1. З усіх стародавніх філософів Сократ був першим, хто почав в рамках філософії розглядати не навколишній світ, а саму людину.
2. Хоча фактів про біографію Сократа відомо не так вже й багато, встановлено, що він був фізично міцною людиною і досвідченим воїном. Жив в Афінах, він не раз бився при обороні міста.
3. Знаменитий філософ був сином скульптора і повитухи. Відомо, що у нього був старший брат, який після смерті батька отримав весь спадок, в той час як Сократу не дісталося нічого.
4. У мирний час філософ вів жебрацький спосіб життя, навмисно відмовляючись від мирських благ.
5. Він умів читати і писати, чим в ту епоху могли похвалитися далеко не всі. Однак, Сократ не залишив після себе ніяких творів. Або він їх не писав, або вони просто не збереглися до наших днів.
6. Підкреслюючи свій аскетизм, він завжди ходив босоніж і одягався в старий, іноді рваний, одяг.
7. Серед сучасників Сократ славився в якості непереможного сперечальника. Він умів так вести діалог, що перемогти його в суперечці було неможливо.
8. Йому попало народитися в день, який за прийнятим в древніх Афінах календарем вважався нечистим. Це автоматично визначило його долю – він став фармаком, або, іншими словами, жерцем без утримання, причому довічно.
9. На початку життя Сократ був непоганим скульптором, вирішивши піти по стопах батька. Але незабаром він закинув це заняття, віддавши перевагу ораторському мистецтву.
10. Фармаків, до яких він ставився, в Стародавній Греції з вагомих приводів іноді приносили в жертву. Але в V столітті до н. е., коли він жив, до подібних людських жертвоприношень в Афінах вже практично не вдавалися.
11. Сократ не терпів несправедливості. Він багато разів виступав на суді на захист тих, кого, на його думку, варто було захищати, і завдяки своєму ораторському мистецтву домагався їх виправдання.
12. Друга дружина Сократа, Ксантіппа, була дуже чварною і сварливою жінкою з жахливим характером. Її ім’я в грецькій мові і в наші дні є прозивним, яким позначають подібних персон.
13. Учнем політика і полководця Алківіада був саме Сократ, який навіть врятував його одного разу на полі бою, коли афіняни билися зі спартанцями. Пізніше Алківіад захопив владу, що посварило його з учителем – той був противником диктатури. А після повалення Алківіада жителі Афін звинуватили Сократа в тому, що це він колись у минулому врятував йому життя, і за це засудили його до смерті. Філософ прийняв вирок, але зажадав належало йому, як вільному громадянину, право самостійно піти з життя, а не бути страченим. Отримавши на це згоду, він прийняв отруту. При цьому звинувачували його не безпосередньо в порятунку життя диктатора, а в богохульстві і розбещенні молоді – це послужило просто приводом для суду.
14. Під час суперечок Сократ часто ставив навідні запитання знову і знову, крок за кроком підводячи опонента до усвідомлення власної неправоти.
15. Під час порятунку Алківіада на полі бою філософ був уже немолодий. Здійснити задумане йому вдалося лише тому, що вороги-спартанці не побажали вбивати одягненого в ганчір’я старого, який став на захист Алківіада, так як це за їхніми поняттями було б безчесним вчинком.
