Куба — це найбільш густонаселена острівна держава, розташована в Карибському басейні.
Офіційна назва — Республіка Куба. Неофіційна назва Куби з 1959 року — острів Свободи.
Офіційною мовою є іспанська, але англійська також широко поширений на всій території країни.
Куба складається з 4000 середніх і маленьких островів.
12 жовтня 1492 Христофор Колумб висадився на Кубі. З тих пір і до 1898 року острів був частиною Королівства Іспанії.
Столицею і найбільшим містом Куби є Гавана. Населення столиці Куби становить понад 2.4 млн. чоловік. Гавана була заснована в період з 1519 по 1521 рік іспанським конкістадором Д.Веласкесом.
Територія Куби становить 111 тисяч км2. Протяжність острова із заходу на схід — 1250 кілометрів.
Густота населення Куби становить 102 особи на км2.
Куба славиться у всьому світі своїми високоякісними сигарами і кавою.
Куба дотримується соціалістичних принципів управління економікою. Основні засоби виробництва знаходяться під контролем уряду. Більшість населення Куби працює на державу.
Прапор Куби був розроблений в 1850 році повстанцями, які хотіли незалежності від Іспанії. 3 сині смуги прапора Куби представляють підрозділи острова, білі смуги символізують свободу. Рівносторонній трикутник виступає за свободу, рівність і братерство народу Куби. Червоний колір символізує кривавий період, який необхідно було пройти заради досягнення незалежності. Зірка являє собою абсолютну свободу населення.
Населення Куби має більшу тривалість життя, ніж жителі США.
На Кубі існує тільки безкоштовна освіта. При вступі до вищого навчального закладу на Кубі необхідно скласти три іспити: Іспанська мова, математику та історію Куби.
Звичайний Кубинський коричневий тростинний цукор — вологий і пахне брагою. Що не применшує його достоїнств, а надає навіть якусь пікантність.
Кожен кубинець від народження вміє танцювати.
Піко Туркіна є найвищою точкою Куби. Її висота становить 2005 м над рівнем моря.
Корінне населення Куби з плином часу було повністю винищено іспанськими завойовниками.
Для громадян Куби будь-яке медичне обслуговування надається безкоштовно, це стосується і стоматології, яка зараз не на найвищому рівні.
Більшість туристів приїжджає на Кубу з Канади та Європи.
До 2008 року на Кубі було заборонено користуватися мобільними телефонами.
Основні галузі промисловості Куби: нафта, тютюн, нікель, цемент, сталь, сільськогосподарська техніка, фармацевтичні препарати та цукрова промисловість.
Всі кубинські урядові автомобілі зобов’язані підвозити автостопників.
Куба — одна з 2 світових держав, де не продається кола.
Куба займає одне з перших місць за чисельністю лікарів. Медиків так багато, що їх відсилають в усі країни світу, де не вистачає кваліфікованих фахівців.
Куба регулярно поставляє своїх медиків з лізингу в країни третього світу Африки і Латинської Америки.
Найдовшою річкою Куби є Кауто, довжина якої досягає 370 кілометрів.
На Кубі немає рослин і тварин, які є смертельними для людини, за винятком невеликої кількості отруйних змій.
Кубинці — запеклі собачники, практично в кожному будинку є один, а то і кілька песиків. Писком моди вважається володіння породистою собакою, перевага віддається, з незрозумілих причин, самим волохатим породам типу Лайки і Чау-Чау, так само численні маленькі чихуа-хуа.
А ось кішок тут особливо не балують і вдома не тримають, тому здичавілі і відлюдні котячі живуть на вулиці, тримаються поблизу смітників і не підходять попестити на місцевий заклик «місу-місу».
Покровителькою Куби вважається Діва Марія, повсюдно її скульптурне зображення підноситься над човном, що вміщає трьох представників острівного населення: конкістадора-іспанця, індіанця і негра.
З 1959 по 2008 державою керував Фідель Кастро. А це майже півстоліття.
На Кубі народжуваність не перевищує 9.8 чоловік на тисячу населення, що є одним з найнижчих в західній півкулі Землі.
Телеканали, які транслюються на Кубі, не мають реклами.
Таблички з реєстраційним номером на Кубинських машинах мають різний колір в залежності від приналежності тому чи іншому власнику. Так державні автомобілі позначають синім кольором, а приватні — жовтим.
На території Куби проживає понад 10% чорношкірих, 64% білих, 25% мулатів (змішаного населення чорних і білих), 1% — інші народи.
На Кубі є залізниця і автомагістраль, що простягнулися по всій довжині острова. Але залізничний транспорт не користується особливою популярністю через нерегулярність рейсів і відсутність якого б то не було комфорту.
Кожен кубинець має право оформити тільки одну сім-карту для мобільного телефону. Причому і самий стільниковий зв’язок дуже дорогий, за хвилину розмови по місцевих сімках доведеться викласти близько долара. Оператор мобільного зв’язку один, називається Cubacel.
Кубинська школа балету — одна з найбільш шанованих у світі. У народі кажуть, “Російський балет вражає майстерністю, французький — емоційний і багатий духовно, а Кубинський втілив в собі і те і інше.” Одна Алісія Алонсо, всесвітньо відома кубинська балерина, чого тільки варта.
Найулюбленіший одяг Кубинських жінок — джинсові шорти. На дівчатах ви побачите короткі, а на жінках постарше — довжиною до коліна.
До зовсім недавнього часу на Кубі були офіційно заборонені електричні чайники, тостери і грилі на увазі національної економії електроенергії.
Куба славиться величезною кількістю пляжів.
На вулицях Куби неможливо зустріти п’яну людину.
Саме традиційне і улюблене Кубинське блюдо “Congri”, що складається з рису і чорної квасолі. Подається до столу, як правило, не рідше 4-5 разів на тиждень спільно з м’ясом, або без нього.
Найулюбленішим видом спорту кубинців є бейсбол.
Змішані шлюби на острові не вітаються. Причому союз білої жінки і чорного Кубинця засуджується більшою мірою, ніж навпаки.
На Кубі багато пляжів, цікавою колоніальною архітектурою, сприятливим кліматом і багатою культурною історією, чим і вабить до себе чимала кількість туристів з усього світу.
Середня заробітна плата чиновника середнього рангу становить приблизно 20 $ в місяць.
На Кубі досі збережена система покупок за картками, так званими “Libreta”. Картки дозволяють громадянам купувати в спеціалізованих магазинах продукти першої необхідності, такі як рис, квасоля, масло, сухе молоко, цукор та ін., за прийнятною ціною. Тому від голоду тут ніхто не пухне, навіть при мізерних доходах.
Практично всі житлові кубинські будинки, за винятком декількох гаванських багатоповерхівок, не мають стекол. Замість скління зазвичай використовуються дерев’яні або металеві жалюзі.
На Кубі є нафта, але через невдале розташування покладів, а саме в туристичній зоні пляжу Варадеро, вона практично не видобувається.
Факт 51. Куба — єдина у Вест-Індії комуністична держава