86-річчя
Рік заснування: 1934 р.
Сіверодонецьк відзначає день міста в останню неділю травня.
У 2020 році ця дата – 31 травня.
У 2020 році в зв’язку з пандемією масові заходи на честь дня міста скасовуються або можуть бути перенесені
Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор в Сіверодонецьку
Інформація про місто
Сіверодонецьк – наймолодше місто Луганської області. Один з найбільших промислових, культурних і наукових центрів Донбасу, місто хіміків, будівельників, творців електронно-обчислювальної техніки.
Сіверодонецьк розташований в західній частині Луганської області, там, де в річку Сіверський Донець впадає річка Борова. Зі схилів міста Лисичанська відкривається панорама Сіверодонецька: могутні масиви промислової зони і різноманітність забудови житлових кварталів, і все це на тлі соснових лісів.
Його народження і біографія нерозривно пов’язані з будівництвом хімічного комбінату. Перші камені його фундаменту були закладені в далекі тридцяті роки. Разом з хімкомбінатом ріс і робочий селище Лисхимстрой. Коли селище виріс у місто постало питання про назву. Вибирати треба з чотирьох варіантів: Сіверодонецьк, Світлоград, Комсомольськ-на-Дінці і Менделеевск. Деякий час (зовсім недовго) сіверодончани були жителями Світлограда. Наприкінці 1950 року він був перейменований в Сіверодонецьк, а в 1958 році отримав статус міста. Саме з його розвитком цей край прийняв сучасний індустріальний вигляд.
Місто з висоти пташиного польоту
Северодонецк налічує близько 105 тисяч жителів (2018). Тут живуть представники понад 50 національностей і народностей, в основному сіверодонечани – це українці, росіяни та білоруси.
Сіверодонецьк пишається своїми пам’ятками, – це Льодовий палац спорту, Міський театр Драми, Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор, пам’ятник танка «Т-34», площа Перемоги, Храмовий комплекс Лісової Дачі. Сіверодонецький аеропорт класу Б (2009) був побудований як розвантажувальна станція перед Чемпіонатом Європи з футболу (Євро-2012).
Сіверодонецьк. Вид з озера
В 1949 році в Лисхимстрой приїжджав з гастролями Аркадій Райкін. Для зустрічі знаменитого гостя в селищі, де всюди був пісок, і не було доріг, спорудили довгий дерев’яний настил. Його підвели до літнього кінотеатру, де повинно було пройти виступ артиста. Концерт пройшов, Райкін поїхав, а настил залишався ще довго і був прозваний жителями «алеєю Райкіна».
Ще в 1991 році Рада народних депутатів вирішив: «Дату закінчення будівництва перших бараків на розі вулиць Леніна і Заводський робочого селища Лисхимстрой 29 квітня 1934 року вважати днем заснування міста Сіверодонецька». Тоді ж було вирішено День міста відзначатимуть одночасно з Днем хіміка в останню неділю травня кожного року.
Герб
Герб міста являє собою геральдичний щит, поле якого розділене на дві частини – верхню блакитного і нижню золотого кольорів. На блакитному тлі золотий голуб, на золотому – срібна хімічна реторта з блакитною рідиною, поверхня якої має форму електричного імпульсу. У верхній частині щита назва міста на червоному тлі. Щит обрамляється золотими колосками, перевитими червоною стрічкою.
Прапор
Прапор міста являє собою прямокутне полотнище синього кольору розміром 1000×1400 мм. В лівому верхньому куті — зображення Державного Герба України — Тризуб на щиті. Трохи вище центру прямокутника прапора розміщена фігура «Золотого сокола». По периметру проведено золоте обрамлення, що переходить у нижню горизонтальну площину, в золоту смугу, повторюючи колірну композицію Державного Прапора України. На прапорі Сіверодонецька використаний символ птаха — сокола-сапсана, мешканця Луганської області.
