14 цікавих фактів про Івана Багряного

Попередня стаття Наступна стаття

Іван Багряний – псевдонім Івана Павловича Лозов’яги (1906-1963), українського письменника, журналіста та перекладача..
Він народився 19 вересня (за іншими джерелами 2 жовтня) 1906 року у Охтирці Харківської губернії (тепер Сумська область).
Спочатку Іван Багряний працював вчителем, а потім – ілюстратором у газеті.
У 1930-ті роки він був засуджений до тюремного ув’язнення за “антирадянську агітацію” після чого його відправили в заслання на Далекий Схід. 1938 заарештований за “націоналістичні ідеї”, проте так і не отримав ув’язнення – так, як за тими звинуваченнями термін засудження уже відбув.
Після звільнення з тюрми він жив у нелегальному статусі в Охтирці та писав під різними псевдонімами.
Роман “Тигролови” був опублікований у 1944 році як “Звіролови”, але був заборонений владою. 1946 був відтворений по пам’яті у Німечинні під остаточною назвою “Тигролови”.
У період Другої Світової війни переїхав в Галичину і вступив у ОУН/УПА.

3 1845 року перебував у еміграції в Німеччині, де також піддавався утискам.
1950 року опублікував роман з автобіографічними елементами “Сад Гетсиманський”.
В Німеччині був одним із засновників Української революційно-демократичної партії (УРДП). Також був редактором газети “Українські вісті” практично до самої смерті.
Багряний у еміграції вів активну діяльність за здобуття незалежності України – був головою Української національно ради – законодавчого органу в УНР, та заступником президента УНР.
У 1962 номінований на Нобелівську премію з літератури.
25 серпня 1963 року помер. Похований у Німеччині в місті Новий Ульм.
Іван Багряний став одним з символів національного опору радянській владі.