізації — світове господарство перетворюється на єдиний ринок товарів, послуг, капіталу, робочої сили. У цій статті розповімо, що таке світова економіка та що відбувається усередині цієї системи.
Визначення світової економіки та пов’язаних понять
| Світова економіка— це сукупність національних господарств, які об’єднані міжнародними економічними відносинами на основі міжнародного поділу праці. |
Світова економіка включає сектори та галузі національних економік , що взаємодіють на зовнішньому ринку. В основі цієї системи лежить світове та державне виробництво, розподіл та споживання благ — як матеріальних, так і духовних.
Світове господарство — це об’єднання господарств країн, які утворюють глобальний простір економіки.
Основа для об’єднання економік окремих держав у світову — система міжнародного поділу праці. В рамках цієї системи держави спеціалізуються на виробництві тих товарів, для виготовлення яких вони мають природні умови, доступні ресурси, достатній рівень науково-технічного розвитку.
Таким чином, міжнародний поділ праці— це виробництво товарів та послуг у різних державах, при цьому обсяги значно перевищують внутрішні потреби цих країн і розраховані на міжнародний ринок.
Світовий ринок — це сукупність взаємопов’язаних ринкових відносин між державами основі світового розподілу праці. На світовому ринку відбувається міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між окремими державами та господарствами.
Особливості міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля допомагає країнам:
- справлятися з проблемою обмежених ресурсів;
- розширити ємність ринку за рахунок встановлення зв’язку між місцевим та світовим ринком;
- отримати більш високий дохід за рахунок різниці у вартості виробництва у себе та за кордоном;
- розширити виробничі можливості;
- підвищити спеціалізацію виробництва і, як наслідок, збільшити його обсяги.
Міжнародна торгівля проявляється у двох процесах:
- Експорт — продаж товарів за кордон.
- Імпорт — закупівля та ввезення товарів з-за кордону для продажу на внутрішньому ринку.
За порядком у світовій торгівлі стежить Світова організація торгівлі (СОТ) — міжнародна організація торгівлі, яка виникла в 1995 році. Її завдання – домагатися свободи торгівлі та рівності всіх учасників на світовому ринку.
Види зовнішньоторговельної політики
Країни можуть займати різні позиції стосовно торгівлі коїться з іншими державами. Така позиція називається зовнішньоторговельною політикою держави. Усього виділяють три види зовнішньоторговельної політики:
- Вільна торгівля — як неважко здогадатися з назви, за такої політики країна заохочує вільний розвиток торгівлі з іншими державами.
- Протекціонізм — політика, за якої уряд прагне захистити інтереси місцевих виробників та не дати закордонним конкурентам зайняти багато місця на ринку.
- Помірна зовнішньоторговельна політика поєднує риси вільної торгівлі та протекціонізму.
Методи державного регулювання зовнішньої торгівлі
Більшість держав зацікавлені в тому, щоб експортувати якнайбільше товарів та послуг і при цьому обмежити конкурентоспроможність імпортних товарів на внутрішньому ринку. Для цього країни використовують методи регулювання зовнішньої торгівлі, які можуть бути тарифними, тобто пов’язаними з митними зборами та нетарифними. Відобразили їх у таблиці.
| Тарифні | Нетарифні |
|---|---|
| Митний тариф на імпорт — це мито на імпортні товари, що ввозяться до країни. Вона стягується митними відомствами при перетині кордону держави. | Встановлення квот, тобто кількісне обмеження на ввезення та вивезення певних товарів. |
| Експортний тариф — це тариф на товари вітчизняних виробників для того, щоб обмежити експорт для підтримки пропозиції на внутрішньому ринку. | Встановлення стандартів на ту чи іншу продукцію. |
| Митний союз — це об’єднання країн, які ліквідують між собою всі митні бар’єри, але встановлюють їх для третіх країн. | Ліцензування, тобто дозвіл на імпорт або експорт певних товарів. |
| — | Ембарго — накладання державою заборони на ввезення іншими країнами або вивезення із країни золота чи іноземної валюти, окремих видів товарів. |
Економічна інтеграція та її типи
Економічна інтеграція — це об’єднання економічних суб’єктів, поглиблення взаємодії, розвиток зв’язків між ними. Глобалізація економіки сприяє пришвидшенню темпів економічної інтеграції між країнами.
Розглянемо, які типи економічної інтеграції бувають.
Має на увазі взаємне скасування торгових мит між учасниками інтеграційного угруповання, але збереження у кожної з цих країн особливої зовнішньоторговельної політики по відношенню до третіх країн.
| Тип інтеграції | Суть інтеграції |
| Преференційна торговельна угода | Передбачає зниження митних зборів на товари зовнішньоторговельного партнера в порівнянні з рівнем оподаткування товарів третіх країн. |
| Зона вільної торгівлі | Передбачає взаємне скасування торговельних мит між учасниками інтеграційного угруповання, але збереження у кожної з цих країн особливої зовнішньоторговельної політики по відношенню до третіх країн. |
| Митний союз | Передбачає взаємне скасування митних зборів і уніфікацію зовнішньоторговельного режиму щодо третіх країн. |
| Загальний ринок | Поряд зі свободою торгівлі забезпечується лібералізація переливу капіталів і робочої сили між країнами, здійснюється узгодження економічної політики. |
| Економічний союз | Відбувається уніфікація економічної, соціальної, науково-технічної, міжнародної політики країн-учасниць. Створюється система міждержавних інститутів, які формують єдине політико-правове середовище. |
| Валютний союз | Відбувається узгоджене плавання національних валют, встановлюються за угодою фіксовані валютні курси, які цілеспрямовано підтримуються центральними банками, створюється єдина регіональна валюта, формується єдиний регіональний банк, є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці. |
| Повна економічна інтеграція | Проводиться єдина економічна політика, а також уніфікація законодавчої бази. |
Сьогодні у світі існує близько сотні економічних об’єднань держав, основні з яких — ЄС ( Європейський союз), НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю), АСЕАН (Асоціація країн Південно-Східної Азії), ЛАІ (Латиноамериканська асоціація інтеграції).
Міжнародна валютно-фінансова система
Світова економіка базується на існуванні міжнародної валютно-фінансової системи, яку можна визначити як форму організації валютно-фінансових відносин між країнами, закріплену міжнародними договорами.
Якби між валютами окремих країн не було певної відповідності, міжнародна торгівля була б неможлива. Тому існує міжнародний валютний ринок– сфера економічних відносин, в рамках якої відбувається купівля та продаж золота, валюти та платіжних документів у національних грошових одиницях інших країн. На цей ринок поширюються ті ж закони економіки, що й на товарний — у тому числі закон попиту та пропозиції.
Також потрібно знати про міжнародний фінансовий ринок. Це сфера економічних відносин, у межах якої видаються міжнародні кредити та інвестиції, здійснюються вклади, торгуються цінних паперів.
Діяльність цих ринків контролюють міжнародні валютно-кредитні організації, серед яких МВФ (Міжнародний валютний фонд), МБРР (Міжнародний банк реконструкції та розвитку), ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) та інші.
Суб’єкти світової економіки
| Суб’єкти світової економіки — це господарюючі одиниці, які мають необхідний капітал для реалізації виробничої діяльності на міжнародній арені. |
Що прийнято вважати суб’єктами світової економіки:
- держави ;
- міжнародні організації та фінансові центри;
- національні господарюючі одиниці;
- транснаціональні корпорації (ТНК) та транснаціональні банки (ТНБ);
- фізичних осіб, які реалізують значну діяльність.
Структуру світового господарства становлять національні господарства. Вони відрізняються:
- масштабами та структурою своїх економік;
- рівнем та темпами економічного розвитку;
- типами економічних систем;
- масштабами та формами участі у міжнародних економічних відносинах.
Питання для самоперевірки
- Які з наведених нижче заходів свідчать про те, що держава проводить політику протекціонізму?
- Заборона на ввезення в країну певних категорій продуктів харчування.
- Зниження мит на електроприлади.
- Встановлення квоти на обсяг зерна, що ввозиться в країну.
- Виділення субсидій місцевим виробникам одягу.
- Дайте визначення наступним поняттям:
- ембарго,
- валютний союз,
- експорт,
- міжнародний фінансовий ринок.
- Що з наведеного нижче є прикладом експорту, а що — імпорту?
- Японія відправила партію розумних роботів до магазинів техніки в Канаді.
- Китай закупив у України кілька тонн сталі для спецтехніки.
- Виробник із В’єтнаму відправив партію ультрапастеризованого коров’ячого молока на реалізацію до Таїланду, де не розводять корів.
- Мережа готелів у Німеччині придбала у виробника у Франції річний запас вина для своїх постояльців.
- Що з цього стосується нетарифних методів державного регулювання зовнішньої торгівлі?
- Накладання ембарго.
- Видача субсидій.
- Виділення квот.
- Митне мито.
- Вступ до митного союзу.
- Що з наведеного нижче може бути передумовою економічної спеціалізації країни в рамках міжнародного поділу праці?
- Географічне розташування.
- Наявність певного виду корисних копалин.
- Наявність великих міст.
- Обсяг ВВП.
