Кошовий отаман Бондар
Йосип Гладкий – відома історична постать, останній кошовий отаман Задунайської Січі, засновник й наказний отаман Азовського козацького війська, генерал-майор Російської армії. Гладкий був хитрим і завзятим, роль якого в історії українського козацтва оцінюється дуже неоднозначно… Одні називають отамана авантюристом та баламутом, натомість інші казали, що він – волелюбний й дуже спритний козак, що жив у важкі часи для усього українського козацтва у вигнанні на Дунаї.
Народився майбутній кошовий отаман в селі Мельниках Полтавської губернії в сім`ї сільського старости приблизно 1789 року (точна дата народження не відома). Зростав в досить заможній сім’ї та з часом все-таки був змушений податися в дорогу у пошуках нового заробітку. Знаний в історії, як останній отаман… Брав участь у різних походах, де демонстрував свої найкращі вміння, за що й стрімко виріс у своїй військовій кар’єрі. Обірвалося життя Гладкого у 1866 році. Він захворів на холеру й помер одразу ж через декілька днів. Йосип разом із жінкою були поховані на козацькому Пилипівському цвинтарі в Олександрівську (зараз Запоріжжя).
Важливими сторінками в нашій історії була саме козацька доба. Пропонуємо ознайомитися із детальнішої інформацією пов’язаною із життям Йосипа Гладкого!
- У сім’ї був не єдиною дитиною. Мав ще двох братів. Жодний із них не пішов на службу, коли прийшла черга йти у військо, замість них відправили найманців.
- У 1813 році одружився із коханою жінкою Феодосією Мазур, яка була козачкою. У подружжя було четверо дітей (двоє синів та дві доньки). Грошей не вистачало, було важко сплачувати податки й утримувати таку велику сім’ю. Тому Гладкий приймає рішення йти чумакувати. З цього й починається його цікава життєва дорога…
- Знайшов роботу в Одесі, де трапилася з ним курйозна ситуація. Працюючи бондарем Йосип намагався одружитися із служницею свого хазяїна, та коли випадково відкрилася правда, що він уже має жінку та чотирьох дітей, йому довелося тікати до Керчі, пізніше й опинився аж за Дунаєм.
- Записався в Платнірівський курінь (Задунайська Січ) під прізвищем Бондар. Йосип Гладкий брав участь у війні турків із греками під командуванням знаного полководця Ібрагіма-паші. Ходив походом під Міссолунгу та штурмував цю фортецю. А вже у 1827 році він був обраний курінним отаманом рідного куреня.
- Вже на початку російсько-турецької війни (1828– 1829) Гладкий обіймав посаду кошового отамана. У цей час, а саме 9 травня 1828 року він став організатором повернення частини задунайських козаків у російське підданство. Півтори тисячі козаків перейшли під Ізмаїлом на бік російської армії. За ці дії кошового, турецька влада жорстоко покарала задунайців. Близько двох тисяч чоловіків разом із наказним гетьманом Баланом було вбито, а січові укріплення зруйновано й спалено.
- У 1829 році Йосип Гладкий отримав російське дворянство. Також йому було надано дворянський герб, на якому був зображений човен, розміщений між двома берегами з піднятим російським прапором.
- За час правління імператора Миколи I Гладкий отримав чимало нагород: золотий Георгіївський хрест і полковницькі погони, найвищу нагороду отамана – Георгіївський хрест, у 1830 році був нагороджений діамантовим перснем, пізніше – орденом Святої Анни 2-го ступеня, орденом Святого Володимира 3-го ступеня.
- Могила отамана Йосипа Гладкого збереглася й до наших днів. Розташована у Запоріжжі й має статус пам’ятки історії національного значення. У 1992 році вона була відреставрована.
