206-річчя
Рік заснування: 1814 р.
Кадіївка відзначає день міста в останню неділю серпня.
У 2020 році ця дата – 30 серпня.
У 2020 році в зв’язку з пандемією масові заходи на честь дня міста скасовуються або можуть бути перенесені
Пам’ятник Стаханову
Інформація про місто
Кадіївка (до 2016 Стаханов)– місто в Луганській області України.
Перше тимчасове поселення людей в цих місцях з’явилось у 1696 році. Заснували його вихідці із Запорізької Січі на березі річки Камишевахи, і називалося воно – Кам’яний Яр. У 1707 році місцевість, на якій розташований сучасна Кадіївка, отримала нову назву – Протока Гріценкова. Перейменування території сталося тому, що тут оселився відставний сотник Гріценкова з підлеглими йому запорізькими козаками.
Відставні козаки, а це, в основному, інваліди та старі люди, заснували ще кілька невеликих зимівників і хуторів. Вся ця велика степова територія тоді належала до “Дикого Поля” і періодично зазнавала набігів кримських татар. Щоб якось убезпечити себе і захиститися від татар, козаки будували свої житла в складках місцевості – балках, ярах, долинах степових річок, тим більше, що навколишня місцевість сприяла цьому.
Вирішальну роль у подальшій долі міста зіграли знайдені великі запаси високоякісного коксівного вугілля.
Поступово, хоч і примітивно, люди стали добувати кам’яне вугілля й використовувати його для своїх потреб. Масова розробка вугільного родовища вимагала значних трудових ресурсів. Скасування кріпосного права в Росії в лютому 1861 року особливо сприяла припливу населення в Донбас. Робочим людям для будівництва житла виділяли найбільш незручні ділянки землі – косогори, балки та яри.
Так поступово забудовувалося і формувався селище, який згодом отримав назву – Шубинка, потім Кадіївка. У 1978 році місто перейменували в Стаханов з метою увічнення пам’яті видатного шахтаря Олексія Григоровича Стаханова.
До теперішнього часу в Кадіївці збереглися будівлі дореволюційної споруди. Це приміщення старого міськвиконкому, будиночок Карадини, де зараз знаходиться «Палац одруження» і Чутинский храм Святого Миколи Мірлікійського. Всім цим спорудам вже більше ста років.
Навесні 2014 року в ході збройного конфлікту на сході України Стаханов увійшов до складу самопроголошеної ЛНР.
В даний час чисельність населення становить близько 90 тисяч жителів.
Так як більша частина жителів так чи інакше пов’язана з вуглевидобутком, не дивно, що День шахтаря – професійне свято практично всього міста. Тому День міста Стаханов традиційно святкує День шахтаря – в останню неділю серпня.
Герб
Герб є одним із символів міста Стаханова і відображає історичні особливості і традиції. Основа герба — французький щит, верхня ліва частина якого представляє собою блакитне поле. По центру лівого краю щита нанесено зображення ливарного ковша чорного кольору, як історичне свідчення про існування металургійної промисловості і теперішній стан цієї галузі.
У правій верхній частині герба на синьому тлі срібне зображення корпусу заводу і шестерні, що символізують наявність машинобудівної галузі в місті.
У нижній частині герба, яка читається як історичне минуле міста, чорним кольором зображені дві шахтні терикони. Біля підніжжя териконів на парадних червоній стрічці білим кольором написано «1814» — рік заснування Стаханова.
У верхній частині герба (це глава герба) на темно-червоній смузі білим кольором написано «Стаханов».
Прапор
Прапор міста Кадіївка являє собою прямокутне полотнище з вертикальною червоною смугою в лівій частині прапора поверх якої зображено герб у круглому обрамленні на синьому тлі полотна. Відношення ширини прапора до його довжини 5:6.
