Всупереч поширеній думці, Білка та Стрілка не були першими собаками, відправленими до космосу в ході розвитку космічної програми. Однак вони стали першими представниками свого виду, які не лише злітали в космос, але й успішно повернулися на Землю, перебуваючи в доброму здоров’ї.
Цей історичний політ був третім за рахунок тих, у яких брали участь собаки. Взагалі Білка та Стрілка були дублерами інших космічних собак, Чайки та Лисички, які були “екіпажем” під час другого польоту. На жаль, через несправність ракета тоді незабаром після зльоту впала і вибухнула, і Чайка з Лисичкою загинули.
Насправді Білка була не першим космічною собакою з таким прізвиськом. За три роки до неї інша собака з таким же ім’ям тричі піднімався у верхні шари атмосфери в різних апаратах, але в космос вона так і не потрапила. Перша Білка успішно перенесла всі польоти, як, втім, і друга, котра побувала в космосі один раз.
Для участі в космічній програмі відбиралися лише безпородні дворняги, оскільки вважалося, що вони більш стійкі до стресів і живучі. Відбір був суворим – тільки самки не молодші 2 років і не старші 6, масою не більше 6 кг і висотою в загривку не більше 35 см. Білка та Стрілка відповідали всім цим критеріям, а тому вибір упав на них.
Цуценя Стрілки на ім’я Пушинка дуже сподобалося дружині президента США Кеннеді, коли вона разом із чоловіком відвідувала СРСР, і було вирішено його подарувати їй. На цуценя швидко виправили всі необхідні документи, поставили йому щеплення та переправили до американського посольства. Пушинка прожила довге життя в сімействі Кеннеді.
За час польоту космічні собаки здійснили 17 витків навколо Землі, причому, судячи зі спостереження за їхнім станом, стрес вони відчували лише під час зльоту та посадки, а решту часу були спокійні. Проте, вчені, добре все вивчивши, вирішили, що перша людина в космосі зробить лише один виток навколо планети. Просто так, про всяк випадок. Незабаром відбувся історичний політ Юрія Гагаріна.
У польоті до Білки та Стрілки була компанія. Крім них, у ракеті летіли сорок мишей, два щури, контейнери з бактеріями, грибками та різним насінням. Цей звіринець із гербарієм мав допомогти вченим вивчити вплив космічної радіації на живі організми.
Спочатку знаменитих космічних собак звали інакше – Крапля та Вільна. Пізніше їх вирішили перейменувати, очевидно, вирішивши, що нові імена більш милозвучні, до того ж вони римуються один з одним.
Білка та Стрілка після польоту стали знаменитостями, і більше не брали участь у космічних польотах. Вони прожили довге життя, а після смерті з природних причин з них зробили опудала, які в даний час виставлені в музеї космонавтики в Москві.
Політ Білки та Стрілки тривав трохи більше 25 годин, як спочатку було заплановано. Однак, система життєзабезпечення була розрахована на цілих 8 діб, так би мовити, із запасом. Протягом усього польоту собаки були зафіксовані ременями, а спеціальний автомат кілька разів видавав їм їжу та воду.
Всесвітня слава дісталася Білці та Стрілці тому, що вони стали першими собаками, які побували у космосі та повернулися назад. Але ж інші рекорди належать не їм! Першим собакою в космосі була Лайка, яка загинула на орбіті (її від початку відправляли в політ в один кінець), рекорд за тривалістю перебування в космосі поставили собаки Вітерець і Вуглик (23 дні і успішне повернення на Землю), а рекорд за кількістю польотів належить дворнязі Відважній, що літала на космічних ракетах цілих 5 разів.
Апарат, на якому Білка зі стрілкою літали в космос, називався “Супутник-5”. Під час польоту поряд з ним пролетів американський безпілотний супутник “Эхо-1”, і собаки на цей момент почали гавкати. Конструктори потім жартували, що собаки-космонавти вирішили його гавкати.
Під час польоту за собаками велося постійне відеоспостереження. Це був перший випадок, коли в космічний апарат була встановлена відеосистема, оскільки раніше рівень розвитку технологій не дозволяв реалізувати подібне.
Тренування у Білки та Стрілки були не гірші, ніж у людей-космонавтів, вони навіть тренувалися на центрифузі. Крім того, їх заздалегідь привчали до особливої космічної їжі, яка мала желеподібну консистенцію та приємний для собак запах.
Більшість собак у космос відправляли не поодинці, а парами, і аж ніяк не випадково. Як з’ясувалося, собаки почувалися спокійніше, якщо могли бачити і чути один одного, так що Білку зі Стрілкою відправили в космос удвох.
