У субтропічних пустелях зустрічаються евкаліпти і акація, що мають яскраво виражений аромат.
Карнегія – рослина з монотипного роду Carnegiea, яка може рости до 15 метрів заввишки. Її батьківщиною є Сонора пустелі в Аризоні, США. Це таємнича рослина пустелі, не має листя і цвіте навесні. Квітка кактуса карнегія є національною квіткою штату Арізона. Товсті шпильки допомагають їм економити воду. Тривалість життя від 75 до 150 років. Колючки допомагають перенаправляти вітер по всій рослині.
Щоб у пустелі кожен чагарник, дерево або багаторічна рослина отримували достатню кількість вологи, вони ростуть на певній відстані один від одного.
Найзоряніші представники флори пустелі – це кактуси. Кактуси дуже цікаві рослини. Різновидів їх багато, деякі здатні накопичувати вологу про запас, деякі, як вважають вчені, впадають у стан сплячки за несприятливих умов. А насіння зберігається в піску не одну сотню років, щоб прорости у сприятливих умовах.
Кактуси пустелі
У пустелі кактусів росте велика кількість, вони мають різну форму, розміри, деякі навіть цвітуть. Вони ростуть поодиноко чи цілими колоніями. Кактуси мають м’ясисте тіло та спеціальну волокнисту тканину, яка утримує вологу. Деякі пустельні кактуси є справжніми довгожителями, їх вік сягає 150 років.
У середньоазіатських піщаних пустелях мешкає багато видів трав’янистих рослин, головним чином однорічних ефемерів та багаторічних ефемероїдів, місцями вони покривають до 50% поверхні ґрунту. Можливість існування цих рослин визначається вологістю верхніх піщаних верств навесні.
Ефемери – це однорічні трав’янисті рослини, суху пору року вони переносять у вигляді насіння. Весь життєвий цикл від проростання насіння до дозрівання нового насіння триває у них 30-45 днів.
Ще одне дерево пустелі – саксаул. Саксаул пристосувався рости на піщаних та солоних ґрунтах. Його характерна особливість – сильно викривлений ствол з безліччю гілок. Росте дуже повільно, використовується як паливо. Його гілочки із задоволенням поїдають верблюди. Саксаул – чемпіон з виживання. Йому не перешкода ні засолений грунт, ні тривала посуха, ні спека.
Алое теж зустрічається в пустелях і напівпустелях. Ця рослина має шипи та м’ясисте листя з твердими кінцями та колючками ніби покриті восковим нальотом, що оберігає від втрати вологи. За оболонкою ховається водозапасна тканина – крім сховища рідини вона виконує роль вмістища поживних речовин, що робить алое лікарською рослиною.
Залізне дерево
Залізне дерево можна знайти у пустелі Сонора, у Північній Америці. Воно росте як кущ чи дерево і сягає висоти близько 10 метрів, а середній діаметр ствола близько 60 сантиметрів; у виняткових місцях, воно більшого розміру та масивніше.
Невибаглива трав’яниста рослина або напівчагарник полин також зустрічається у пустелях. Його корінь потужніший, ніж надземна частина. Завдяки гіркому смаку та здатності посилювати апетит полин використовують у медицині та кулінарії.
Нара або Акантосіціос наїжачений – це рослина з сімейства гарбузових. Ця рослина – ендемік Намібії, тобто зустрічається тільки в цій пустелі. Росте на піщаних дюнах вздовж прибережної смуги. Нару також називають пустельною динею. Висота рослини трохи більше 1,5 метрів.
“Дерево життя”, арганія колюча – повсюдно поширена рослина пустелі Сахара, особливо воно часто зустрічається на південному заході Марокко, в районі Атлаських гір. З плодів Арганії одержують унікальну за своїми властивостями ефірну арганову олію. Цілющі властивості арганового масла були відомі ще в давнину, тому воно отримало назву «рідкого золота Марокко».
У пустелях має жовте цвітіння креозотовий кущ. Він пристосований до тривалої посухи та суворих кліматичних умов. Він відлякує звірів, виділяючи неприємний запах.
Бабаби
В африканських саванах визначити наявність водотоку можна за потужними деревами. Баобаб як губка вбирає корінням вологу і розподіляє її в стовбурі – так рослина набула слави джерела їжі, води та притулку. Дивовижна здатність дерева справлятися із посухою – коли справи з водою зовсім погано, гігант скидає корону з листя і ніби стискується в обсязі.
Срібний клейстокактус родом з Болівії та Аргентини, також називається вовняним факелом через його незвичайний зовнішній вигляд. Він досягає висоти до 3-х метрів і має вертикально стоячі сіро-зелені стебла.
Потрапляються в пустелях і острівці оази, на яких ростуть різні трави, такі як полин, тонконіг і осока.
Молочай огрядний широко відомий як «бейсбольна рослина» завдяки своїй формі. Його діаметр становить від 6 до 15 см залежно від віку. Молоді рослини мають кулясту форму, але стають циліндричними з віком. Майже завжди у огрядного молочая є 8 ребер, на яких знаходяться невеликі шишки. Він має резервуар для зберігання води протягом тривалого часу. Квітки цієї рослини називаються ціатією. Опасистий молочай поширений в пустелі Кару в Південній Африці.
У більшості рослин пустелі плоди пристосовані до перенесення вітром. Вони мають форму пропелера, як у піщаної акації; балона, наповненого повітрям, як у піщаної осоки; парашутика, як у злака селина; пружної кульки з крилоподібними виростами, як у джузгуна.
Акація піщана
І досить великі чагарники трапляються в пустелі. Це можуть бути піщані акації. У них тонкі стовбури та невелике листя з дрібними фіолетовими квітами.
Воллемія – це хвойне дерево, також відоме, як жива копалина і одне з найрідкісніших видів рослин у світі. Це неприродне дерево росте лише у пустельному районі Австралії. Вид воллемії загадковий, а її стовбури мають форму висхідного ланцюжка.
Як відомо, у пустелях зустрічаються оази – водоймища серед пустелі, оточені рослинами. Найвищим деревом, що зберігає решту флори від палючих сонячних променів, є фінікова пальма. Вона не росте у безводному середовищі і може вижити лише там, де ґрунтові води виходять на поверхню.
Фінікова пальма – багатофункціональна рослина: зі стовбурів роблять балки та двері, листям покривають дахи житла, волокна служать для виготовлення мотузок, а її сік та плоди – продукти харчування.
Цінною лікарською рослиною пустелі, з плодів якої отримують ефірну олію, є дерево жожоба. Масло жожоба широко застосовується в косметології і за своїми властивостями вважається одним із найкорисніших для здоров’я та краси шкіри та волосся.
Вельвічія
Вельвічія – єдиний вид у порядку та сімействі Веливічієві. Ця рослина є реліктом: має древній вигляд, який зберігся з минулих геологічних епох. Зростає вздовж західного узбережжя Африки, зазвичай не далі 100 км від берега. Це розповсюджується на таку відстань туманів, з яких вона отримує вологу. Бушмени називають цю рослину “отджи тумбо” – “великий пан”.
