1. Пустеля Калахарі знаходиться в Африці і являє собою западину.
2. Вона має дуже давнє походження, вік деяких її районів налічує сотню мільйонів років.
3. Площа Калахарі приблизно 600 000 км2, що становить 8% континенту Африки.
4.Пустеля Калахарі розташована на півдні Африки на території ПАР, Ботсвани та Намібії.
5. Останнім часом Калахарі розширюється і починає вторгатися на територію країн Замбії, Зімбабве та Анголи.
6. В пустелі Калахарі спостерігається особлива екосистема. Незважаючи на те, що це пустеля, тваринний світ досить різноманітний і багаточисленний.
7. Адже нетипова пустеля Калахарі розкинулася на південь від дельти Окаванго, Савути і Макгадікгаді.
8. Значну частину її територій покриває характерна для савани рослинність, а по закінченні сезону дощів, як за помахом чарівної палички, з’являються зелені пасовища і квітучі луки.
9. Рівень опадів тут досить високий і складає в середньому 250 міліметрів, в той час як в інших пустелях він не перевищує 150 міліметрів.
10. В пустелі Калахарі живуть гіпопотами і слони, зебри і різні види антилоп. Мешкають тут і хижаки: гієни і леви.
11. В Калахарі живуть також гризуни — сумчасті щури і, звичайно, піщанки. Є тут і мавпи – павіани. Зустрічається тут і такий різновид рукокрилих, як летючі собаки.
12. В пустелі Калахарі живуть і птиці. Є серед них хижі: голоногі сірі сови, сипухи, орлани.
13. Тут акож тут можна побачити любителів водойм фламінго, єгипетських і червоногрудих гусей, а також звичайних голубів, зимородків.В пустелі Калахарі можна зустріти і такого незвичайного мешканця, як страус.
14. Тваринний світ Калахарі представлений і рептиліями. В основному, це змії, але зустрічаються і жаби, і навіть крокодили.
15. А ось пустельних комах тут набагато менше. Головним чином, тут живуть мурашки і терміти. Також зустрічаються і отруйні скорпіони.
16. Багатий тваринний світ пустелі Калахарі стане недивним, якщо знати особливості її клімату.
17. З цієї точки зору не зовсім вірно називати Калахарі власне пустелею. Швидше, її слід було б вважати напівпустелею, з-за рясного порівняно, наприклад, з пустелею Сахарою, випаданням опадів під час сезону дощів.
18. Сезон посухи тут змінюється сезоном дощів, що викликає бурхливе зростання різної рослинності, яка служить харчуванням для багатьох тутешніх мешканців.
19. Сезон дощів в пустелі Калахарі припадає на літо, та опадів випадає значна кількість. Тому влітку ця частина Південно-Африканського плоскогір’я цілком придатна для життя.
20. Дощі проходять тут з жовтня по березень (у Південній півкулі ці місяці вважаються літніми). Трапляється це рідко і досить нерівномірно.
21. Північна і східна частина пустелі опадами багатшими за все, на півдні і заході їх менше майже у два рази.
22. Засуха в цих краях жорстока. Перед початком сезону дощів місцеві річки майже повністю позбавляються води.
23. У сезони посухи тварини і птахи підкоряються законам виживання. У різкому кліматі Калахарі пристосувалися до життя багато видів тварин.
24. Добові температури в цій африканській пустелі досить високі. Значні тут і перепади температур протягом доби. Денна температура досягає п’ятдесяти градусів за Цельсієм, а вночі стовпчик термометра опускається нижче нуля.
25. Незважаючи на те, що пустеля Калахарі розташовується на плоскогір’я, рельєф її досить одноманітний. Збереження рельєфу чимало сприяють мешканці пустелі — терміти. Їх об’ємні і міцні житла перешкоджають вивітрювання ґрунту.
26. Калахарі — все ж пустеля, і дерева зустрічаються в ній досить рідко, в основному, в північній її частині. А справжні ліси ростуть тільки біля кордонів пустелі.
27. Північна частина пустелі Калахарі зовсім не схожа на пустелю. Тут росте трава і плодоносні дерева, і навіть любитель вологи — баобаб.
28. Чим далі на південь, тим суші стає клімат і рослинність бідніша. На зміну деревах приходять чагарники, дуже рідко зустрічаються пальмові гаї.
29. Але після дощу пустеля перетворюється. Здається, розквітає все, що може цвісти. Адже зовнішній вигляд пустелі, і поведінка її мешканців безпосередньо залежать від інтенсивності та місця випадання опадів.
БУШМЕНИ КАЛАХАРІ
30. Людям, що населяють ці землі бушменам, які були витіснені народом банту в пустелю Калахарі і зберегли традиційний спосіб життя збирачів і мисливців, – також вдалося пристосуватися до важких умов.
31. Сьогодні так живе близько 3 тисяч осіб. Вони утворюють групи і постійно переміщуються у пошуках їжі і води.
32. На щастя, їх культура, будучи відокремленою, розвивається природним шляхом. Одним з прикладів неабиякого бушменського мистецтва є наскальний живопис, яким покриті стіни печер в околицях гір Цодило в північно-східній частині Калахарі.
33. Але не тільки прісна вода стає тут джерелом життя. Тут живі організми, які пристосувалися до життя навіть в солоних озерах, яких в пустелі Калахарі чимало.
34. Солоноводні креветки відкладають яйця саме в таких озерах. Особливість цих креветок така, що механізм росту і розвитку їх дитинчат запускається тільки при сприятливих умовах, тобто, в очікуванні настання цих умов яйця солоноводних креветок можуть зберігатися кілька років.
35. В Калахарі багатство тваринного світу можливо ще завдяки розташувавшомуся оазису в дельті річки Окаванго. Річка Окванаго періодично розливається, утворюючи дельту. Тому в районі річки Окванаго кипить життя.
36. І саме в заболоченій дельті річки Окванаго водяться деякі види риб. А риби — це ще й їжа для птахів і деяких тварин.
У ДЕЛЬТІ РІЧКИ ОКВАНАГО
37. Річка Окванаго цікава тим, що вона нікуди не впадає. 38.Під час посухи пустеля Калахарі пересихає не повністю, так що тут залишається місце і непогані умови для проживання бегемотів і крокодилів. Річкова вода підживлює життя і наземних тварин і птахів.
38. В цих землях відсутні проточні і стоячі джерела води, що унеможливлює вирощування будь-яких сільськогосподарських культур. Саме звідси відбувається назва пустелі, яке на мові тсвана означає «величезна спрага».
39. Сухий піщаний грунт пустелі Калахарі не може забезпечити необхідних рослинам поживних речовин. Але, незважаючи на те, що умови для життя тут досить суворі, рослини разюче успішно до них пристосувалися. Наприклад, деякі види рослин дають паростки і утворюють насіння, користуючись лише 4 дощовими тижнями.
40. В пустелі Калахарі зустрічаються таке цікаве явище як «співаючі піски». Що це таке і чим пояснюється такий феномен, вчені поки пояснити не можуть.
41. В пісках Калахарі присутні окису заліза за рахунок чого колір піску в цій пустелі переважно оранжево-червоний.
42. Часом випадання опадів у північній частині пустелі Калахарі настільки інтенсивно, що виникає небезпека потопу. З цієї причини травоїдні ссавці (слони, буйволи, антилопи) влітку мігрують на південь. Але взимку їм доводиться повертатися на північ, тому що в цей час року прісна вода зберігається лише там.
43. В пустелі Калахарі зростає єдиний у своєму роді Hoodia кактус Gordoni (Худія Гордони), який для багатьох людей в усьому світі є джерелом краси і здоров’я, а для бушменів може стати джерелом величезних прибутків. Адже цей кактус з пустель Південної Африки використовується в цілях схуднення сотні років.
44. Вкрай важкі умови не пошкоджене цивілізацією пустелі, незважаючи на те, що вона знаходиться далеко від основних туристичних маршрутів, залучають людей, охочих познайомитися з Африкою.
45. Насамперед, туристи відвідують два місця: заповідник Центральна Калахарі і міжнародний парк Кгалагаді в південно-західній частині пустелі, що виник у 1999 році внаслідок об’єднання національних парків Гемсбок в Ботсвані і Калахарі в ПАР.
У ЗАПОВІДНИКУ ЦЕНТРАЛЬНА КАЛАХАРІ
46. Заповідник Центральна Калахарі, займає територію площею 51,8 тисяч квадратних кілометрів, був створений в 1961 році і є другим за площею заповідником у світі, де мешкають живуть на волі дикі тварини. Жирафи, бурі гієни, бородавочники, ликаони, гепарди, антилопи гну, болипеухі лисиці, черногриві леви і безліч інших звірів, що живуть на великій рівнині.
47. Міжнародний парк Кгалагаді – це перший міжкордонний парк Африки і приклад міжнародного співробітництва в галузі охорони природи. Площа парку становить близько 38 тисяч квадратних кілометрів, з яких 28,4 тисяч квадратних кілометрів – це територія парку Гемсбок в межах Ботсвани, а 9,6 тисяч квадратних кілометрів – південноафриканського парку Калахарі Гемсбок.
ПАРК КГАЛАГАДІ
48. На території парку представники фауни, які знаходяться під комплексним охороною. Співробітники парку проявляють турботу не тільки про особин, а також про характерну для конкретних видів поведінку і про всі процеси, що протікають в екосистемі савани.
49. Мова йде, насамперед, про широко поширеною у трав’янистих районах Африки міграції копитних ссавців, а також про полювання великих хижаків (левів, леопардів і гепардів). З цієї причини парк Кгалагаді, в якому всі ці процеси носять природний характер, має особливу цінність для охорони природи.
50. Одним з найцікавіших місць в частині парку, яка розташована на території Ботсвани, є заповідник Мабуасехубе. Тут можна побачити пофарбовані сполуками заліза червонуваті дюни, які у багатьох помилково асоціюються з пейзажем Калахарі в цілому. Дюни оточують соляні озера, які стада антилоп канна і гемсбоков використовують як лизунців.
