Індивід, індивідуальність, особистість — ці терміни часто використовують як синоніми слова «людина», проте між ними є суттєва різниця. У цьому матеріалі ми обговоримо, у чому полягають відмінності, і чому кажуть, що особистістю не можна народитись, але можна стати в результаті розвитку.
Людина як біологічний вигляд
| З точки зору суспільствознавства людина — це представник виду Homo Sapiens, який має прямоходіння, самосвідомість, мову, здатність набувати соціальні навички, мати не тільки біологічні, а й духовні потреби. |
З одного боку люди, як і тварини, мають інстинкти, але з іншого — разюче відрізняються від інших представників тваринного світу. У самому визначенні поняття «людина» суспільствознавство закладає інформацію про біологічну та соціальну сутність Homo Sapiens. Соціальний компонент якраз і є головною відмінністю людини від тварин.
| Тварина | Людина |
| 1) Усі дії зумовлені в основному інстинктами, вплив яких непереборний. | 1) Поруч із інстинктами діяльність регулюється з допомогою мислення, самосвідомості. Є здатність долати свої інстинкти. |
| 2) Для виживання адаптується до навколишнього середовища та змінює спосіб життя лише за зміни зовнішніх умов. | 2) Може перетворювати середовище, свідомо змінювати спосіб життя, створювати матеріальні та інші цінності. |
| 3) Окремі види можуть використовувати підручні засоби для досягнення своїх цілей, але і вони не здатні створити повноцінні знаряддя праці. | 3) Може створювати широкий спектр знарядь праці. Спроможний не тільки до фізичної, а й до творчої, інтелектуальної роботи. |
| 4) Існування та взаємодія з іншими представниками виду визначається біологічною сутністю. | 4) Крім біологічної, є соціальна сутність і духовні потреби. |
Індивід та особистість
| З позиції суспільствознавства індивід – це окремий представник людського роду з усіма властивими йому особливостями. Це слово утворилося від латинського individuum, що означає «неподільний». Зазвичай їм позначають людину як біологічну істоту, без вказівки на те, наскільки реалізована її соціальна сутність. |
Пояснимо на прикладі. Напевно, всі чули про так звані «діти-мауглі», які через трагічні обставини провели перші роки життя в колі тварин або в соціальній ізоляції без спілкування з людьми. Є кілька документально зафіксованих випадків, зокрема, індійські дівчинки Камала та Амала, які виросли з вовками, італійський хлопчик Роно тощо. На відміну від казкового Мауглі, героя твору Р. Кіплінга, після повернення в цивілізацію ці діти так і не навчилися говорити повноцінно взаємодіяти з іншими людьми і навіть їсти звичну нам людську їжу.
Чи можна назвати їх індивідами? Так можна. Але особистість цих дітей залишилася нерозвиненою. Іншим прикладом, що дозволяє побачити різницю між поняттями «індивід» та «особистість», можуть стати люди з глибокою розумовою відсталістю або з тяжкими психічними захворюваннями. Їхня особистість залишається несформованою або поступово руйнується, але при цьому вони, безумовно, є індивідами.
| У суспільствознавстві особистість – це комплекс соціально значущих якостей і навичок, які дозволяють людині ефективно взаємодіяти з іншими людьми, займатися творчістю, створювати матеріальні та духовні цінності. Це свого роду надбудова психіки, яка розвивається в процесі соціалізації (ігри, навчання, праці). |
Як нескладно помітити, визначення особистості, прийняте у суспільствознавстві, свідчить, що нею не можна стати від народження. Вона має відношення до соціальної сутності людини, до освоєння соціальних ролей, суспільних норм, правил поведінки тощо.
Велику роль цьому процесі грають конкретні історичні обставини життя (соціальні норми нашого часу і, скажімо, XIV століття значно різняться). Також на становлення особистості впливає культурне середовище з усіма його національними, релігійними та іншими особливостями. Всі ці фактори в результаті і перетворюють індивіда на особистість.
Важливо! Розуміння соціальних норм не означає їх виконання. Якщо людина свідомо порушує громадські правила (як це роблять, наприклад, хулігани чи злочинці), вона не перестає бути особистістю. Це поняття не має на увазі етичної оцінки вчинків.
Отже, повторимо ще раз, ніж біологічна складова, що входить у поняття «індивід», відрізняється від соціальної.
| Біологічна сутність людини | Соціальна сутність людини |
| Проявляється в її анатомії , фізіології, особливостях кровоносної, м’язової та нервової системи, властивих всьому людському роду. | Розвивається у процесі соціалізації, під час спілкування з іншими людьми. Виявляється через здатність до творчої праці, розуміння суспільних норм і правил, самосвідомість. |
Індивідуальність
У процесі становлення особистості людина як засвоює громадські норми, які об’єднують людей, а й усвідомлює свої відмінності з інших. Почасти різниця між людьми виявляється вже з народження – навіть немовлята мають різну зовнішність та різний темперамент. З роками до цього додаються відмінності у знаннях, навичках, світогляді тощо. Це називається індивідуалізацією — самовизначенням особистості, формуванням її унікальних якостей, світогляду, моральних та філософських основ.
| Індивідуальність, як її визначає суспільствознавство, – це унікальна психофізіологічна структура людини. Неповторний комплекс, що складається з темпераменту, характеру, інтелекту, світогляду, здібностей та навичок, зовнішніх рис тощо. |
Цей термін наголошує на своєрідності кожного індивіда, його самобутність. Адже навіть монозиготні близнюки, які абсолютно однакові з генетичної точки зору, з роками набувають різного життєвого досвіду, а він тягне за собою все більше відмінностей.
Сильна особистість
Протягом життя людина може потрапляти в екстремальні ситуації, які стають перевіркою того, наскільки сильним є його внутрішній стрижень — індивідуальність і особистість. Наскільки укорінилися і стали частиною «Я» його переконання, принципи, світогляд тощо.
Австрійські психіатри Бруно Беттельгейм та Віктор Франкл, які потрапили до концтаборів під час Другої світової війни, писали, що від збереження індивідуальності іноді залежить саме життя людини. Умови концтаборів призводили як до фізичного виснаження, до руйнації особистості — метою фашистів було опустити ув’язнених рівня індивіда, зайнятого лише біологічними потребами. Насправді такий індивід хоч і ставав «ідеальним» слухняним ув’язненим, але швидко втрачав волю до життя, пам’ять, здібності і навіть інстинкт самозбереження.
Франклу і Беттельгейму, за власним зізнанням, допомогло вижити лише прагнення зберегти свою індивідуальність — продовжувати розумову роботу, ставити собі життєві мети, навіть якщо їх реалізація була на той момент малоймовірною. Так, Беттельгейм, позбавлений можливості писати, складав книгу в умі, а Франкл разом із групою лікарів організував таємну службу психологічної допомоги іншим ув’язненим. Сильну особистість як вищий щабель розвитку характеризує вміння долати життєві обставини, поставивши духовні цінності не лише вище матеріальних, а й вище біологічних потреб.
Отже, ми розібралися, що таке особистість в суспільствознавстві і чим цей термін відрізняється від таких понять, як «індивід» і «людина». Крім теоретичного матеріалу пропонуємо невеликий тест.
Питання для самоперевірки
- Людина як суб’єкт суспільних відносин характеризує наступний термін:
а) індивід,
б) індивідуальність,
в) особистість.
- Людину від тварин відрізняє:
а) взаємодія з іншими представниками виду,
б ) здатність долати інстинкти,
в) здатність використовувати підручні засоби як знаряддя праці.- На формування особистості впливає:
а) виховання у сім’ї,
б) культурне середовище,
в) історичні умови,
г) все перераховане.
- Які з перелічених рис і якостей відносяться до поняття «індивідуальність»:
а) незвичайний колір волосся,
б) високий інтелект,
в)творчі здібності,
г) все перераховане.
- Що характеризує людину як особистість?
а) характер і темперамент,
б) приналежність до Homo Sapiens,
в) риси, що виявляються у взаємодії з іншими людьми.
