Оселедцеві відносяться до найстаріших з нині існуючих видів риб.
Сімейство оселедцеві велике, воно включає більше 180 видів.
До середини 15 століття оселедець ніхто не любив. Її вважали “сміттям”, тому що вона мала неприємний запах риб’ячого жиру. Оселедець служила сч їжею для жебраків і ченців.
Людовик Святий посилав оселедець в якості милостині прокаженим.
Але, через деякий час трапилася справжня оселедцева революція. Вдалося з’ясувати, що гіркота цій рибі не властива, а неприємний смак з’являється через зябра.
Це рибалка Віллем Якоб Бойкельзоон з села Биерфлинт здогадався видалити у неї зябра — тут-то і трапилася гастрономічна революція: з’ясувалося, що вся гіркота концентрувалася саме в зябрах, а без них оселедець викликав фурор і підкорив всю Голландію.
Цьому рибалці, який подарував світу оселедець, навіть встановили пам’ятник.
Технологію приготування оселедця довгий час тримали в секреті. Щоб ніхто не дізнався, що з риби потрібно видалити зябра, робили це прямо в морі.
Роздільники оселедця жили в окремому будиночку і були змушені ні з ким не спілкуватися. Доходило і до смішного: їм заборонено було закохуватися і одружуватися, тому що цікава дружина могла дізнатися всі секрети і розповісти їх усім.
Деякі види оселедця мешкають в прісній воді, але більшість зустрічається в солоних морських водах.
ОСЕЛЕДЕЦЬ ШЕД
Найбільшою рибою вважають оселедець шед. Довжина її тіла досягає близько 75 сантиметрів, а важить ця риба більше 6 кілограм.
Перша згадка про Атлантичного оселедця датується 702 роком.
Копчений оселедець вперше з’явився в Англії в 19 столітті. Блюдо могли спробувати тільки знатні люди, воно подавалося до чаю в дворянських сім’ях.
Оселедець ловлять в різних морях і океанах, скрізь, де ця риба водиться. Найбільше в світі цієї риби виловлюють в Північному морі, що омиває береги країн Північної Європи.
Тривалість життя особин оселедця досягає 15 років.
Вік оселедця можна визначити по кільцях на лусці.
Мешкає оселедець численними зграями, і зустрічаються на глибині до 200 метрів.
Довжина косяка оселедця – вражаюча, вона може досягати 150 кілометрів.
Оселедець – дуже “колективна” риба. Якщо особина відбивається від зграї, вона відчуває серйозний стрес і навіть може загинути.
Оселедець проста у ловлі. Відомі випадки, коли рибалкам вдавалося зловити 100 тисяч тонн цієї риби за добу.
СТРАВА “ОСЕЛЕДЕЦЬ ПІД ШУБОЮ”
У кожній країні оселедець ловлять і заготовляють різними способами.
Особливо широкими масштабами тут відрізняються норвежці, які в процесі цього лову перегороджують цілі фіорди величезними сітками.
Норвежці дуже люблять оселедець. Вони їдять його 21 раз на тиждень, і це не жарт. Просто вони вживають цю рибу на сніданок, обід і вечерю.
Шведський святковий стіл не можна уявити без риби. На ньому обов’язково повинні бути копчений і солений оселедець.
У Україні оселедець люблять не менше. Ця риба найпопулярніша, в рік вживається близько 100 мільйонів тонн.
Найсмачнішим голландці вважають оселедець, який не відклав ікру перед виловом. Сезон полювання на таких риб починається в кінці травня.
Першу бочку з такою рибою продають на аукціоні. Максимальна ціна делікатесу – 60 тисяч доларів.
Купити свіжий, не заморожений оселедець можна тільки в морських країнах.
Оселедець буває різним: норвезький, голландський, Атлантичний. А далекосхідний оселедець івасі, по-перше, дрібний, а по-друге, не оселедець, а сардина.
ДУНАЙСЬКИЙ ОСЕЛЕДЕЦЬ
А геніальний Дунайський оселедець — ніжний, смачний і жирний. А ще біологічно це сардінопс, родич сардинки, а оселедцем прозвали за його велику кількість.
Продукт під назвою оселедець готується з риби, яку називають оселедець. Втім, під цією назвою ховається не один вид риби, а цілих дев’ять, так як вони є спорідненими один одному.
В СРСР приблизно в 70-х роках ХХ століття роках придбав культовий статус салат під назвою “оселедець під шубою”, який став невід’ємним атрибутом святкового столу.
Салат “Оселедець під шубою” з’явився ще в XIX столітті. Причому винайшли його не в Росії! Він прийшов до нас або з німецької, або зі скандинавської кухні. Точно ніхто не знає, тому що оселедцеві салати їли і там, і там з давніх часів.
З луски оселедця в 20 столітті виробляли штучний перламутр і перли.
День оселедця святкують по всіх Нідерландах. Перший бочонок харрінга, за традицією, дарують королеві Беатрікс, а потім влаштовують благодійний аукціон, концерти, пісні, танці та народні гуляння.
Джозеф Хеллер назвав главу своєї книги “Роль оселедця в історії людства”. Логіка письменника така: завдяки оселедцю в Голландії з’явилася процвітаюча національна економіка, країна вийшла на світовий ринок і забезпечувала товарами пів-Європи.
Ucho od śledzia — вухо від оселедця — лейтмотив відомого польського фільму “Ва-банк”. Репліка супроводжується відповідним жестом і означає щось середнє між: “хрін тобі!” і “Ну що, з’їв?!”
У 1429 році, під час Столітньої війни, між англійцями і французами відбулася битва, яка увійшла в історію, як битва оселедців. Бій так назвали тому, що англійці перевозили припаси (бочки з солоним оселедцем), коли на них напали французи. Англійці спритно скористалися оселедцевими діжками як прикриттям — і спочатку відбили атаки переважаючих сил противника, а потім, перейшовши в контратаку, розгромили французів. Самі потім говорили: “що б ми робили, якщо б не оселедець?!”.
Про оселедця сказано в монастирських хроніках старої Англії.
У світі існують справжні музеї оселедця. У Швеції він розташований на місці консервного заводу (працює з 1995 року). Є музей сюрстреммінга, (це шведський делікатес найдивніший і навіть огидний) він знаходиться в місті Скеппсмален.
У Фінляндії є дивовижний музей, в якому представлений весь процес лову і засолювання оселедця (цей заклад працює з 2010 року).
У Люнебурзі, в Німеччині також є музей оселедця.
Образ цієї риби прикрашає герба деяких міст. Оселедець є гербом міста Схефенінген в передмісті Гааги, на гербі розташовано 3 оселедця в золотих коронах.
На гербі міста Ренне також є три оселедця.
А стилізоване зображення оселедця прикрашає сучасний герб міста Переславля-Залеського.
