За своє життя Йозеф Гайдн зробив величезний внесок у музику, але окремо не можна не відзначити те, що саме він став одним із засновників таких музичних жанрів, як симфонія та струнний квартет.
Композитор частково зобов’язаний тягою до музики своїм батькам Вони самі захоплювалися музикуванням і, виявивши у сина талант, негайно почали його розвивати.
Одним із найвидатніших фактів біографії Йозефа Гайдна можна назвати те, що створені ним мелодії лягли в основу державних гімнів одразу двох країн, Австро-Угорщини та Німеччини.
У юності майбутній композитор упродовж 9 років співав у церковному хорі.
Молодий Йозеф Гайдн мріяв вчитися у знаменитого тоді композитора Нікола Порпори, але не мав можливості оплатити навчання. Тоді він улаштувався до нього слугою, щоб бути ближче до свого кумира.
Портрет Йозефа Гайдна
Нікола Порпора зробив свій внесок у формування Гайдна як композитора. Він дозволив йому тихо сидіти за фіранкою під час приватних уроків, які Порпора давав багатим клієнтам, і слухати.
Нестачу музичної освіти Йозеф Гайдн компенсував старанністю. У вільний час він активно вивчав праці великих композиторів, знайомився з теорією музики і пробував складати свої перші твори самостійно.
Першими його творами були невеликі сонати. Трохи пізніше він написав дві меси, після яких публіка звернула на нього увагу.
У віці 27 років Йозеф Гайдн став капельмейстером, отримавши під початок невеликий оркестр. На жаль, ненадовго – його роботодавець незабаром розпустив музикантів через фінансові труднощі.
Дружина композитора без поваги відносилась до його роботи. Достовірно відомо, що вона використовувала його записи для розпалювання каміна, а музичними книгами користувалася, як підставкою під страви. Гайдн хотів розлучитися, але за законами тієї епохи це було неможливо.
Великий композитор не залишив після себе нащадків, тому його рід перервався.
Багато років життя Йозеф Гайдн присвятив роботі на впливову угорську родину Естерхазі. Контракт був кабальним – у перші роки він не мав права співпрацювати з іншими видавцями, а права на всі створені ним твори автоматично передавалися Естерхазі.
Пов’язаний контрактом композитор багато років перебував у двозначному становищі. Він уже прославився по всій Європі, але контракт зобов’язував його залишатися на посаді капельмейстера в “глухому угорському селі”, за словами одного з його сучасників. Загалом на сімейство Естерхазі він пропрацював близько 30 років.
Йозеф Гайдн був особисто знайомий із Моцартом. Більше того, вони були досить близькими друзями.
Музикознавці зазвичай відносять Гайдна, поряд з Моцартом та Бетховеном, до “віденської класичної школи”, і ставлять цих трьох композиторів в один ряд за значимістю.
Половину життя Гайдн працював на сім’ю Естерхазі
За один сезон у Лондоні Йозеф Гайдн заробив більше грошей, ніж за 20 років служби капельмейстером сімейства Естерхазі.
Одним із учнів великого композитора був Бетховен. Щоправда, це тривало недовго – вони одне одного не злюбили. Гайдн вважав музику Бетховена надмірно похмурою, а Бетховен вважав, що вчитель до нього неуважний.
Йозеф Гайдн помер від хвороби в австрійському Відні, коли місто було обложене військами Наполеона. Останні слова, які він вимовив, були звернені до його слуг – зовсім поруч впало гарматне ядро, вони були перелякані, і композитор намагався їх заспокоїти.
Протягом життя Гайдн написав 104 симфонії, 24 опери, 83 струнні квартети , 52 сонати, 137 тріо та величезну кількість інших творів, менш масштабних.
Один із кратерів на планеті Меркурій носить ім’я Йозефа Гайдна.
