Цікаві факти про Григорія Сковороду

Український філософ свободи

Григорій Сковорода – український поет та вчитель Мандрівний філософ, якого ставлять поруч із такими філософами як Сократ, Спіноза та Конфуцій. Він один із найзагадковіших постатей в українській історії, який живе у наших серцях і сьогодні. Сенсом людського існування вважав самопізнання, став основоположником жанру байка. “Світ ловив мене, та не спіймав” – вислів відомого діяча, який став відомий на цілий світ.

Народився байкар 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї козака. Зростав у теплі, любові та спокої. Ще з дитячих років виділявся своїм розумом й талантом, співав у церковному хорі. За життя Сковороди не було надруковано жодного його твору, але у рукописному варіанті він подарував світу унікальні роботи. Найвідоміші з них: “Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські» та інші. В загальному він написав 17 філософських творів і 7 перекладів. Переважно писав староукраїнською або латинською мовами. Та він був дуже обдарованим, й самотужки вивчив грецьку, польську, німецьку, французьку, італійську, давньоєврейську, угорську. Також навчав людей, як жити. Наприклад він говорив: “Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті”.

Помер Григорій Сковорода 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Харківської області. Подейкують, що він сам передбачив свою смерть.

Цікавий життєвий шлях видався у поета, з яким ми хочемо вас познайомити!

  1. Вічний студент. Він навчався у Києво-Могилянській академії, та вищу освіту так і не здобув. З перервами Сковорода навчався 15 років.
  2. У 1750 році Сковороді випала можливість поїхати за кордон у складі російської місії й три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, вивчав філософські праці, дискутував з ученими різних країн.
  3. Мав неабиякий музичний талант. Прекрасно грав на флейті, органі, сопілці, скрипці, лірі та бандурі.
  4. Ми мало що знаємо про особисте життя. Очевидно, родини у нього не було і шлюбу він не брав.
  5. Інколи підписував свої твори не як Григорій Сковорода, а подвійним іменем Григорій вар Сава Сковорода, або ж Даниїл Майнгард.
  6. Був дивакуватий протягом усього життя. Спав лише чотири години, але був дуже енергійним й непосидючим. Не їв м’яса і риби, був вегетаріанцем. Харчувався раз на день після заходу сонця.
  7. Григорія Сковороду завжди хвилювала тема Бога, віри, християнські цінності. Сам він в ченці не постригся, але подорожуючи, любив зупинятись в монастирях.

Усе минає, тільки любов після всього зостається. Усе минає, але не Бог і не любов

говорив Сковорода
  1. «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою вдвоє зігнуся» – відповів Григорій Катерині I , коли та запросила його у гості, а він єдиний не поклонився їй.
  2. Росія вважає Сковороду своїм філософом. Та він палко любив Україну та мав до Росії “постійну відразу”, розказував його учень. В радянські часи зі Сковороди ліпили атеїста, соціаліста і революціонера, усе за постійною схемою сусідньої держави створювати ілюзію та привласнювати собі чуже. Та він говорив: «Жоден диявол не завдає більше шкоди, аніж удавані друзі».
  3. За часів вчителювання у Харківському колегіумі Григорій Сковорода мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав таке: «туповат», , «туп», «сущая бестолковщина», «напевно понят», «возможно не понят», «остр», «зверок вострой», тобто той, що знання хапає на льоту.
  4. Подейкують, що він вмів передбачати долю. Наприклад, коли він приїхав до друга у Київ, то пішов прогулятися Подолом, аж раптом відчув трупний запах. Філософ швидко зібрав речі та поїхав геть, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми.
  5. На його надгробку вибиті такі слова: “Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури”.
  6. Вперше його твір було надруковано 1798 року в Санкт-Петербурзі. Та вперше, саме українською мовою здійснено видання усіх творів в 1994 році.
  7. У 1997 році Укрпошта випустила марку «Григорій Сковорода Також видатний філософ зображений на банкноті номіналом 500 гривень.
  8. В України є безліч вулиць та провулків названі на честь поета. У Харкові й Полтаві можна відвідати музеї.

Також є: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди та Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Tags:

Додати коментар