Чернігів

Рік заснування: 907 р.

День міста відзначається 21 вересня.

У 2020 році в зв’язку з пандемією масові заходи на честь дня міста скасовуються або можуть бути перенесені

Інформація про місто

Троїцька церква і монастир

Чернігів – давньослов’янське місто і історичний центр Лівобережної України. Розташований у північній частині країни на правому високому березі річки Десна. Місто славиться своїми пам’ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства.

Спочатку ці території були центром східнослов’янського племені сіверян. Судячи з археологічним дослідженням, місто існувало вже в кінці 9 століття, коли увійшов до складу Київської Русі. Чернігів швидко ріс і розвивався, і незабаром перетворився в багатий і добре укріплене місто, який міг гідно суперничати з Києвом. Про це свідчить перша письмова згадка про Чернігів у 907 році як про велике місто, яке значилося другим після Києва.

У 1239 році місто захопили і зруйнували орди Батия. З другої половини 14 століття місто переходило до литовців, москвичам, полякам, поки не відійшов до Речі Посполитої в 1618 році. У середині 17 століття в зв’язку з об’єднанням України і Росії Чернігів входить до складу Російської держави.

Гарний стародавній Чернігів…

Чернігів – один із значних центрів розвитку давньослов’янської освіти і культури, з яким пов’язаний ряд фольклорних творів, зокрема билин та переказів. Єдиної думки походження назви міста немає. Існує основна легенда про князя чорного його доньки-красуні, які жили в 8 столітті. Є версія про першого поселенця на ім’я Черніга або Чернега. Розповідають про «чорних» лісах, що оточували місто в давнину. Виводять назву від племені меланхленів, які носили чорні плащі, і яких згадує у своїй знаменитій «Історії» Геродот.

До кінця 19 століття Чернігів був розвиненим торгово-ремісничим містом, а в радянський час перетворився в промисловий центр, з розвиненою інфраструктурою та безліччю освітніх установ.

У роки Другої Світової війни місто, починаючи з вересня 1941 року, два роки перебувало в окупації, Чернігівщина стала краєм всенародної партизанської боротьби, багато місцевих жителів було розстріляно або відправлено на примусові роботи в Німеччину, а саме місто практично перетворився в руїни.

У 1950-60-х роках Чернігів був відбудований і реконструйований, відбудована промисловість міста, де провідними галузями стали: хімічна, харчова, легка, будівельних матеріалів, деревообробна.

Чернігів – історичний центр Лівобережної України

Болдині гори з безліччю храмів – візитна картка міста. Назва їх походить від давньоруського «болд», що означає «дуб». Тут досі зберігається один з найбільших давньоруських курганних могильників.

З давніх церков Чернігова примітні Успенський Єлецький і Троїцький Іллінський монастирі, та Спасо-Преображенський собор, споруджені в 11 столітті, а також Борисо-Глібськ церква 12 століття.

За огорожею Єлецького монастиря височить величезний земляний насип. Це всесвітньо відомий курган Чорна могила. Він був насипаний в 60-ті роки 10 століття над похованням знатного воїна, як вважають більшість істориків, останнього Чернігівського князя дохристиянської епохи.

Населення міста становить близько 300 тисяч мешканців (2013).

21 вересня 1943 року місто було звільнено від німецьких окупантів. У зв’язку з цією подією було прийнято відзначати День міста в цей пам’ятний день.