50 цікавих фактів про Намібію

1. Намібія — держава на південному заході Африки.

2. На півночі Намібія межує з Анголою і Замбією, на сході — з Ботсваною і Південною Африкою, на півдні — з Південною Африкою. На заході країна омивається водами Атлантичного океану.

3. Намібія – унікальна країна, що володіє багатою флорою і фауною, рідкісним поєднанням ландшафтів і геологічних структур. Тут майже 365 сонячних днів в році, протяжне океанське узбережжя, безкраї піски пустель і зелені передгір’я, багаті мисливські угіддя, самобутнє населення і безліч пам’яток природи.

4. Тут є дивовижна пустеля, сувора і прекрасна. Вона займає велику частину території держави, і люди вже давно навчилися з нею співіснувати.

5. Намібія – єдина країна на планеті, де продовжує збільшуватися поголів’я носорогів.

Столиця Намібії – Віндхук

6. Столиця Намібії – Віндхук, заснована в 1840 році, розташована на висоті 1650 м над рівнем моря між горами Ауас і Ерос. Назва намібійської столиці, Віндгук, в перекладі з африкаанса означає «вітряний куточок».

7. Будучи найбільшим містом країни, Віндхук має населення всього в 300 тис. чоловік), але зате простягнувся на 15 км з півночі на південь і на 10 км – із заходу на схід. Тут відносно м’який клімат і досить велику за місцевими мірками кількість опадів, тому Віндгук і вважається самим «зеленим» містом країни.

8. Навколо Віндгук розташовано кілька так званих «німецьких ферм» і численні парки – Окапука, Мелроуз, Дан-Вілхун та інші, на території яких проводяться сафарі, спостереження за дикою фауною, а також організовується полювання на дозволені до відстрілу тварин.

9. Заслуженою славою користується шоколад «Спрінгер», вироблений у Віндхуку.

10. Віндхук – один з найбільших в світі центрів торгівлі смушковими шкурками.

Пустеля Наміб

11. Пустеля Наміб – одне з чудес світу, найдавніша пустеля на Землі. Її вік, як вважають вчені, становить від 60 до 80 мільйонів років. Дощі тут велика рідкість. Наміб тягнеться на 1 600 км вздовж узбережжя. Видно бурі скелі, величезні дюни, висохлі русла малих річок, рідкісні чагарники. Близько крихітних водоймищ збираються різні тварини. В одному місці можна зустріти типових представників африканської фауни.

12. У Намібії в незапам’ятні часи місцеві жителі будували цілі храми, присвячені попі (сідницях). У кожному з них стояла кам’яна статуя у вигляді двох півкуль. Археологи розкопали їх в 1947 році і довго не могли зрозуміти, що ж це таке.

13. Клімат Намібії — тропічний, жаркий і дуже сухий. У Намібії сонце світить майже 365 днів в році. Середньорічна температура становить + 17 °С на узбережжі і + 21 °С у центральній частині країни. Опади у вигляді дощів в основному випадають з жовтня по березень: на узбережжі океану 10-50 мм в рік, на північному сході 500-700 мм

14. Намібія проголосила незалежність у 1990 р., цій події передували 106 років колоніального правління. Відповідно до конституції, прийнятої в 1990 р., главою держави і виконавчої влади є президент, а законодавчу владу здійснюють двопалатний парламент і регіональні законодавчі органи.

15. Президент обирається на загальних виборах строком на п’ять років. На президентську посаду може претендувати будь-який громадянин Намібії старше 35 років, а будь-яка зареєстрована політична партія або група виборців, навіть нечисленна, може висунути свого кандидата.

Місце падіння метеорита Хоба

16. Неподалік від намібійського містечка Хрутфонтейна знаходиться місце падіння Хоба, найбільшого з метеоритів, долетівших до поверхні Землі. Космічний гість, впав у цих краях близько 80 тисяч років тому, прекрасно зберігся і приваблює тисячі туристів з усього світу.

17. Північна Намібія – головна «житниця» і найбільш щільно населений регіон країни. Великих міст тут небагато – більшість населення (переважно належить до племені «овамбо») проживає на великих фермах і у невеликих селищах.

18. Рослинність на території держави чагарникова, пустельна. Найчастіше дюни покриваються убогою травою тільки після дощів.

19. Пам’яткою Намібії є вельвічія — дерево з дуже товстим стовбуром (до 1 м в діаметрі), піднімається на висоту 10— 15 см, і диня нара, плодоносна 1 раз в 10 років.

20. Тваринний світ Намібії досить різноманітний — серед його представників слони, носороги, леви, жирафи, зебри, бубалы. На узбережжі багато морських птахів (бакланів, пеліканів, чайок, очкових пінгвінів), а також тюленів.

«Ніздря дракона»

21. Найбільше підземне озеро спелеологи виявили на півночі Намібії. Саме там знаходиться карстова ущелина, звідки постійно віє теплом. Місцеві жителі називають її «ніздрів дракона».

22. Коли вчені спустилися в печеру, на глибині близько 60 м під землею вони знайшли озеро площею приблизно 2 га. Воно виявилося на 0,1 га більше підземного озера Лост-Лейк, що знаходиться в штаті Теннесі (США) і досі вважалося найбільшим на планеті підземним озером.

23. Цумеб – один з найколоритніших міст північної частини країни. Різниця між ним та іншими намібійським містами відчуваєш майже негайно після в’їзду в місто – вулиці прямі й доглянуті, безліч дерев і парків, а діти грають у футбол в парках і їздять на велосипедах. Справжній німецький «орднунг» в чистому вигляді.

24. Незважаючи на те, що Цумеб є одним з центрів гірничодобувній промисловості Намібії, пил, поширена в інших північних містах, тут практично відсутня, тому тут люблять зупинятися експедиції, наступні в національні парки.

25. У Намібії розташований один з найбільших на Землі уранових рудників.

26. В країні налічується 26 національних парків і заповідних територій. Тут мешкають антилопи, гієни, зебри, гепарди, носороги, газелі. А ще – дикі африканські кішки, бабуїни, страуси і кілька сотень видів пернатих.

27. Дорожня мережа Намібії налічує майже 65 000 кілометрів, правда, заасфальтовані з них тільки 5000 км. Рух у цій країні лівосторонній.

28. У Намібії функціонує залізниця. Це дуже повільний (середня швидкість поїзда близько 30 км/год), але дуже дешевий вид транспорту (поїзди товарно-пасажирські, а тому досить «галасливі»). Поїзди компанії TransNamib Starline курсують між більшістю головних міст країни, і мають вагони першого (квиток коштує близько 70 намібійських доларів за поїздку через всю країну) і другого класів (близько N$50).

29. Міський транспорт у країні розвинений досить слабо. Крім нечисленних автобусних маршрутів (приміром, у столиці лише одна лінія автобусного сполучення), більшість з яких обслуговують тільки якісь певні райони, діють такі ж нечисленні маршрутні таксі, які обслуговують, в основному, район між аеропортами та центром міста.

30. Основний засіб пересування в містах — таксі. Таксі досить численні і дешеві — середня такса не перевищує 1,5 намібійських доларів за кілометр, плюс N$5 за посадку (після 22.00 тариф збільшується на 15%).

Національний парк Етоша

31. Національний парк Етоша – популярна туристична пам’ятка Намібії. 114 видів тварин, 340 видів птахів і 110 видів рептилій живуть на землі Етоша. Даний африканське сафарі дозволить зовсім близько побачити тварин, про зустрічі з ними один на один в дикій природі навіть подумати небезпечно.

32. Туристи побачать в парку величезну висохлу соляну западину. У сезон дощів вона наповнюється водою, перетворюючись у водойму, що дарує життя.

33. У Намібії нареченої великі модниці. Замість звичної весільної фати красуня ставить на голову «Екори» – спеціальний головний убір, зроблений з козячої шкіри, натертої жиром, смолою і червоною охрою.

34. В країні виробляють першокласне пиво, кращими сортами якого вважаються «Віндхук Лагер» та «Тафель Лагер», хоча на ринку багато і домашнього пива, теж має гарну репутацію.

35. У Омаруру вирощують виноград і виробляють вина сортів Коламбэр і Кабернэ, а також намібійської граппи під фірмовою назвою «Кристал-Келлерай». Також цікаві місцеве вино з арбузов «матаку» і міцний пальмовий самогон «уаленде».

Берег Скелетів

36. Знаменитий природний парк Берег Скелетів дозволяє заглянути в незаймані людиною простори Намібії. Скрізь стирчать з піску уламки загиблих під час аварій суден.

37. В південній частині парку можна оглянути соляні озера і лежбища морських котиків, що налічують тисячі особин.

38. Тут часто знімають фільми про дику природу. Тут можна зробити знімки дивної рослини вельвичиї, яка виростає у довжину всього на 20-30 см, а в товщину розростається до 1,5 метрів. Тут, якщо добре постаратися, можна зустріти пустельних слонів, які дійсно існують.

39. Намібійський долар, рівний 100 центам. Долар Намібії прив’язаний до південноафриканського ранду, що має ходіння нарівні з місцевою валютою.

40. У країні діють кілька компаній стільникового зв’язку, що забезпечують досить повне покриття території країни. Найбільш широку мережу має компанія MTC, що працює в стандарті GSM-900.

41. У Намібії добувають алмази. Продаж дорогоцінних каменів становить одну з частин доходів бюджету держави. Звичайно, не ті обсяги, які були в часи алмазної лихоманки на початку ХХ століття, коли камені знаходилися близько до поверхні. Зараз видобуток ведеться на великій глибині. Старателям тут робити нічого.

42. Дамараленд – пустельна і загадково красива дика місцевість, що лежить на південний захід від Очіваронго. Найвищі гори країни (масив Брандберг, гори Кенігштайн, Шпітцкопп і Пондокс) сусідять тут з великими рівнинами, сухі русла річок, обрамлені напрочуд пишною рослинністю, тягнуться крізь безводні піски пустелі, а сформовані вулканічною діяльністю лакколітів Барнт-Маунтін і Орган-Пайпс розрізають водоспадами казна-звідки взялися річок.

43. Тут цікаві наскальні малюнки в Твайфілфонтейн (відносяться до періоду 4-2 тисячоліття до н. е..), колоритні ерозійні форми Вінгеркліп, «Кам’яний ліс» (національний заповідник, в якому можна побачити скам’янілі 250-300 мільйонів років тому дерева), поцятковані петрогліфами (вік від 7 до 20 тис. років тому) скелі Уайт-Леді, а також чудово підходять для альпінізму і треккинга гори Шпітцкопп (1728 м) і пік Пондокс (1692 р.).

44. Цінителі вважають намибийские устриці одними з кращих в світі, завдяки їх розмірами і смаковими якостями.

45. А ще жителі Намібії їдять яйця майже будь птахів, а також мурах, термітів, біфштекси із страусятини, левову вирізку і крокодилячі хвости.

Місто Очіваронго в Намібії

46. Місто Очіваронго («красивий») був заснований у 1892 р. Незважаючи на те, що місто найчастіше використовують як транзитний пункт при поїздці в національні парки, він заслуговує певної уваги – тут розташовані Центр збереження гепарда з розплідником пастуших собак і єдина в країні Ферма крокодилів, на якій розводять нільських алігаторів (до 30 тис. особин).

47. Бактерія, відкрита в кінці 1990-х років, була названа «Сірої перлиною Намібії».

48. Намібія займає п’яте місце в світі за кількістю людей, заражених вірусом імунодефіциту (понад 15% дорослого населення).

49. Овочі в Намібії зазвичай досить рідкі й недешеві, їх подають тільки у великих ресторанах і кафе, виняток становлять аспарагус і численні місцеві коренеплоди і баштанні, досить незвичайні на смак. Зате все більше входять у вживання місцеві сири з козячого та коров’ячого молока.

50. Намібія – одна з найбагатших африканських країн, однак держава при цьому є найгіршою у світі в плані рівності розподілу доходів. Згідно зі статистикою ООН, майже 35% намібійців має для виживання менш ніж 1 долар на день, ще майже 56% — менш ніж дваа долари.

Додати коментар