50 цікавих фактів про муфлонів

1. Самим маленьким диким бараном, збереженим в даний час в Європі, є муфлон.

2. Ці представники загону парнокопитних, відносяться до однойменного роду муфлонів, що включає в себе 8 підвидів.

3. Саме ці барани є прабатьками звичайної домашньої вівці. Самців називають «муфроне», а самок – «муфр».

САМЕЦЬ І САМКА, МУФЛОНИ

4. Живуть муфлони у Вірменії, зокрема на Вірменському нагір’ї, на північно-заході Ірану і півночі Іраку, в Казахстані, Туркменістані, Туреччини, Таджикистані, Пакистані та деяких інших азіатських країнах.

5. В колишній час водилися в Криму та на Балканах, звідки зникли понад 3 000 років тому.

6. В епоху неоліту муфлони проникли на Кіпр, Корсику, Сардинію і Родос, утворивши там специфічний підвид, названий кіпрським муфлоном.

7 . У минулому столітті муфлон був інтродукований в Північну Америку, Східну Європу (південь України).

САМКА МУФЛОНІВ

8. Сьогодні в залежності від географічного поширення виділяють вісім підвидів муфлона, кожен з яких є рідкісними і перебувають під охороною закону.

9. Всіх муфлонів поділяють на два типи в залежності від ареалу проживання: Європейський муфлон і Азіатський муфлон або аркал.

10. Європейських муфлонів можна зустріти тільки на островах Корсика і Сардинія, проте останнім часом популяція муфлонів була штучно розселено в південних районах Європи і на Кіпр.

11. Зовсім недавно невелика популяція муфлонів була завезена і в Північну і Південну Америку для майбутнього полювання.

ЄВРОПЕЙСЬКІ МУФЛОНИ

12. Відміну від європейського, азіатського муфлона дуже помітно. Європейський муфлон має досить коротку, гладко прилеглу шерсть, на грудях вона довша. У літній період шерсть баранов має рудо-бурий колір, на спині більш темних відтінків, а взимку буро-каштановий.

13. Висота в холці становить 83-93 сантиметри, довжина самця може досягати 130 сантиметрів, з яких 10 сантиметрів це хвіст. Відмінна риса самців – сильно розвинені товсті тригранні рогу, утворюють один завиток, в довжину вони можуть досягати 85 сантиметрів, на рогах присутні близько 35 складок. Вага самців до 50 кілограмів.

14. Забарвлення шерсті у самки трохи світліше, вага не більше 28 кілограмів, роги майже завжди відсутні, а якщо вони є то дуже маленькі.

АЗІАТСЬКИЙ МУФЛОН

15. Азіатський муфлон трохи крупніше свого європейського родича. Висота в холці у самців може досягати 110 сантиметрів, а довжина тіла 150 сантиметрів, маса близько 55-79 кілограмів. Статура цих баранів міцне, струнке. Роги, спірально закручені на один оборот, зігнуті спочатку назовні і вгору, а потім всередину з зверненими всередину кінцями. В обхваті рогу можуть становити 30 сантиметрів, на них присутні поперечні зморшки.

16. Самки значно менше, їх вага становить не більше 46 кілограмів.

17. Влітку коротка шерсть азіатських муфлонів має рудувато-бурий або рудувато-жовтого забарвлення. Взимку шерсть стає бурою з ледь помітними рудим і бурими тонами. Шерсть на животі більше світла, а вздовж хребта є чітко виражена чорна смуга, особливо помітна у дорослих особин.

18. Муфлон — це травоїдна тварина, основну частину його раціону складають трави і злаки. Часто він харчується на сільськогосподарських полях, знищуючи врожай. Муфлони ласують осокою, пореєм, ковилою, ягодами, грибами, лишайником, мохом. Взимку тварини з-під снігу добувають коріння рослин.

19. Живуть муфлони досить великими стадами до 100, а іноді — 200 особин, переважно самок і ягнят. Самці тримаються поодинці і тільки на час шлюбного періоду приєднуються до стада.

20. Спосіб життя муфлонів повністю підпорядковане пошукам їжі. Вони здатні долати значні відстані, щоб знайти підходящі пасовища, багаті соковитою зеленою травою. Муфлони мешкають на відкритих просторах, але в той же час намагаються триматися ближче до лісових насаджень, щоб було де сховатися у випадку небезпеки. Воліють пологі гірські схили. В горах зустрічаються на висоті до 4 000 метрів над рівнем моря.

21. Муфлони дотримуються травоїдного раціону. Якщо немає прісної води, муфлон може вживати і дуже солону воду. Весь весняно-літній період муфлони посилено набирають вагу, а ось восени і взимку барани помітно худнуть.

22. Статевої зрілості муфлон досягає в 24 – 36 місяця, проте молоді самці починають розмножуватися лише до 4-5 років, тільки в цьому віці вони можуть конкурувати з дорослими особинами.

23. З жовтня по грудень у тварин починається гон, причому для того, щоб домогтися прихильності самки самцям доводиться влаштовувати справжні поєдинки, тільки здобувші перемогу отримують право на парування. Після закінчення гону самці йдуть із стада і живуть на самоті.

24. Вагітність самки муфлона триває п’ять місяців і закінчується народженням одного – рідше декількох дитинчат, відбувається це зазвичай у березні-квітні.

МУФЛОНИ — САМКА З ДИТИНЧАМ

25. Новонароджені ягнята розвиваються швидко й через 1-2 години після появи на світ вони стають на ноги і навіть можуть стрибати. Перший час мати годує немовлят своїм молоком, а трохи подорослішавши, ягнята починають вживати ту ж їжу, що і дорослі особини. Дорослі ягнята проживають в стадах разом з матір’ю.

26. Муфлон є одним з найдавніших представників тваринного світу. Перші згадки про муфлонів відносяться до 3 тисячоліття до н. е .. – їх малюнки були виявлені в пустелі Сахарі.

27. Муфлон — це дике, волелюбна тварина, тому воліє мігрувати, а не осідати строго в одній місцевості. Його основний маршрут — водопій і пасовища.

28. Муфлони ведуть переважно нічний спосіб життя, вдень відпочивають в лісах або широких гірських ущелинах. Самки з дитинчатами живуть в стаді до ста особин.

29. Самці віддають перевагу самотність, їх можна зустріти в табуні тільки в періоди спарювання. У цих парнокопитних існує сувора ієрархія. Молодих самців до трьох років не підпускають зрілі особини до спаровування.

30. Для свого існування муфлони вибирають круті гірські схили з багатою рослинністю, так само можуть проживати на пологих гірських схилах, в передгір’ях. Влітку піднімаються вище.

31. Потрапивши на скелясту місцевість, муфлони відчувають себе не дуже впевнено, якщо виявляються на краю прірви або в скелястій ущелині, то стають абсолютно безпорадними.

32. Період линьки у муфлонів припадає на кінець лютого і закінчується в квітні. З травня по серпень у них літнє хутро, а у вересні починає з’являтися зимове, яке повністю сформується лише до грудня.

33. У муфлонів в дикій природі є природні вороги – це вовки, леопарди, а на маленьких ягнят можуть полювати лисиці.

34. Якщо тварина відчуває небезпеку, то може швидко пересуватися по відкритій місцевості, при цьому видаючи гучні і різкі звуки.

35. На Корсиці й Сардинії муфлони населяють піднесені частини островів. Однак вони і тут не є типово гірським, а швидше горнолісним звіром.

36. В гори вище 2000 метрів в нормальних умовах не піднімаються, дуже крутих схилів і скелястих місць уникають. Зате наявність лісу є неодмінною умовою існування європейського муфлона.

37. Літо муфлони проводять у смузі світлих каштанових і дубових лісів, а також у сосняках і на вирубках листяних насаджень, де звірі знаходять не тільки корм, але також тінь і захист в денний час. На альпійські галявини, розташовані по сусідству з лісом, виходять для пасіння тільки в нічний час.

38. По способу життя муфлон — нічна тварина. Більшу частину дня він проводить таємно в лісі. Тільки перед заходом сонця виходить на жировку, нерідко відстає досить далеко від місць денних сховищ.

39. Постійних шляхів переходів у муфлонів, мабуть, немає. Пасуться всю ніч, перед сходом сонця повертаються в ліс. Взимку для відпочинку і пасіння обирають теплі сонячні долини та схили на солнцепеках, а влітку, в жаркі денні години шукають прохолоди в тіні кущів і дерев.

40. Муфлони є єдиними баранами, які не скидають свої роги.

41. Відносини муфлона і людини тривають не одну тисячу років. Одомашнення тварин почалося приблизно 10 тисяч років тому, і весь цей час не припинялась полювання на диких муфлонів. Їх добували заради смачного м’яса і красивою шкури, а роги вважаються коштовним мисливським трофеєм. Однак роздобути такий трофей складно – муфлони дуже обережні тварини, до того ж мешкають у важкодоступній місцевості. Так як популяція цих тварин постійно скорочується, місця їх проживання взято під охорону.

ТРИМАННЯ МУФЛОНІВ У ВОЛЬЄРАХ

42. Останнім часом робляться спроби містити муфлонів в неволі, для цього використовуються вольєри. Ці тварини швидко адаптуються до таких умов, тому їх зміст не доставляє особливого клопоту. У неволі можуть прожити 12 – 17 років.

43. За останні 24 роки (зміна трьох поколінь) світова популяція муфлонів скоротилася на 30 %. Основними причинами такої сумної тенденції стали браконьєрське полювання, гібридизація і загальне забруднення навколишнього середовища.

44. Є для цього виду і природні небезпеки. Головними природними ворогами муфлонів є леопарди і вовки. Дитинчата можуть стати здобиччю і більш дрібних хижаків: лис або куниць. Тому ще в 1996 році вигляд включили в Міжнародну Червону книгу і присвоїли йому охоронний статус VU.

45. У 2001 році муфлон був клонований, народжений ягня прожив 7 місяців.

ГІРСЬКІ МЕРИНОСИ

46. Використовуючи муфлонів, була виведена нова порода овець – гірські мериноси, які можуть пастися в горах круглий рік.

47 .За зморшками на рогах самців можна визначити їх вік.

48. Щоб поліпшити якість домашніх овець, використовують для схрещування і подальшого розмноження саме муфлонів.

49. Муфлонів особливо шанують на Кіпрі, де він є символом природи острова, їх чисельність контролюється державою.

50. Муфлони зображені на марках і монетах Кіпру та Казахстану.

Додати коментар