У СРСР “Володар Перстнів” був екранізований раніше, ніж у США. Ще в 1991 році відбувся показ телевистави “Хранителі”, заснованої на першій книзі трилогії, “Братство Кільця”. Спектакль досить докладно слідує її сюжету, і в ньому присутній навіть Том Бомбаділ, персонаж, який так і не потрапив у фільм Пітера Джексона. Цікаво, що всі записи вистави вважалися загубленими, але у 2021 році випадково виявилася вціліла копія.
Спроба екранізувати “Володар Перстнів” робилася ще в 1969 році, причому деякі ролі у фільмі повинні були зіграти учасники The Beatles (Пол МакКартні – Фродо, Рінго Старр – Сема, Джордж Харрісон – Гендальфа, а Джон Леннон – Голлума). Режисером мав стати знаменитий Стенлі Кубрик, але він відмовився, і проект у результаті заглух.
Багато хто чув про рольовиків, людей, які в реальному житті грають у всяких там ельфів з орками. Зараз рольовики можуть віддавати перевагу найрізноманітніші фентезійні світи, але саме рольовий рух з’явився на хвилі популярності “Володаря Кілець”.
Зйомки екранізації Пітера Джексона одночасно велися у кількох місцях, а загальна чисельність знімальної групи перевищувала 3000 чоловік. Одній тільки знімальній команді на сніданок щоранку готували близько півтори тисячі яєць.
Під час підбору акторів для “Володаря Кілець” в кастингу брали участь найрізноманітніші голлівудські зірки. Так, Він Дізель і Рассел Кроу цікавилися роллю Арагорна, а у Патріка Стюарта і Шона Коннері були шанси зіграти Гендальфа.
Дж. Р. Р. Толкін, автор «Володаря Кільця»
Толкін для своїх книг створив п’ятнадцять мов та діалектів ельфійської мовної сім’ї, а також близько десятка інших мов – гномів, ентів, орків тощо. Причому це справді мови зі своєю структурою, а не просто купка вигаданих слів.
У першій книзі трилогії “Володар Перстнів” на свято до Більбо Беггінса з’явилося цілих 144 гостя. Проте, у фільмі у цій сцені задіяно лише 100 статистів.
Знімалася кінотрилогія у Новій Зеландії, і в деяких сценах орків у масовці мали грати солдати новозеландської армії. Але в останній момент їх відправили наводити порядок у Східному Тиморі, тому Пітеру Джексону довелося терміново шукати статистів їм на заміну, а також вчити їх ходити строєм.
Для деяких сцен при зйомках “Володаря Кільця” була потрібна величезна кількість статистів. На дверях студії висіло оголошення, що говорить “Якщо у вас є дві руки, дві ноги та голова, то ви найняті!”. Якість статистів не відігравала ролі, вони мали зображати масовку, в основному орків.
Спочатку передбачалося, що Арвен у “Володарі Перстнів” гратиме Ума Турман. Однак через вагітність актрисі довелося відмовитися, і роль дісталася Лів Тайлер.
Знаменитий актор Крістофер Лі, який зіграв у “Володарі Перстнів” Сарумана спочатку розглядав і роль Гендальфа. Сам він, до речі, прочитав книжкову трилогію ще в 50-х роках минулого століття, і з того часу неодноразово заявляв, що в житті не читав нічого кращого.
Спочатку екранізацію “Володаря Кільця” передбачалося стиснути в один двогодинний фільм, викинувши з сюжету безліч сцен і персонажів. На щастя, права на екранізацію перейшли від студії Miramax до New Line Cinema, і нові правовласники вирішили профінансувати повноцінну трилогію.
Всі три частини “Володаря Кілець” знімалися одночасно – на такий крок Пітер Джексон пішов, щоб скоротити витрати. А ось монтувалися вони по черзі, так як виходили фільми з 2001 по 2003 рік.
За мотивами “Володаря Кільця” вже випущено понад півтора десятка відеоігор для різних платформ – ПК, ігрові консолі, смартфони. Можна не сумніватися, що це далеко не межа.
У 2021 році відбулася прем’єра телесеріалу “Володар Перстнів”, який також знімався у Новій Зеландії. Для учасників знімальної групи навіть відкрили в’їзд до цієї країни, хоча кордони її були суворо закриті через всесвітню пандемію.
Ще до створення своєї знаменитої трилогії Толкін склав “Хоббіта”. Цікавий факт: “Хоббіт” з’явився як казка, яку він придумав сам, щоб розповісти синові. Вже потім Толкін замислився над тим, щоб її продовжити.
Існує 6 різних перекладів “Володар Перстнів”, які відрізняються іменами персонажів, найменуванням різних місць та іншими нюансами. Суперечки про те, який переклад правильніший і кращий, не вщухають досі.
Третя частина трилогії мала називатися “Війна Кільця”, але видавці книги наполягли на тому, щоб назвати її “Повернення короля”. Це привело Толкіна в сказ, оскільки така назва відразу розкриває головну інтригу книги.
Екранізація Пітера Джексона отримала загалом понад 800 номінацій на різні кінопремії. Не всі вони, звичайно, були отримані, але все одно “Володар Кільця” залишається рекордсменом за кількістю нагород – їх у нього цілих 475 штук.
У екранізації Пітера Джексона крихітні ролі отримали майже всі члени знімальної групи – декоратори, художники, фахівці з костюмам і спецефектам, дублери та інші. Вони миттю з’являються в кадрі як статисти.
Село хобітів, побудоване для зйомок «Володаря Кільця» у Новій Зеландії, стало популярною туристичною визначною пам’яткою
В якості реквізиту для зйомок “Володар Перстнів” було виготовлено близько ста тисяч предметів. Це понад 2000 мечів і сокир, 500 луків, 10.000 стріл, 19.000 спеціально зістарених костюмів, 48.000 одиниць броні та ціла купа решти.
Вігго Мортенсен, який зіграв роль Арагорна, одного разу зламав кілька пальців на нозі, штовхнувши шолом орка під час батальної сцени. Однак, він не перервав зйомок, а зробив вигляд, ніби так і треба, і вийшло у нього дуже натурально.
Шон Бін, який виконав у “Володарі Перстнів” роль Боромира, страждає на аерофобію. Тому, коли знімальна група літала на місце зйомки на гелікоптері, він ходив туди пішки, долаючи щодня по кілька десятків кілометрів у спорядженні свого персонажа.
Зйомки “Володаря Кільця” дійсно зблизили акторів і членів знімальної групи. Актори, які зіграли членів Братства Кільця, навіть зробили собі однакові татуювання на згадку про ці дні – вони витатуювали на своїх тілах слово “дев’ять” ельфійською мовою.
З усіх акторів кінотрилогії найстарішим був Крістофер Лі, виконавець ролі Сарумана, який народився 1922 року. Він був єдиною людиною у знімальній групі, хто особисто знав Толкіна. Крістофер Лі помер у 2015 році у віці 93 років.
У екранізації “Володаря Кільця” роль гнома Гімлі зіграв актор Джон Ріс-Девіс. Зйомки велися таким чином, щоб здавалося, ніби він невисокий, як і належить гному, але насправді зріст Ріс-Девіса вище за середній – 185 см.
Крістофер Толкін, син Дж. Р. Р. Толкіна, вкрай негативно поставився до екранізацій Пітера Джексона. Він заявив, що в гонитві за барвистістю картинки творці фільму перевернули всі філософські ідеї, закладені у “Володар Перстнів” його батьком, і найкраще, що можна зробити з цими фільмами – це забути їх.
Перед зйомками акторів навчав фехтуванню на мечах майстер своєї справи, Боб Андерсон, який наприкінці 70-х ще навчав того ж акторів оригінальної трилогії “Зоряних воєн”. Єдиним актором у “Володарі кілець”, якому навчання не було потрібно, був Вігго Мортенсен, який зіграв Арагорна – він і так був досвідченим фехтувальником.
Режисерська версія “Володаря Кільця” приблизно в півтора рази довша за театральну, показану в кінотеатрах. Але вона теж давно вже доступна в інтернеті і на DVD.
Іен МакКеллен, який зіграв Гендальфа, після зйомок вкрав зі знімального майданчика костюм свого персонажа та його палицю, повісивши їх над барною стійкою у пабі The Grapes, що належить йому. А на зйомках “Хоббіта” він стягнув ключ від будинку Більбо та кілька монет із драконячого лігва.
Паб Іена МакКаллена, який зіграв у «Володарі Кільця» Гендальфа
Для героїв-хобітів перед зйомками “Володаря Перстнів” виготовили понад півтори тисячі пар латексних вух та ніг, тобто стоп. Така велика кількість реквізиту була потрібна тому, що ці предмети були одноразовими, і їх не можна було зняти, не пошкодивши.
Щоб виготовити перуки, переважно для персонажів-ельфів, Пітер Джексон закупив величезну кількість натурального волосся.
Деревня хобітів була побудована заздалегідь, за рік до зйомок. Зроблено це було для того, щоб вона не виглядала зовсім новою, і встигла трохи постаріти природним чином.
Під час сцени з порадою у Елронда на задньому фоні постійно падає сухе листя, кружляючи в повітрі. Щоб організувати цей листопад, довелося зібрати десятки мішків із листям, яке потім розкидалося. Але зйомки тривали довго, а опале листя швидко чорніло, тому кожен сухий листок довелося перефарбовувати вручну.
Підтвердження того, що його взяли на роль Леголаса, Орландо Блум отримав лише через два дні після офіційного закінчення акторської школи. Спочатку, до речі, він претендував на роль Фараміра.
Татуювання на пам’ять про зйомки “Володаря Кілець” на плечі Іена МакКаллена
Роль Елронда у “Володарі Перстнів” могла дістатись Девіду Боуї, знаменитому рок-музиканту. Щоправда, домовитися з ним режисерові так і не вдалося, і роль у результаті відійшла Хьюго Уівінгу.
Толкін написав додаток до “Володаря Кільця”, в якому розповів, що відбувалося з персонажами трилогії після закінчення основної сюжетної лінії. Так, Сем після смерті дружини відплив слідом за Фродо, а Меррі та Піпін прожили довге життя, приїхавши до Гондору незадовго до смерті. Арагорн правив 120 років, і після його смерті Арвен повернулася до Лоріена, де невдовзі померла. Леголас після смерті Арагорна також відплив за Море, причому гном Гімлі пішов за ним.
Сцени у фільмах рідко знімаються у хронологічному порядку. Актори, які грали членів Братства, вперше побачили Іена МакКеллена, який грав Гендальфа, під час зйомок сцени, де старий маг гине в героїчній битві з Балрогом.
Орландо Блум відомий тим, що він зазвичай сам виконує всі трюки, не вдаючись до допомоги каскадерів-дублерів. Під час зйомок “Володаря Кільця” він навіть зламав собі ребро.
У фільмі “Володар Перстнів” є дві сцени, де Фродо крутить в руках кільце, причому руки його в цей момент показані крупним планом. В одній сцені це справді руки Елайджі Вуда, який зіграв Фродо, а в іншій – руки дублера. Різницю помітити легко, тому що через шкідливу звичку гризти нігті на руках у “справжнього” Фродо нігті обгризені.
Робота над “Володарем Перстнів” принесла Новій Зеландії близько 200 млн доларів доходу, оскільки гроші знімальної групи витрачалися в цій країні. На час зйомок новозеландці навіть створили особливе тимчасове міністерство, яке вирішувало, які ще можливості країна може отримати завдяки цьому фільму.
На самому початку першого фільму Гендальф, заглядаючи в гості до Більбо, б’ється головою об низьку стелю. Цю сцену ніхто заздалегідь не придумував, актор вдарився випадково, але вийшло у нього дуже реалістично, тому сцену залишили.
Під час однієї зі сцен із битвою Вігго Мортенсен примудрився вдаритися обличчям і відколоти собі шматок зуба. Він приклеїв його на місце і намірився продовжувати роботу, але Пітер Джексон відправив його до дантиста під час обідньої перерви.
Сам Джексон відомий тим, що любить з’являтися в маленьких ролях у всіх своїх фільмах. Його можна побачити і у всіх трьох частинах “Володаря Перстнів”.
До початку роботи над “Володарем Перстнів” Вігго Мортенсен не був знайомий з Пітером Джексоном, і він навіть не читав книжкову трилогію Толкіна. Однак, його син, великий шанувальник цієї книги, так довго і вперто вмовляв його спробувати на роль Арагорна, що Мортенсен погодився.
Після виходу на екрани «Володаря Кільця» копії Кільця Всевладдя стали неймовірно популярними сувенірами
Ще за життя Толкіна “Володар кілець” було переведено на десятки основних світових мов. Цікавий факт: Толкін, бувши експертом-філологом, нерідко сам перевіряв якість перекладів.
Сцену, де Фродо замотаний в кокон павучихи Шелоб, було нелегко зняти – Елайджі Вуду, який зіграв Фродо, потрібно було дивитися перед собою, не кліпаючи і не моргаючи, дуже довгий час, а фізично не моргати так довго досить складно.
Касові збори кінотрилогії “Володар Перстнів” склали 2,91 мільярда доларів. А сам Толкін продав права на екранізацію свого шедевра в 1968 році всього за 15.000 доларів.
У фільмі кров у орків чорна, як і ротова порожнина. Щоб показати це у фільмі, актори, які грали орків, перед зйомками полоскали рот розчинами лакриці – вони тимчасово надавали їх ротам і мовам чорний колір.
У 2009 році були випущені фанатські короткометражні фільми “полювання на Голлума” і “народження надії”, пов’язані з “Володарем кілець”. Перший з них розповідає про події, що відбувалися безпосередньо перед подіями фільму “Братство кільця”, а другий оповідає про життя батьків Арагорна.
