Зараз Маніла відноситься до числа найбільших міст Азії.
Це справжній мегаполіс з блискучими хмарочосами в центрі, які тут, правда, сусідять з жебраками і нетрями.
Місто Маніла було засноване в 1574 році.
Філіппіни – колишня колонія Іспанії. Вона була захоплена іспанцями в кінці 16-го століття.
У різний час Манілою володіли Іспанія, США і Японія. 7.За час свого існування місто носило такі назви, як – Лінісін і Ікарангал енг Майніла.
Маніла – найбільш густонаселене місто не тільки на Філіппінах, але і взагалі в світі. Звичайно, є міста, в яких живе більше народу, але тут найвища щільність населення. На 1 км2 тут проживає 43 079 осіб.
Все населення Маніли (1,6 мільйона чоловік) проживає на острові площею 39 квадратних кілометрів. Для порівняння — площа Львова становить понад 148 квадратних кілометрів.
Маніла є дуже складним конгломератом, що включає 17 міст-супутників, об’єднаних єдине ціле, і являє собою величезне місто з населенням понад 12 мільйонів чоловік.
Виявляється, формально Маніла не є столицею з 1948 році. Насправді столиця – це Кесон-Сіті (місто-супутник Маніли).
Його історія починається ще до початку 2-ої світової війни. У наш час в Кесон-Сіті розміщені посольства, урядові установи, офіси великих компаній, страхових агентств і банків.
На одному з найстаріших кладовищ Маніли постійно живе близько 10000 чоловік. Територія кладовища обгороджена і охороняється.
Туристи можуть туди потрапити тільки за спеціальним дозволом, яке видається в адміністрації міста.
До того, як в 16 столітті іспанці окупували Манілу, основною релігією в місті був Іслам.
Філіппіни — єдина небезпечна країна Південно-Східної Азії — християнська: 90% населення — католики.
Християнство принесли іспанці в далекому XVI столітті, з тих пір храми багато разів перебудовувалися: природа на острові буйна, тому землетруси і руйнівні тайфуни не рідкість.
Перший в Азії університет був відкритий саме тут, в Манілі — його побудували ще в 18-му столітті іспанці, яким тоді належали Філіппіни.
Всі жителі Маніли говорять на двох мовах – англійською і або на тагальській, або на Вісайя.
Пасіг, одна з манільських річок, вважається однією з найбрудніших на планеті. Щодня в неї скидається до 150 тонн побутових і 75 тонн промислових відходів.
Маніла входить до числа найбільш жвавих і завантажених портів світу, нарівні зі столицею Уругваю, містом Монтевідео.
З настанням сезону дощів, на Манілу майже щотижня обрушуються урагани.
На вулицях Маніли заборонено курити. Порушникам покладається вагомий штраф.
На вулицях Маніли можна бачити трісайкли – мотоцикли з колясками, на яких обожнюють ганяти місцеві жителі.
Основний вид громадського транспорту в Філіппінах – Джипні, тобто джип, перероблений в маршрутне таксі.
Що характерно, у Джипні немає номерів маршрутів – замість цього на табличках написані назви вулиць, по яких автомобіль проїжджає.
Причому, всі Джипні унікальні – два однакових навряд чи вдасться відшукати. У Манілі їх налічується понад 50000 тисяч.
Найстаріший район міста і його історичний центр — Інтрамурос.
У Манілі дуже багато поліції. У більшості банків і великих магазинів чергують добре озброєні охоронці.
Проте, в цілому це місто язик не повернеться назвати небезпечним – якщо не гуляти по сумнівних нетрях, то з вами, швидше за все, нічого неприємного не станеться.
Саме поширене правопорушення в Манілі – банальне злодійство. Більш серйозні злочини тут зустрічаються нечасто.
На вулицях і в переходах тут налагоджена торгівля.
Діти часто допомагають батькам у роботі або навіть торгують самостійно.
У Манілі діти швидко дорослішають і далеко не всі ходять до школи.
При покупці в магазині напою в скляній пляшці вам запропонують або перелити його в пластиковий стакан, або забрати його разом з пляшкою, але в другому випадку доведеться трохи доплатити.
Дорожні знаки і покажчики тут – тільки англійською, другою офіційною мовою країни.
Одяг в Манілі коштує буквально копійки: предмет гардероба можна купити за ціною двох тарілок рису з куркою.
Тут скрізь багато людей, причому, публіка дуже різнорідна.
Філіппінці дуже віруючі.
У Манілі напередодні Великодня у жителів прийнято обходити за день 7 основних церков міста. Всередині церкви стільки людей, що навіть туди не можна увійти.
Церква Куіапо, вона ж Базиліка чорного Ісуса – один з найбільш шанованих храмів.
Багатьох філіппінців можна назвати навіть релігійними фанатиками. На Страсну п’ятницю, наприклад, віруючі проходять вулицями, роздягнувшись до пояса і б’ючи себе мотузками, що символізує муки Ісуса перед розп’яттям.
Але фанатична віра поєднується з бідністю і криміналом.
Наприклад, в 1975 році зловмисник вкрав з храму голову статуї Діви Марії XVI століття.
Тут є китайський квартал, який здається місцем більш благополучним, ніж інші райони міста.
Є в багатьох країнах традиція називати продуктові магазинчики жіночими іменами. На Філіппінах вона теж є.
Музичний гурт Rocky Fellers з Маніли досяг вершини хіт-параду за версією авторитетного американського видання «Billboard».
Маніла була першим містом в державі, де з’явилися океанаріум, фондова біржа, міська лікарня, зоопарк і пішохідний перехід.
Манілу часто називають “перлиною Сходу”.
Економіка столиці ґрунтується на туристичних послугах і залученні іноземного бізнесу. Щорічно Манілу відвідує понад мільйон туристів з усього світу.