Загальна теорія відносності Ейнштейна успішна в описі гравітації, але, схоже, є нюанси
Нове дослідження вчених з Портсмутського університету та Університету Саймона Фрейзера, опубліковане в журналі Nature Astronomy, перевірило теорію Ейнштейна в найбільшому масштабі.
Використовуючи статистичний метод, відомий як байєсівський висновок, фахівці реконструювали гравітацію Всесвіту через космічну історію в комп’ютерній моделі, заснованій на декількох параметрах.
Вчені могли оцінити параметри, використовуючи дані космічного мікрохвильового фону із супутника планка, каталоги наднових та спостереження за формою та розподілом далеких галактик за допомогою телескопів SDSS та DES.
В результаті були знайдені цікаві натяки на можливу розбіжність з прогнозом Ейнштейна, хоча і з досить низькою статистичною значимістю. Це означає, що існує ймовірність того, що гравітація працює по-різному на великих масштабах, і що загальну теорію відносності, можливо, доведеться підправити.
Тепер вчені планують використовувати отримані в ході цього дослідження статистичні методи, щоб продовжувати коригувати загальну теорію відносності, досліджувати межі модифікацій, щоб прокласти шлях до вирішення деяких відкритих проблем в космології.
