Одна з найяскравіших представниць українського мистецтва
Марія Приймаченко (Примаченко) – видатна українська художниця, талановита особистість, народна художниця України. Вона зачарувала своїми роботами бодай усіх людей у світі. Ім’я художниці відоме та шановане й сьогодні. Приймаченко говорила: “Роблю сонячні квіти, бо люблю людей, роблю на щастя людям, щоб квіти мої були, як саме життя народу, щоб усі народи один одного любили, щоб люди жили, як квіти б цвіли б на всій землі”.
Майбутня художниця народилася 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині в сім’ї тесляра. Родина дівчини складалася з дуже творчих людей, то й не дивно, що Марія відкрила у собі талант до малювання. Художниця була малоосвіченою, закінчила лише 4 класи, що було пов’язано зі станом її здоров’я. Та це їй не завадило стати авторкою понад 800 картин, деякі з них зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Одні з картин Марії, які вас точно вразять – це «Їде осінь на коні», «Дикий бик і ворон — це тварини-друзі», «Цей звір ворожить», «Роки мої молоді, прийдіть до мене в гості», «Атомна війна, будь проклята вона» та інші. Померла художниця уже за часи незалежності України 18 серпня 1997 році у своєму рідному селі на Київщині. Що цікаво, вона не хотіла міняти свого місця проживання навіть після аварії на Чорнобильській АЕС, яка знаходилася неподалік.
Пропонуємо вам ознайомитися з цікавими й важливими фактами з життя художниці!
- У сім років Марія захворіла на поліомієліт (вірусне захворювання, що може викликати параліч і призвести до смерті). Через цю хворобу Приймаченко впродовж усього наступного життя
переживала страшні болі, важкі операції та навіть ходила з милицями. - Кардинально змінилося життя художниці після знайомства із Тетяною Флорі, яка запросила дівчину до експериментальної майстерні в Київському музеї українського мистецтва, що з часом стала Школою народних майстрів.
- Вона не могла важко працювати, тому й захопилася малюванням. В 17 років розписала свою хату синюватою глиною, пізніше її запросили до себе сусіди, віддячивши за роботу поросям. Ось така історія початку епохи талановитої художниці.
- Улюбленим кольором Марії Приймаченко був зелений. Вона дуже цінувала свої дружні відносини із режисером Сергієм Параджановим.
- Жахлива трагедія спіткала Марію у часи війни… На фронті загинув її коханий чоловік, який так і не побачив їхнього спільного сина. Після цього художниця більше не відкрила свого серця для інших.
- Її робота “Звірі з Болотні” у 1936 році принесли неабияку славу (на Всеукраїнській виставці народного мистецтва вона отримала диплом І ступеня). Після цієї події картини художниці побували у Москві, Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі та Празі.
- Що цікаво, Марія ще й випробовувала свої поетичні здібності. Вона вдало підписувала свої картини коротенькими примовками («Куріпочки пляшуть і хліб пашуть», «Собачка Ада не боїться гада», «Ворон дві баби мав – обох обнімав» та інші).
- Художниця отримала чимало нагород… У 1937 році на міжнародній виставці у Парижі отримала золоту медаль. Пізніше за серію картин «Людям на радість» отримала Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка. 1970 рік – звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. У 2022 році було видано відзнаку Президента України «Національна легенда України» (посмертно).
- Указом тодішнього Президента 2009 рік було оголошено «Роком Марії Примаченко в Україні».
- Можна відвідати пам’ятники присвячені художниці у Києві, Краматорську. У Борисполі, Броварах, Краматорську є вулиці на честь легендарної жінки.
- Музей Марії Приймаченко на Київщині зруйнували війська Російської федерації, під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у лютому 2022 року. Дерев’яна будівля спалахнула після того, як у неї влучили чотири російські ракети. Цю будівлю в
Іванкові внесли в список об’єктів для першочергової відбудови. На відновлення необхідні приблизно 35 мільйонів гривень.
