1. Дрезден — мальовниче місто в Німеччині.
2. Він є столицею федеральної землі Саксонія, однієї з 16 у ФРН, і знаходиться недалеко від кордону з Чехією.
3. Дрезден стоїть на річці Ельбі, яка розділяє його U-подібною петлею на нове місто на північному березі і Старе місто на південному. А з’єднуються вони один з одним 9-ма мостами, деякі з них просто чудові.
4. Хоча споруда одного з мостів позбавила Дрезденську долину Ельби статусу об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через руйнування культурного ландшафту.
5. У письмових джерелах рибальське село Дрездань вперше згадується в 1206 році, хоча різні племена жили тут і 7000 років до нашої ери. А назва села “Др-яне” має слов’янське коріння: місце, де люди живуть в лісі. А в1216 році вона вже відома як місто.
6. У 1455 році місто Дрезден отримало право торгівлі на Ельбі. А в 1485 році став князівською резиденцією.
7. Дрезден — це одне з найбільш озеленених міст Європи. Адже 65% площі Дрездена покрито зеленню, а візуально це не «дерева в місті», а «місто в лісі».
8. Дрезден займає площу 328 квадратних кілометрів. Це 4 місце в Німеччині, після Берліна, Гамбурга і Кельна.
9. Чисельність населення Дрездена близько 450 000 чоловік. З них 10% — це студенти. Якщо судити по території міста, то тут дуже багато місця припадає на одного жителя.
10. У Дрездені 10 вищих навчальних закладів, в яких навчаються 45 000 студентів.
11. Дрезден — розвинене промислове місто, основні галузі – мікроелектроніка, біотехнології, нано технології.
12. У місті більше 20 районів.
13. У Тридцятирічну війну Дрезден уникнув військових дій, але його населення сильно постраждало від чуми.
14. У XVII столітті в Дрездені побудовано безліч архітектурних споруд в стилі бароко, в яких розмістилися численні художні колекції.
15. У 1697 році саксонський курфюрст Фрідріх Август I (Август сильний) став польським королем. Північна війна зі Швецією (1700-1722 роки.), Семирічна війна (1756-1763 роки), наполеонівська окупація (1806-1813 роки) стали серйозними випробуваннями для Саксонії.
16. Французькі війська, що займали Дрезден, капітулювали в листопаді 1813 року.
17. У період існування Веймарської республіки Дрезден зберігав титул “культурної столиці” Німеччини.
18. У 1939 році місто було шостим серед великих промислових міст країни.
19. Місто зазнало страшного руйнування в результаті бомбардування в лютому 1945 року. Лауреат Нобелівської премії письменник Герхард Гауптман з гіркотою сказав:»Хто розучився плакати, той знову навчиться перед обличчям загибелі Дрездена”.
20. Однак, вже влітку 1945 року відбулися перші концерти Дрезденської філармонії та дитячого хору (Kruezchor) при церкві Святого Хреста, який існував ще в Середні століття. Були знову відкриті театри.
21. Місто дбайливо зберігає традиції, завдяки архітектурній елегантності його іноді любовно називають Флоренцією-на-Ельбі.
22. У Дрездені чотири театри, Державний оркестр, Дрезденська державна капела, заснована ще в 1548 році, Дрезденська філармонія.
23. У старій частині Дрездена, на невеликій площі розташовані палаци, Старий театр, музеї, собори, церкви. У них незліченна кількість культурних цінностей.
24. У місті туристи обов’язково відвідують Дрезденську картинну галерею, комплекс музеїв резиденцій королів, оточений комплексом музеїв Цвінгер – літній сад, красиву церкву Фрауенкірхе, Оперу Земпера, Музей гігієни (це інтерактивний музей історії гігієни та здоров’я); Музей транспорту (також інтерактивний); Музей НДР ( це невеликий музей з відтвореними інтер’єрами часів НДР); Військово-історичний музей (один з кращих військових музеїв в Європі).
25. У Дрездені базується Саксонська річкова флотилія – найбільший у світі флот старовинних річкових колісних пароплавів. Пристані і Каса знаходяться поруч з мостом Августа і терасою Брюля.
26. За бажанням туристів, колісний пароплав неквапливо повезе їх вгору по Ельбі, де річкові простори, химерні скелі, ліси, фортеці утворюють дивовижні пейзажі.
27. Екскурсійні судна по Ельбі відходять від причалів під стінами Брюльської тераси, на набережній Terrassenufer.
28. Звідси можна здійснити екскурсії в саксонську Швейцарію і в місто Майсен.
29. У місті два великих залізничних вокзали: головний вокзал — Dresden-Hauptbahnhof)- на південь від Старого міста і Dresden — Neustadt-в Новому Місті.
30. Між головним вокзалом і набережною річки Ельби, знаходиться історичний центр міста. Приблизно вздовж цих вулиць в Середні століття проходила лінія міських укріплень.
31. Багато пам’яток зосереджено на Театральній площі (Teatherplatz): Опера Земпера, або Земперопер (Semperoper), ресторан «італійське село», католицький кафедральний собор, північно-західний флігель колишнього палацу-резиденції, будівля варти. Після багаторічної реставрації до неї повернулася слава одній з найкрасивіших площ Центральної Європи.
32. У 1889 році на Театральній площі був встановлений бронзовий Кінний пам’ятник королю Йоганну (скульптор І.Шиллінг). Триметровий цоколь прикрашений рельєфами, що символізують талант і працьовитість саксонського народу.
33. Набережну Брюльська тераса (Brtihlsche Terrasse) називають ще «балконом Європи» — звідси відкривається чудовий вид на протилежний берег Ельби. До річки ведуть широкі парадні сходи, побудовані за наказом російського генерал-губернатора землі Саксонія князя Рєпніна-Волконського. У 1707 році тут працював винахідник майсенської порцеляни і.Ф. Беттгер (1682-1719).
34. Дрезден — одне з найзеленіших міст Німеччини, близько 65% його території, а це десь 890 гектарів, займають сади, парки, зелені насадження.
35. У місті є один величезний Лісопарк (Dresdner Heide), там навіть можна назбирати там білих грибів, і кілька парків, де люди ходять по газонах і навіть сидять і лежать на них, адже для цього вони і зроблені.
36. У Новому Місті, тобто нойштадте безліч барів, кафе, ресторанів, Мьюзік-холів, магазинів і так далі.
37. Після падіння Берлінської стіни в 1989 році Нойштадт був досить покинутий і недоглянутий. Район відновлювався і облагороджувався в основному силами місцевих. Люди, які досі живуть тут, по праву можуть назвати це місце своїм будинком, адже саме вони почали приводити його в порядок.
38. З 1991 по 1993 рік в Дрездені з’явилася окрема Республіка під назвою «різнобарвна Республіка Нойштадт». Республіку придумала компанія студентів в пивний “Bronxx” на Alaunstraße. Вони просто вирішили відокремитися від Дрездена. В один день навколо Нойштадта з’явилася межа, маркована білою фарбою і написи: «тут починається вільна територія Bunte Republik Neustadt». Хіппове місце.
39. Щороку весь Нойштадт, як і в 1991 році, перекривається від машин на три дні в червні, і район проживає Республіку заново. Люди з усього міста практично живуть там: кожна вулиця, кожен закуток, кожен будинок і бордюр стають частиною величезної квартири-вечірки. Приїжджають музиканти з усієї Німеччини, облаштовуються професійні сцени і все це безкоштовно (крім їжі і пива, звичайно). Якщо приїжджати в Дрезден, то краще влітку і тільки в червні (зазвичай 14-17 числа), щоб захопити BRN. Це час і місце свободи.
40. Церква Святого Хреста — Kreuzkirche, XIII століття) – найстаріша в місті. Її фасад з вежею виходить на площу Старого Ринку. Церква горіла тричі: в 1491, 1897 і 1945 роках. Вона відновлена за планами (1764-1792 р) к.ф. Екснера і І. Г. Шмідта. У церкві 3500 сидячих місць. У 1963 році був встановлений новий орган. Кожен з п’яти дзвонів (разом вони важать 28,45 тонни) в збереженій дзвіниці налаштований на ноти: Мі, сіль, ля, сі, ре.
41. Загальна протяжність ліній громадського транспорту в Дрездені – 391 кілометр.
42. В основному тут користуються трамваями, але і велосипеди затребувані. Велодоріжки є практично скрізь, як і в більшості європейських міст, а велосипедист сприймається як повноправний учасник дорожнього руху. А велосипед завжди можна взяти напрокат.
43. Будівля Дрезденської картинної галереї старих майстрів (Gemaldegalerie Alte Meiste) побудовано в 1847-1854 р. архітектором Г. Земпером (1803-1879). У проході портика викарбувано напис російською мовою (в 1945 році вона була зроблена крейдою): «Музей перевірений. Мін немає. Перевіряв Ханутин». У 1955 році були повернуті всі картини, вивезені радянськими військами і реставровані в СРСР.
44. Галерея — скарбниця світового живопису. Серед відомих полотен – “Автопортрет з Саскією” Рембрандта (1635), “Дівчина з листом” Яна Вермера Делфтського (1659), “Спляча Венера” Джорджоне (1508-1510).
45. Найбільша цінність галереї — всесвітньо відома “Сикстинська мадонна” (1515-1519) Рафаеля Санті (1483-1520), привезена з монастирської церкви Сан-Сісто ді П’яченца.
46. Між площею Кернера (Karner-platz) в Лошвіце і передмістям білий олень (Weisser Hirsch) працює один з найстаріших фунікулерів Європи (1895). Його довжина – 547 метрів, перепад висот — 99 метрів. Біля верхньої станції знаходиться великий ресторан» двір Луїзи ” (Luisenhof). Місце його розташування настільки мальовничо, що ресторан по праву називають «балконом Дрездена».
47. Президент Росії Володимир Путін, будучи офіцером КДБ, працював у Дрездені в 1980-і роки.
49. Тут придумали зубну пасту і фільтри для кави.
49. Також в Дрездені проводяться ярмарки цілий рік і з різних приводів. Це найкрасивіши і неповторний – це Різдвяний ярмарок на площі Altmarkt в першій половині грудня. Восени проходить ярмарок Herbstmarkt, за аналогією з різдвяною, але на тему осінньої родючості. Теж дуже цікаво, але не так ефектно.
50. Зелений, мальовничий Дрезден з його численними історичними та культурними пам’ятками жодного туриста не залишить байдужим. Найкращий час для відвідування Дрездена — липень і серпень. Але необхідно мати з собою парасольку. Адже це не тільки найтепліші, але і самі дощові місяці в Дрездені.
