1. Комети – космічні тіла, що існують в межах Сонячної системи, що рухаються по орбіті навколо Сонця.
2. Комети з’явилися разом з виникненням Сонячної системи чотири з половиною мільярди років тому.
3. У їх назви — грецьке походження. «Комета» — слово грецьке, що означає «довгохвостий», оскільки це тіло саме так здавна асоціювалося з людьми, чиї волосся розвівалися на сильному вітрі.
4. Хвостаті комети залишили безліч глибоких слідів у культурі та міфології різних народів.
5. У давнину поява на небі комети вважали знаменням, яке може принести лихо.
6. Їх поява на небі часто приймали за знаки богів, їх боялися, але потім наука змогла, нарешті, авторитетно пояснити, що ж вони з себе представляють.
7. Всі спостережувані комети в Сонячній системі обертаються навколо Сонця по дуже витягнутих орбітах.
8. Хвіст у комет з’являється тільки тоді, коли вони підходять більш-менш близько до Сонця. Це викликано нагріванням і випаровуванням в результаті впливу сонячних променів.
9. У комет зазвичай два хвоста. Перший, пиловий, можна спостерігати неозброєним оком.
10. Другий хвіст складається з газів, розтягуючись до трьохсот шістдесяти миль. Іонний хвіст є результатом впливу сонячного вітру.
11. Хвіст комети може тягнутися дуже далеко, наприклад, у комети Хиякутаке довжина хвоста становила близько 580 мільйонів кілометрів.
12. Як і астероїди, комети рухаються зі швидкістю 20 кілометрів на секунду.
13. Комета – брудний сніг. Хімічний склад: вода, метандростенолон, заморожений аміак, пил, каміння, космічний сміття.
14. Чим далі від Сонця, тим більше комета являє собою звичайну кам’яну брилу.
15. Центральна частина комети представлена кам’яним ядром. Воно має темну поверхню, його склад точно невідомий.
16. Ядро комети становить до 90 відсотків її маси.
17. Існує безліч комет. Найменша з них має ядро діаметром шістнадцять кілометрів, найбільша – сорок.
18. В даний час виявлено близько чотирьох тисяч комет, але в навколишній нашу систему за Поясом Койпера в Хмарі Оорта їх, за приблизними підрахунками, може перебувати близько трильйона.
19. Досі точно невідомо, звідки беруться комети. Одна з найбільш популярних теорій свідчить, що комети утворилися із залишків речовини в часи формування Сонячної системи.
20. Також є теорія, що саме комети занесли на Землю воду і першу органіку. Якщо це правда, то саме комет людство зобов’язане своєю появою на світ.
21. Комети схильні до зникнення або відходу з меж Сонячної системи. Вони покидають межі системи або тануть у міру багаторазового впливу тепла.
МЕТЕОРИТНИЙ ДОЩ
22. Пил та інші частинки, які виділяються кометою при нагріванні, осідають на її орбіту. Якщо Земля (або інша планета в цей момент перетинає орбіту комети, то ці частинки падають на планету метеоритного дощу.
ХМАРА ООРТА
23. Більшість комет вилітають з Поясу Койпера.
24. На початку XX століття в небі можна було неозброєним оком спостерігати яскравий хвіст комети Галлея.
25. Перша згадка про комету Галлея (як її згодом назвали) зафіксовано в 240 року до нашої ери в китайських хроніках.
26. Комета Галлея періодично відвідує Сонячну систему. Вона заходить у межі Сонячної системи кожні 76 років.
27. Як відомо, в 1910 році поблизу від Землі пройшла комета Галлея. У цей час спостерігалися випадки використання аферистами інформації про комети в корисливих цілях.
28. Наприклад, у 1910 році була поширена інформація про те, що хвіст комети Галлея може знищити життя на Землі, так як в його складі були виявлені отруйний газ ціан і чадний газ.
29. Таким чином, була посіяна паніка і спровокований ажіотажний попит на «противоціанові» таблетки і особливі «антикометні» парасольки. Але, як виявилося, хвіст комети був настільки розріджене, що просто не міг надати ніякого згубного впливу на земну цивілізацію.
30. Але комета – дійсно потенційна загроза землянам. Нашу цивілізацію може знищити потрапляння метеора діаметром один кілометр.
31. Необхідно продовження досліджень для розуміння природи хвостатих, конструювання оптимальних методів захисту від них.
32. Юпітер для Землі відіграє роль своєрідного щита — його потужна гравітація притягує комети і астероїди, деякі з яких в результаті потрапляють в його атмосферу і згоряють.
33. Юпітер може впливати на рух комет. Найбільша планета здатна впливати на напрямок руху цих небесних тел. Сила тяжіння планети настільки велика, що Шумейкер-Леві 9 зруйнувалася, вдарившись об атмосферу планети.
34. Найближчою точкою орбіти по відношенню до Сонця є перигелі, самою далекою – афелії.
35. Орбіта обертання у комет нагадує еліптичну форму.
36. Тільки раз в десятиліття ми можемо спостерігати комету в небесному просторі.
37. Газовий хвіст комети стає видимим під впливом сонячної радіації.
38. Хвіст комети можна спостерігати протягом кількох днів або цілих тижнів.
39. Під впливом гравітації хвостата комета набуває форму сфери.
40. Всі комети розрізняються за кольором. Чим молодше комета, тим більше льоду міститься в її ядрі. Тому нові комети відрізняються голубуватим відтінком.
41. Як тільки комета починає здійснювати цикли навколо Сонця, льоду в ядрі стає все менше і менше, і комета жовтіє.
42. При наближенні до Сонця комета розігрівається і тане. Танення льоду при наближенні до сонячного світила призводить до утворення пилової хмари, що створює ефект хвоста.
43. У 2014 році космічний апарат вперше в історії людства зумів приземлитися на комету, на її центральне ядро. Це була комети Чурюмова-Герасименко.
44. У Зонд «Розетта» на зближення з вищезазначеної комети пішло близько десяти з половиною років.
45. У комет є своя атмосфера.
46. Коли комета підлітає до Землі дуже близько, її можна бачити навіть вдень.
47. У комети два хвоста: хвіст пилу, який видно неозброєним оком, і хвіст плазми, який можна зафіксувати на фотографіях, але без спеціального обладнання його не розрізнити.
48. Коли комета починає рухатися у зворотному напрямі — від Сонця, її ядро поступово остигає і хвіст зникає. Вона знову перетворюється в крижану брилу.
49. Якщо комета наближається до Сонця занадто близько, вона втрачає частину своєї маси. Після багаторазового зближення з Сонцем комета, зрештою, руйнується.
50. Це космічне тіло також може припинити своє існування, якщо занадто наблизиться до Сонця.
