Бобри — це cсавці загону гризунів. Бобер вперше з’явився в Канаді, саме звідти він родом.
Бобер є одним з найбільших гризунів, в Європі він займає за цим показником перше місце, а в світі — друге.
Вчені, що розкопали останки бобра, що залишилися ще з найдавніших часів, були вражені. Він був розміром з людину. Зростання знахідки було 165 сантиметрів, а вага становила 60 кілограмів.
Саме слово “Бобер” походить з праіндоєвропейської мови. Зоологи вважають, що вперше гризун з’явився на території Азії, саме там було знайдено величезну кількість скам’янілих останків бобрів, що відносяться до еоцену.
На сьогодні існують 2 різновиди бобрів: європейський і канадський.
У бобрів приземкувате тіло і укорочені лапки. Між пальцями є перетинки, призначені для того, щоб краще плавати. У бобра маленькі очі і короткі вуха. Хвіст же має плоску форму і нагадує весло.
В основному їх забарвлення коричневе, але деякі особини можуть бути чорними.
Вага близько 20-30 кг, довжина тіла — близько 1 метра. Бобри мають третю повіку, щоб краще орієнтуватися у воді під час плавання.
Багато хто думає, що хвіст допомагає бобрам плавати, але це не так. У воді з цією метою вони використовують перетинчасті задні лапи.
Хвіст же служить більше для утримання рівноваги. З його допомогою вони також регулюють температуру тіла, а ще він є свого роду коморою для зберігання жиру. Крім цього, вони шльопають їм по землі або воді, попереджаючи тим самим, один одного про небезпеку.
Бобри єдині представники тваринного світу із загону гризунів, хто може будувати собі житла у воді — греблі.
Бобри — це дуже вмілі будівельники: греблі у них виходять на рідкість міцними і при цьому ці тварини володіють дивовижним чуттям вибирати для їх будівництва найвдаліші місця.
Потомство бобрів необхідним навичкам у своїх батьків не вчаться, у них на генетичному рівні закладено вміння будувати хатки і греблі.
Житло бобра — хатка обов’язково повинна знаходитися над рівнем води, але вхід в неї будується під водою.
В середньому за своє життя Бобер може перепиляти 100 дерев і побудувати 50 гребель.
Греблі, зведені бобрами, видно навіть з космосу. Вони показують неймовірні результати в їх спорудженні. Довжина гребель може становити 700 метрів. Але це ще не рекорд: так був зафіксований випадок, коли бобри в штаті Нью-Гемпшир побудували греблю, яка була протяжністю 1,2 км.
В середньому, для того щоб побудувати 10 метрів греблі, одному бобровому сімейству потрібен тиждень часу.
Бобру необхідно всього лише близько 5-ти хвилин, щоб завалити невелике деревце, товщина якого становить 5-7 сантиметрів. На повноцінну обробку стовбура з діаметром в 40 сантиметрів тварині потрібно близько 8-12 годин.
Завдяки потужним щелепним м’язам і гострим зубам, мають велику силу укусу. Вони здатні валити і потужні дерева. Бобри найчастіше і вмирають від того, що їх придавлюють дерева, які, втім, нерідко, вони валять самі.
Зафіксовано випадок, коли Бобер зміг звалити товсте дерево, діаметр якого становив близько 1 метра.
Бобри намагаються не йти далеко від води і завжди знаходяться біля неї в межах 200 метрів.
У бобрів виділяється спеціальна рідина, яка надає хутру звірка водовідштовхувальний ефект.
Завдяки великим розмірам легенів і печінки, бобри можуть затримувати дихання на 15 хвилин, що є рекордом для напівводних ссавців. За цей час цей невеликий звір може проплисти пристойну відстань, рівну 700 метрам.
Коли племена індіанців відправлялися на полювання, вони читали молитву, звертаючись до великого бобра.
По-латинськи слово “Бобер” звучить як castor, від нього і виникла назва касторки.
Зуби бобрів сточуються, і, щоб компенсувати цей процес, їх різці ростуть з досить великою швидкістю — приблизно 0,5 см в місяць.
Бобри є вегетаріанцями. Основним харчуванням даних тварин є деревні пагони і кора, а також безліч таких рослин, як очерет, латаття, рогіз, очерет і так далі. У середовищі бобрів є навіть гурмани, які вважають за краще харчуватися виключно вербою, осикою і березою.
У даних тварин є прозорі повіки, що замінюють їм окуляри. Завдяки таким вікам бобри відмінно бачать під водою.
Вушні, ніздрі і ротові отвори у бобрів змикаються, що допомагає їм орієнтуватися під водою.
У бобра дуже маленькі вуха, але це не заважає йому мати прекрасний слух.
Бобра можна зустріти в європейській геральдиці: звір красується на Норвезьких, німецьких, польських, швейцарських, французьких, а також російських гербах.
Боброві угіддя стали головною причиною канадської війни.
У Канаді боброві шкури використовувалися замість грошей.
Шкура бобра вважається цінніше, ніж лисяча.
У Київській Русі в разі крадіжки бобра, на злодія накладався великий штраф.
У природній для бобрів середовищі вони можуть проживати приблизно до 15 років, в зоопарках можна зустріти часом довгожителів, вік яких становить 40 років. Він вважається для тварин дуже похилим.
Найбільшу активність проявляють в нічний час і в сутінки.
У сім’ї бобрів панує матріархат, тобто главою сім’ї є виключно самка.
У хатці бобрів завжди тепло, навіть в 30-ти градусні морози.
Зараз в Україні налічується приблизно 45 тис.бобрових особин.
Зображення бобра можна побачити на грошових купюрах і монетах багатьох країн. Наприклад, в Канаді на 5-ти центовій монеті 1937 року зображений Бобер, також його можна побачити на лицьовій стороні російської купюри гідністю в 3 рубля 1992 року.
Зір цього звіра дуже слабке, тому його компенсує хороший дотик і слух.
Новонароджені бобри мають вагу 500 грам. Бобрята народжуються напівсліпими в кількості 3-6 штук.
Коли Бобер досягає віку в 2 роки, він залишає свою сім’ю і починає жити самостійним життям.
Ареал однієї бобриної родини сягає близько 3 км2. Межі своїх володінь Бобер обов’язково мітить пахучим секретом, що має назву – бобровий струмінь. Дана речовина на сьогоднішній день є найважливішим компонентом, що використовується в парфумерній промисловості.
У місті Бобруйськ, що знаходиться на території Білорусії, можна побачити 2 пам’ятники, присвячені бобрам.
Бобри на сьогоднішній день проживають на території Європи та Азії, зустрічається в основному в таких країнах, як Франція, Німеччина, Росія, Монголія і Китай.
Незважаючи на те, що бобри є великими гризунами, вони значно поступаються у вазі тваринам з Південної Америки водосвинкам – капібарам.
Стовбур дерева, яке прогризено бобром, наділений формою “пісочного годинника”.
Між філологами досі йдуть палкі дискусії, як же правильно варто називати гризуна з цінним хутром. На сьогоднішній день тварина можна називати, як “бобр”, так і “бобер”.