“Квітка на камені” поблизу річки Смотрич
Кам’янець-Подільська фортеця – старовинна фортеця з особливою атмосферою. Оборонна споруда, яка багато років захищала Полісся від атак різних завойовників. Фортеця є частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «7 чудес України». Чарівна природа, велич замку, архітектура… Усе це манить туристів приїхати сюди неодноразово, для того, щоб погуляти всередині споруди, відчути себе у далекому минулому й просто закохатися у стіни цієї могутньої фортеці!
Точної дати заснування фортеці нема, та є інформація, що спочатку це була традиційна давньоруська дерев’яна споруда. Та саме, перша писемна згадка про Кам’янець-Подільську фортецю була ще у далекому 1374 році. За час свого існування фортеця перебудовувалась 14 разів. Споруда відома не тільки своїм виглядом, а й неприступністю. Місто-фортецю було взято за увесь час всього два рази: 1393 року твердиню захопив литовський князь Вітовт, а 1672 року фортецею заволоділи турки.
У стінах фортеці, що знаходиться на Хмельниччині було багато цікавих подій, які наповнені легендами й загадковістю. Пропонуємо ознайомитися із цікавими фактами про цю споруду разом з нами!
- Усі ми любимо вивчати історію Стародавніх часів, через те, що залишилося багато легенд. Одна з таких саме про Кам’янець-Подільську фортецю. Подейкують, що турецький султан Осман II здобув перемогу в Хотині та вже готувався привласнити собі замок у Кам’янці-Подільському. Для цього він взяв з собою 200 тисяч війська, побачивши споруду не міг відвести погляду від неї… Султан запитав у свого слуги: “Хто звів такий дивовижний замок?” Той відповів: “Сам Аллах приклав сюди руку!” Осман II відповів: “Тоді самому Аллахові й завойовувати це місто!”. Так султан і повернув свої війська назад, покинувши ці землі назавжди.
- Кам’янець-Подільська фортеця є частеньким героєм у різних кінострічках. Серед них: “Той, хто пройшов крізь вогонь” (2011), «Стара фортеця» (1972), «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982), «Дума про Тараса Бульбу» (2009) та інші не менш відомі роботи.
- Фортеця налічує 11 башт, кожна з яких має свою назву. Наприклад найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти Папи Римського Юлія II. У Чорній башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. Також ще є такі башти, як: Ляська, Західна, вежа Рожанка, Лянцкоронська та інші.
- В 14 столітті Кам’янець-Подільський замок починає набувати того вигляду, який ми можемо побачити зараз. Кам’янець-Подільська фортеця складається із старого й нового замків. Старий замок має площу близько 1,5 гектара, збудований у формі неправильного чотирикутника. Новий замок з’явився для посилення обороноздатності старого замку та його захисту.
- Цікавим є той факт, що у 20 столітті ця фортеця, історія якої на той час нараховувала близько 10 змін влади, переживала буремні часи, доки не стала столицею УНР.
- Сама споруда розташована на так званому острові, який оточений каньйоном.
- У стінах Папської башти діяла російська в’язниця на початку 19 століття. Тут відбував покарання народний улюбленець Устим Кармелюк – ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках.
- До епідемії коронавірусу й початку повномасштабного вторгнення 2022 року на території фортеці стабільно проводилися різного роду фестивалі, такі як “Остання столиця”, “Земля героїв”, “Terra Heroica” та фестиваль повітряних куль.
