Змії – це рептилії, які у більшості людей викликають страх, так як багато з них отруйні або шкідливі.
Зміїна отрута – це складна речовина, яка має різний склад у різних видів рептилій. У деяких в ньому містяться ферменти, небезпечні для нервів, у інших – для серця, у третіх – розщеплюють ДНК.
Усі змії – хижаки. Більшість з них не вміють жувати і використовують зуби тільки для захоплення і розривання їжі на частини.
У змій дві пари зубів на верхній щелепі і одна на нижній. Зуби у змій ростуть все життя. Протягом життя всі вони змінюються.
У багатьох змій досить слабо розвинений зір. Але зате вони вміють розрізняти теплі об’єкти, немов тепловізор і добре реагують на рух. Але варто відзначити, що гарний зір мають деревні змії.
Найбільшою з нині живих змій вважається сітчастий пітон. Представники цих видів володіють масою під центнер і довжиною близько 10 метрів.
До змій-гігантів відносять ще два види пітонів: світло-тигровий і темно-тигровий.
Світла тигровий пітон досягає в довжину шести метрів, але не представляє небезпеки ні для однієї тварини більше кішки.
Змії мають величезну кількість ребер – до 250 пар. У деяких видів змій налічується близько 300 пар ребер. Пояс верхніх кінцівок відсутній, а ось залишки тазу у деяких видів збережені, хоч вони і не функціональні.
У пітонів є навіть крихітні рудиментарні залишки ніг.
Ненабагато відстає від сітчастого пітона зелена анаконда. Вона теж має масу під центнер і довжину майже 10 метрів.
Самка темного тигрового пітона по кличці “Дівчинка”, яка виросла в одному з зоопарків США, є найважчою з нині живих. Вона важить 183 кілограма, хоча в середньому представники цього виду важать 75 кілограмів.
Внутрішні органи у змій розташовані компактно, не як у людини, а в ряд один за одним.
При проковтуванні здобичі серце у змій може значно зміщуватися.
У всіх змій є повіки, які завжди закриті. Вони являють собою прозорі плівки, які не заважають бачити.
Найбільшою з усіх змій, які проживають на території колишнього СРСР, є гюрза. Максимальна довжина представників цього виду – 2 метри.
Думки вчених щодо слуху рептилій дуже різняться. Прийнято вважати, що змії практично глухі, але деякі дослідження спростовують цю версію.
Добре орієнтуватися в темряві зміям допомагає «датчик» температурних показників, який розташований у них на голові. Такий датчик виглядає як маленька ямка, і реагувати він може на зміни всього 0,002 градусів.
Страхітливо змахуючи язиком, змії «нюхають» навколишнє повітря. Отримана при цьому інформація передається на піднебіння, де швидко ідентифікується.
У африканської габонської гадюки найдовші зуби. Іноді їх довжина досягає трьох сантиметрів.
Найбільш небезпечна з рептилій — чорна мамба, адже саме вона вважається самою отруйною змією. З цією змією пов’язано безліч забобонів. Жителі регіонів, в яких вона живе, саван, рідколісь Африки, навіть її назву ніколи не вимовляють вголос, побоюючись, що підступна змія почує і відвідає їх двір.
Але забарвлення мамби не чорне. Вона оливкова, коричнево-сіра, але з чорною пащею, через яку і отримала назву.
Чорна мамба найагресивніша (нападає миттєво, кусає два-три рази поспіль), найшвидша (здатна пересуватися зі швидкістю 20 км/год), найотруйніша (впорскує 350 мг, 15 мг отрути – смертельна доза).
Але у страшної мамби є ще більш небезпечний конкурент – тайпан. Він мешкає в Австралії, має вкрай агресивну поведінку і значну довжину в кілька метрів. Отрута тайпана паралізує серцевий м’яз, причому діє моментально. Зустрівши його, треба просто тікати без оглядки.
Плююча кобра може вражати свою жертву і укусом, і плювком отрути на відстані трьох метрів. При цьому цілиться вона прямо в очі – в слизову оболонку.
Стрічковий крайт живе в Індії, де його називають соромливою змійкою. Крайти не агресивні, якщо не чіпати їх потомство. Але отрути однієї змії достатньо, щоб відправити на той світ десяток людей.
У п’ятірку найбільших змій входить і королівська кобра.
Кількості отрути, що міститься в залозах однієї королівської кобри, буде достатньо, щоб розправитися з двадцятьма трьома дорослими чоловіками. Часу на введення антидоту може просто не бути. Укус королівської кобри смертельний навіть для слона. Зазвичай кобра вбиває через загрозу дитинчатам. Так-так, одна з найбільш небезпечних рептилій планети – турботлива мати.
Єдиний вид змій, які харчуються своїми родичами – королівська кобра.
Конкуренцію за отруйністю знаменитій кобрі становить тигрова змія, що живе в Австралії. Чорне тіло з жовтими кільцями і чорним черевцем робить її схожою на тигра. Місцеві жителі кажуть, що змія «боязка», сама не нападає, лежить нерухомо на землі, от і сприймають її іноді за довгу палицю…миттєвим рухом, і зуби впиваються в жертву.
Найвідоміша змія Китаю – китайський маїсовий полоз. Спокійна, соромлива тварина. Улюбленець терраріумістів, так як добре почуває себе в неволі, задовольняючись простими кормами і радуючи господаря красивим забарвленням та додаванням потомства.
Ліва легеня у всіх змій більша, а у багатьох видів права і зовсім відсутня.
Линька у змій відбувається протягом усього життя.
Серед неотруйних змій теж є природжені вбивці. До недавніх пір безпечними для людини вважалися пітони, але в останні роки в Південно-Східній Азії зафіксовано вже кілька випадків нападу пітона на людей. Вчені вважають, що пітону, який не вміє жувати і ковтає їжу цілком, людина, що називається, не по зубах (тазові кістки жертви не помістяться в рот хижака). Але людям невеликої комплекції не варто довіряти пітонам.
Деякі змії не здатні переживати почуття насичення, тому можуть померти від переїдання.
Зелена плетевидка – мешканець тропічних лісів південно-східної Азії. Великі овальні очі з горизонтальними зіницями на подовженій мордочці – ознака бінокулярного зору, здатності визначати точну відстань до жертви. Довге стрічкоподібне тіло чудово маскує змію в смарагдових заростях рослин, роблячи її схожою на ліану.
У природі зустрічаються змії-самоїди. Помічено, що деякі змії починають ковтати свій хвіст, і потім гинуть. Змії довіряють нюху – якщо на хвості виявиться запах жертви – хвіст тут же потрапляє в пащу.
Змінна частина зміїного черева розпізнає навіть ледве помітні вібрації на землі і в повітрі. Ця здатність допомагає рептиліям відчувати наближення хижаків, людей та своїх жертв.
В Австралії мешкає 21 з 25 найбільш отруйних видів змій.
А в сусідній Новій Зеландії змій немає зовсім. Виняток становлять два види водних рептилій, які безпечні у воді.
Найменша змія була виявлена на Барбадосі. Це вузькорота змійка. Вона не доростає навіть до 10 сантиметрів.
«Брязкальце» хвоста гримучої змії складається з великої кількості шарів. Так, чергова линька додає до них ще один сегмент. У підсумку шарів може бути близько десяти.
Смарагдовий або собакоголовий удав мешкає в лісах Південної Америки на деревах у характерній позі, зачепившись хвостом за гілку, де мирно лежить. Але варто тільки з’явитися здобичі, як тіло удава кидком викидається вперед, підхоплюючи жертву.
В Азії існують літаючі змії. Розправивши свої ребра, вони можуть «перелітати» з однієї гілки дерева на іншу, долаючи відстані навіть у 100 метрів.
Найстарішою змією в світі був удав “Попай”. Він жив до 1977 року, тривалість його життя склала 40 років.
Альбінізм серед змій – рідкісне явище, яке ніяк не впливає на спосіб життя, повадки тварин.
Найдовшою змією вважається змія з цікавою кличкою “Пухнастик”, яка мешкає в зоопарку Огайо. У віці 18 років довжина тіла Пухнастика становить 7,31 метра. А вага – 136 кілограмів. Ця змія занесена в Книгу рекордів Гіннеса.
«Горшкова» змія дуже любить жити в землі квіткових горщиків. У квітковому горщику, привезеному з далекої Індії або Шрі-Ланки, ви можете побачити маленьку й тоненьку істоту з сухою, блискучою шкірою і довжиною до 12 сантиметрів. Ця мила симпатична змійка – брамінський сліпун або «горшкова» змія.
Філіппінська кобра – професійний снайпер. Вона вбиває, випльовуючи отруту. Навіть відстань у 3 метри не є безпечною. Але, як і інші кобри, філіппінська змія рідко нападає першою. Мандрівникові варто уважно дивитися під ноги, щоб не наступити на неї.
Африканський вуж, який любить ласувати яйцями, зовні дуже схожий на гадюку. Хоч він і не отруйний, але таке забарвлення дозволяє йому спокійно існувати в світі дикої природи. При розмірах голови в 1 сантиметр вуж спокійно проковтує яйця птахів у 5 разів більше.