Вчені вважають, що танці є найдавнішим із усіх мистецтв історія людства. Ймовірно, вони з’явилися десятки тисяч років тому, коли стародавні люди ще навіть не освоїли мову і не винайшли мови вербального спілкування.
У Швеції знаходиться унікальний музей танцю, аналогів якому немає більше ніде в світі, і він працює безперервно з 1953 року. Щоб відвідати його, потрібно відправитися в Стокгольм, Шведську столицю.
Іноді слова “танець” та “танець” вважають синонімами, але це помилкова думка. У більшості танців усі рухи розплановані заздалегідь, а у танці – ні, в ній учасники імпровізують усі рухи по ходу справи.
У Книзі рекордів Гіннеса є досі ніким не побитий рекорд найдовшого танцю. Він тривав 123 години п’ятнадцять хвилин! Встановила його Каламандалам Хемаленте, 37-річна індійська танцівниця.
В епоху Відродження на різних світських заходах типу званих вечерь танці залежали від меню. Вони вибиралися залежно від того, які страви передбачалося подавати на стіл.
Багато сучасних танців зародилися в нічних клубах
Саме слово “танець” прийшло з польської мови, хоча в українську мову воно потрапило з німецької, якою воно звучить, як “танц” (нім. Tanz). Просто німці ще раніше запозичили це слово у поляків.
Традиційний бразильський танець капоейра відноситься до бойових мистецтв, і він справді містить елементи і того, й іншого. Капоейра була винайдена рабами сотні років тому, коли їм заборонено було тренуватися, але на танці заборони не було, і вони маскували тренування під танці.
Популярний у всьому світі танець сальсу набагато складніший для жінки, ніж для чоловіка. Провідна роль у ньому належить саме чоловікові, який постійно імпровізує, а його партнерка має блискавично підлаштовуватись під його рухи.
Професійні танці – заняття дуже травмонебезпечне. І дісно, травми в ньому нерідкі, особливо в балеті, та й не тільки. Професійні танцюристи зазвичай закінчують кар’єру рано, у віці десь тридцяти п’яти років, плюс-мінус.
Назви деяких танців можуть легко ввести в оману щодо місця їхнього винаходу. Танець полька, наприклад, був винайдений не в Польщі, а в Чехії. А от полонез назвали якраз на честь Польщі, від латинської назви цієї країни – Polonia.
Відомий італійський танець тарантелла народився завдяки тарантулам. Вважалося, що людині, укушеній цією павукоподібною, необхідно негайно скакати її, щоб нейтралізувати дію отрути.
Весь світ знає танго, який вважається найгарячішим і найпалкішим танго. Але батьківщину його встановити досі не вдалося, за право називатися країною його винаходу вже десятиліття сперечаються Уругвай та Аргентина. Аргентинці стверджують, що танго винайшли у Буенос-Айресі, а Уругвайці наполягають, що цей танець з’явився у Монтевідео.
Традиційні танці різних народів бувають дуже незвичними. У Перу, наприклад, з XVI століття існує традиційний танець із ножицями, причому не з простими, а з величезними! Зародився він, як ритуальне дійство, що символізує непокору перуанців іспанським конкістадорам.
У Китаї існує чимало вражаючих традиційних танців, і, мабуть, найцікавіший з них називається “Танець тисячі рук”. У ньому бере участь двадцять одна танцівниця, але глядачі бачать лише одну з них. Інші приховані за нею, завдяки чому здається, що танцює одна багаторука жінка.
Одним із найвідоміших танців у Греції є сиртаки, і багато хто вважає його дуже старим. Однак, це не так, сиртаки був винайдений американським актором Ентоні Куїном лише у 1964 році, під час зйомок фільму “Грек Зорба”.
Танго, найгарячіший танець у світі
Офіційним днем танцю є 29 квітня. Він був започаткований ЮНЕСКО в 1982 році, причому ініціатором цього дійства виступив радянський хореограф Петро Гусєв. Дата була обрана не випадково, 29 квітня – день народження знаменитого французького хореографа і реформатора балету Жан-Жоржа Новерра.
Брейк-данс зародився в США в середині 70-х років в середовищі пуерториканців і афроамериканців, і довгий час залишався вуличним танцем, популярним лише в середовищі підлітків. Однак, він заслужив широке визнання, і його навіть включили в програму Олімпійських ігор 2024 року в Парижі.
Вік популярності деяких танців дуже короткий. Приміром, тектонік був неймовірно популярний у 2005-2007 роках, але майже відразу після цього він почав стрімко втрачати популярність.
Танцювальний стиль електро-денс з’явився в 2000-х роках на хвилі популярності нічних клубів. Назвали його так тому, що це був взагалі перший танець, який виконується виключно під музику Електро-хаус.
У 80-х роках минулого століття в Японії виник груповий танець Пара Пара, примітний тим, що він виконується лише під європейську музику у стилі техно та диско. Він навіть породив цілу субкультуру, гяру, на прихильників якої в консервативній Японії дивляться дуже косо, звинувачуючи їх у прагненні всього західного.
Балетні танці неймовірно важкі фізично
Не завжди енергійність танцю безпосередньо пов’язані з його травмонебезпечністю. У брейк-дансі, повному різких рухів та трюків, танцюристи набагато рідше отримують травми, ніж у спокійному на вигляд балеті, який взагалі є найбільш травмонебезпечним із усіх танцювальних мистецтв.
У французькому місті Страсбурзі в 1518 році сталася незрозуміла подія, відома як танцювальна чума. Протягом приблизно місяців сотні людей без сну та відпочинку танцювали на вулицях по кілька діб, багато хто з них помер від виснаження, інсульту та серцевого нападу, але це не зупиняло інших танцюристів. Про природу танцювальної чуми досі точаться суперечки, але правди ніхто не знає. В історичних документах є згадки про ще сім схожих випадків середньовічної танцювальної чуми в тому ж регіоні.
У наші дні люди з обмеженими можливостями також можуть танцювати. Безліч танцювальних студій пропонують заняття спеціально для них. Також проводяться спеціальні конкурси.
Вірменський народний танець кочарі включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Він цікавий тим, що виконувати його можуть усі, незалежно від статі, статусу та соціального стану, хоча спочатку кочарі вважався чоловічим танцем.
У маленькій гірській країні Бутан існує танець масок під барабани в селі Драмеце, також включений до Списку спадщини ЮНЕСКО. Виконується він лише двічі на рік, на фестивалях на честь буддійського гуру Падмасамбхави, та бере участь у ньому 16 танцюристів.
