Вчені виявили, що кокколіти (вапнякові плити) зазнавали цикли, які відповідали циклам земної орбіти навколо Сонця.
Вчені припускають, що вплив на мікроскопічні водорості могло бути основною рушійною силою стародавніх подій, пов’язаних зі зміною клімату, але разом з цим вони попереджають, що дана гіпотеза не доведена. Про це пише Sky News.
Хоча орбіта Землі сьогодні не є ідеальним колом, часом вона була ще більш еліптичною, що робило пори року більш непередбачуваними. Нове дослідження показало, що ця обставина вплинула на біологічну еволюцію.
Вчені на чолі з командою французького Національного науково-дослідного центру (CRNS) опублікували своє дослідження в журналі Nature.
Експерти виявили даний вплив завдяки мікроскопічним водоростям, відомим як кокколітофори, які утворюють крихітні вапнякові пластини навколо своїх одиночних клітин.
Коли кокколітофори гинуть, то вони опускаються на дно океану, де ці крихітні раковини накопичуються в відкладеннях, що говорить про те, як вони еволюціонували протягом геологічних періодів часу.
Вчені вивчили приблизно дев’ять мільйонів кокколітів з інтервалом життя в 2,8 мільйона років в декількох регіонах океану. Використовуючи в своїй роботі автоматизований мікроскоп і можливості штучного інтелекту, вони виявили, що кокколіти (вапнякові плити) зазнавали цикли, які, швидше за все, відповідали циклам земної орбіти навколо Сонця.
Періодичність зміни розмірів і форми вапнякових плит, що тривала 100 і 400 тисяч років, вказувала на еволюційний тиск, викликаний більш мінливими сезонами.
За словами вчених, коли орбіта Землі більш кругла, то екваторіальні регіони показують невеликі сезонні коливання, і у всіх океанах домінують види, які не дуже широко поширені.
Вчені вважають, що циклічні моделі великої кількості вапняку допоможуть знайти відповідь на дивні зміни клімату в історії Землі, але обережно відзначають, що ця гіпотеза ще не підтверджена.
