Царі використовували шапку Мономаха в якості частини церемоніального облачення кілька століть. Зараз ця безцінна реліквія зберігається в музеї, де їй і місце, і подивитися на неї можуть усі бажаючі. І дійсно, кого можна здивувати черговою короною? А ось царська шапка – зовсім інша справа!
Факти про шапку Мономаха
- Облямівку з соболиного хутра на ній заміняли, як мінімум, одного разу.
- Вага шапки Мономаха – 966 грамів, тобто майже кілограм. Дуже важкий головний убір.
- Достовірно невідомо точне проходження шапки Мономаха. Існують різні версії: або вона була зроблена ювелірами з Візантії або з Середньої Азії, або навіть з Близького Сходу. Згідно з однією з версій, вона могла бути подарована ханом Золотої Орди Узбеком московським князям.
- Петро Перший, зійшовши на трон, обійшовся без цього звичаю, і шапка Мономаха, що прикрашала голови правителів 178 років була здана в Успенський Собор Московського Кремля (цікаві факти про Петра I).
- Крім шапки Мономаха були й інші, утворені за її зразком і присвячені різним історичним подіям. Серед них були Казанська, Сибірська, Алмазна. Казанська була створена через рік після приєднання Казані, у 1553 році, Алмазна спеціально зроблена для Івана V майстрами московського збройового заводу і прикрашена діамантами.
- У творі Олександра Сергійовича Пушкіна «Борис Годунов» є така фраза: «Важка ти, шапка Мономаха». Вимовляє її цар Борис, дізнавшись про те, що з’явився людина, що видає себе за сина Івана Грозного, тобто за законного спадкоємця російського престолу. Цей вираз вживається у переносному значенні і означає, що на людини, обтяженого владою, лягає величезний тягар відповідальності.
- До кінця XVIII століття походження шапки Мономаха пов’язували з сказанням про дари Костянтина Мономаха, проте вже до XIX століття ця легенда була розвінчана.
- У 2016 році Центральний банк ви пустив в обіг срібну монету номіналом 3 рублі, присвячену Збройній палаті Кремля. Викарбувана монета була накладом лише 3000 примірників. На зворотному її боці можна побачити рельєфне зображення шапки Мономаха.
- Шапка Мономаха багато прикрашена золотом, перлами, коштовним камінням і соболячої опушенням. Згідно з результатами дослідження, найстаріші частини — тулія і золоті пластини. А ось перші згадки про соболинк хутро відносяться до XVII століття.
- Вперше шапка Мономаха згадується в Літописі, що оповідає про свячення Дмитра, онука Івана III, на велике князювання в 1518 р. Згідно з легендою візантійські імператори послали в Вавилон цілу експедицію. Саме тоді шапка Мономаха була виявлена серед інших скарбів (цікаві факти про Івана III).
- Першим власником цього головного убору був Іван Калита, а от як вона у нього виявилася, невідомо.
- Існує теорія, що насправді це не чоловіча шапка, а татарський жіночий головний убір. Під хутром досі видно кріплення для скроневих прикрас.
- Виготовлена для Петра I копія шапки, що отримала назву “шапка Мономаха другого наряду”, помітно легше оригіналу. Важить вона всього близько 600 грам.
- Сам Петро I не міг передати своїм нащадкам оригінал шапки Мономаха, так як його не вінчали на царство. Передати ж їм шапку другого наряду сам Петро не захотів, і для своїх спадкоємців він наказав виготовити корону європейського зразка.
- Починаючи з 1762 року, коли на престол вступала Катерина Друга, під час церемонії коронації використовувалася Велика імператорська корона. У той час обидві шапки Мономаха зберігалися в Успенському соборі, де і проходила коронація. Вони були виставлені в храмі як символ «царського достоїнства».
- Шапка Мономаха є одним з найцінніших експонатів Збройової палати. Оцінити її матеріальну вартість просто неможливо. Між тим, в Описі Московської збройової палати кінця дев’ятнадцятого століття перераховується вартість практично всіх експонатів. Так, наприклад, шапка Мономаха була оцінена в 1992 рубля. Цікаво, що копія, виготовлена для вінчання юного Петра, цінувалася в два з гаком рази дорожче — 4250 рублів.
- Шапку Мономаха не раз можна було побачити в кінофільмах на історичну тему. Природно, що отримати оригінал для зйомок просто неможливо, тому, у зборах кіностудії «Мосфільм» зберігається копія, виготовлена Юлією Маланчук. Фахівці оцінюють дуже високу якість роботи майстра.
