Всі савани на Землі знаходяться тільки в субекваторіальному географічному поясі.
Тварини савани дуже різноманітні в залежності від конкретного місця проживання. Найбільш відомі ті з них, що живуть в Африці.
Савани є на всіх земних континентах, за винятком покритої льодами Антарктиди.
Велика частина всієї трав’янистої рослинності в цих кліматичних регіонах відноситься до злаків.
Від степів савани відрізняються, в першу чергу, наявністю дерев і чагарників.
Літа, осені, зими і весни тут немає. Але сезонів тут все одно чотири, по два довгих і коротких сухих і дощових сезонів відповідно.
Найбільшу площу вони займають в Африці, а найменшу – в Північній Америці. Для більшості людей савани за межами Африки взагалі не відомі.
Тільки в Бразилії та Австралії дерева в саванах місцями ростуть настільки щільно, що утворюють справжні ліси. Правда, невеликі за площею.
Водорості, мохи та лишайники в саванах зустрічаються тільки на каменях і деревах. І то нечасто, так як подібні кліматичні умови їм не дуже добре підходять.
Тут нерідко вирують потужні пожежі, причинами яких найчастіше стають або посухи, або удари блискавки.
Деякі представники місцевої флори пристосувалися до подібних умов. Баобаби, наприклад, накопичують у своїй пористій деревині так багато вологи, що це допомагає їм не тільки пережити довгу посуху, але і не згоріти в степовій пожежі.
Дике життя в багатьох куточках савани зникло повністю, так як ці великі простори занадто активно використовуються для скотарства.
Знамениті африканські сафарі-парки розташовані саме в савані. Вони часто займають величезні території.
Найбільшим з тварин савани є африканський слон.
Посухи тут іноді тривають по 2-3 місяці. Деякі види тварин, що тут мешкають на час посухи впадають в сплячку так само, як тварини холодних зон впадають в сплячку а зиму.
Багато тварин савани роблять дуже довгі переходи вночі, коли спека спадає. Зазвичай вони мігрують у пошуках джерел води, якої їм постійно не вистачає.
Найбільш небезпечним мешканцем цих країв вважається носоріг. Цих гігантів легко вивести з себе, і вони здатні знищити будь-якого супротивника.
Дрібні тварини в савані погано пристосовані до міграцій, тому під час сухого сезону вони впадають в сплячку приблизно так само, як в холодних країнах звірі впадають в сплячку на зиму.
Найнебезпечнішим місцем тут є водопій. Саме там хижаки підстерігають травоїдних, охочих напитися.
В австралійській савані трава виростає тільки після дощів, але з приходом сухої погоди вона знову висихає, оголюючи грунт.