50 цікавих фактів про дроздів

1. Дрозди відносяться до загону горобиних.

2. Поширені дрозди в Європі, Азії та Америці; завезені в Нову Зеландію. На зиму північні види відлітають на південь, збираючись великими зграями.

3. До сімейства дроздових відноситься 62 різновиди.

4. На території України зустрічається близько 20 видів.

5. Гнізда дроздів можна побачити на деревах, чагарниках, пеньках, часто поруч з лісовою галявиною або на узліссі, темних місць ці птахи уникають.

Співочий дрізд

6. Найпоширеніший – співочий дрізд, його маса сягає 55-100 грам, довжина тіла 21-25 сантиметрів. Спина і хвіст його пофарбовані в шоколадно — коричневий колір з сріблястими плямами. Черевце біле, боки строкаті. Груди жовтуватий, з темними бурими цятками, зона під крилами рудувата.

7. У молодих птахів забарвлення більш тьмяний, статевий диморфізм не виражений.

8. Саме співочий дрізд має найкрасивіший вокал серед дроздів.

9. Політ його різкий і прямий. При цьому можна часто побачити пір’я кольору охри – таке крило з внутрішньої сторони біля дрозда. Описати птицю можна як непримітну, зі світлими плямами на крилах і черевці.

10. Також поширені горобинник, рудий дрізд, деряба, червоновола, сизий, оливковий, сибірський, золотистий та інші види.

Дрізд білобровик

11. Дрізд білобровик менше, його маса рідко перевищує 60 грам. Спина забарвлена в оливково-бурий колір, зона під крилами і боки грудей рудувата, над очима розташовані брови», пігментовані в білувато-жовтий, тому і птах отримав таку назву.

12. Ареал проживання дрозда білобровика переважно Азія і Північна Європа. Білобровики не вибагливі і живляться різними комахами і черв’яками. Не гребують вони й метеликами. Пташенят дорослі особини годують хробаками, приносячи їх у дзьобі по кілька штук за раз, щоб дісталося всім по черв’ячку.

13. У зимовий час року дрізд білобровик перелітає на південь. Раніше в він був рідкістю, а якщо і розмножувався, то зазвичай масово і несподівано.

14. У 1901 році в парку під Петербургом спостерігалося різке виникнення великої кількості білобровиків. З часом вони там прижилися і стали гніздитися кожен рік. Тепер цей вид в зустрічаються повсюдно, можна без зусиль зробити фото цього дрозда.

15. Білобровик невибагливий і чудово освоює нові місцевості. Птахи ці відрізняються тим, що абсолютно не бояться холоду. Гніздяться вони завжди з квітня по травень. Ці птахи воліють світлі місця, в основному березові ліси. Хвойні ліси вони обходять стороною. У Карелії вони влаштовують гнізда серед чагарників, в кам’янистій місцевості.

Чорний дрізд

16. Чорний дрізд повністю чорний, дзьоб – яскраво оранжевий. Чорний дрізд теж хороший вокаліст.

17. Чорний дрізд відомий своєю обережністю. Живе цей підвид в Північно-Західній Африці, в Азії, на півдні Китаю й в європейських лісах.

18. Незважаючи на свою скритність, в наші дні він зустрічається і в містах. Чорний дрізд дуже обережна і полохлива птиця. Але трапляється і таке, що чорні дрозди будують гнізда навіть у квіткових горщиках і на балконах.

19. Самці і самки абсолютно різні. Самки дуже схожі на співочого дрозда своїм кольором, а самці повністю чорні, з яскравим жовтим дзьобом.

20. Чорний дрізд – птах у плані їжі сама невибагливий і завжди може її знайти. Самим улюбленим ласощами для нього, звичайно, є черв’яки. У більшості випадків їжу він знаходить прямо на землі. Якщо поспостерігати за чорним дроздом влітку, то можна побачити, як він стрибає по траві в пошуках черв’ячків. Нахиливши голову набік, він видивляється здобич, а потім спритно витягує її.

Дрізд гірський

21. Дрізд гірський дуже схожий на чорного дрозда, але на грудях є виразна біла смуга, дзьоб пігментовані помаранчевим.

22. Під час осінніх перельотів на південь сильний вітер може віднести зграї чорних дроздів на іншу сторону Атлантичного океану.

Рудий дрізд

23. Трапляється, що самці чорних дроздів спаровуються з самицями співочих дроздів. На відміну від самки, оперення самця чорне і блискуче.

24. Молодого дрозденка, взятого з гнізда, коли у нього на голові між пір’ям подекуди ще стирчить пушок, дуже легко вигодувати і приручити.

25. Відомий випадок, коли пара чорних дроздів мала чотири кладки за рік і виростила 17 пташенят.

26. Співочий дрізд не такий вибагливий в плані місцевості, де селитись, і тип лісу для нього особливого значення не має. Але зазвичай гнізда розташовані ближче до ялівцевих кущів, або поряд з невеликими ялинами.

27. На території України співочі дрозди гніздяться всюди, де є ліси. Нерідко вони живуть і в степах.

28. На Східно-європейській рівнині і в підтайгі їх налічується до 3 тисяч особин, а в тайзі – близько 7 тисяч.

29. Найменше ці птахи селяться в широколистяних лісах – всього близько 2 тисяч особин.

30. Ці птахи цікаво пересуваються: стрибками, злегка присідаючи.

Дрізд горобинник

31. Дрізд горобинник зустрічається на всій території Європи і в Сибіру. Голова у горобинника пофарбована в сірий колір з чорними вкрапленнями. Спинка коричнева, трохи світліше, ніж хвіст і крила. Грудка ж руда, з темними плямками.

32. Міграції горобинник здійснює тільки при неврожайній зимі в Північну Африку, Кавказ, Кашмір, Південну Європу і Середню Азію.

33. Якщо рік для горобини видався врожайним, то дрозди горобинники не покидають рідні місця. Але хоч вони і люблять ягоди, від інших рослин і комах теж не відмовляються.

34. У зимовий час року птахам важко пробратися до землі для пошуку їжі, тому в морози харчуються тільки ягодами горобини і деяких чагарників, наприклад, плодами шипшини і глоду. В осінній період з задоволенням споживає різні фрукти.

35. Комах горобинники шукають навіть на свіжозораному полі. Нерідко можна побачити, як вони великими зграями ретельно оглядають землю, буквально кожен сантиметр.

Дрізд-деряба

36. Взимку значну частину раціону дрозда-деряби місцями складають плоди омели, тому, як і чорноголова славка, він є основним розповсюджувачем цієї дивної рослини.

37. Чорні дрозди нерідко ласують ягодами і фруктами. Необхідну кількість рідини вони отримують разом з їжею.

38. Співочі дрозди до недавнього часу вважали за краще жити в місцях, де не присутня людина. Але зараз їх можна побачити навіть у міських парках. Поки це явище спостерігають частіше у Західній Європі.

39. У співочих дроздів різноманітний раціон, і те, чим вони харчуються, залежить навіть від пори року і погодних умов.

40. Коли навесні сходить сніг, але земля ще сира, вони ловлять черв’яків. В кінці весни і початку літа в їх раціон входять гусениці, яких пізніше знову змінюють черв’яки. Коли літо підходить до кінця, вони їдять різні насіння і плоди. Так вони накопичують необхідну енергію перед відльотом на південь.

41. Протягом усього року співочі дрозди також їдять равликів, розбиваючи їх раковини про камені.

42. Гніздо дрозди будують у вигляді чаші з тонких прутиків, коріння, листя, шматочків моху, зсередини воно обмазано глиною.

43.В основному самки роблять дві кладки на рік: 5-6 і 4-5 яєць відповідно, висиджують пташенят 13-15 днів. Годують потомство обоє батьків.

44. Коли завершилось останнє заледеніння, дрізд-горобинник з Сибіру, де він виник як вид, що поширився в західному напрямку, активно займаючи всі європейські регіони. У 1937 році група особин норвезького походження «колонізувала» навіть Гренландію.

45. Найпопулярнішими для розведення видами є: співочий та чорний дрізд – у таких особин красиві голоси, їх навіть прозвали «лісовими солов’ями».

46. У домашніх умовах рекомендується тримати дроздів у великих клітках, довжиною від 70 сантиметрів. Обладнайте їх будиночком, жердочками, поїлками, іграшками.

47. Можна давати птахам м’які корми, терті овочі, сир, ягоди, фрукти, каші, хліб, борошняних та інших черв’яків. У неволі вони теж розмножуються, але у вольєрах.

48. Живуть у неволі дрозди у багато разів довше від своїх диких родичів. За спостереженням вчених, граничний термін життя дрозда в природі — 5 років. У любителів же можна зустріти птахів, які пережили нерідко і 20-річний термін.

Оливковий дрізд

49. Під час токового польоту самець строкатого кам’яного дрозда злітає з піснею в небо і потім опускається по спіральній траєкторії або більш часто у вигляді «парашютика», як лісовий або гірський ковзани.

50. Дрозди-горобинники дуже потрібні самої горобині, так як проростання насіння неможливо без обробки їх шлунковим соком птахів, який різко підвищує схожість насіння, не переварюючи більшу їх частину.

Додати коментар