Біографія Марії Кюрі воістину блискуча – вона стала першою жінкою в історії, яка отримала Нобелівську премію. Враховуючи, що в ті роки жінки були дискриміновані, і не бралися в науці всерйоз, це було величезним досягненням. Більше того, вона отримала не одну Нобелівську премію, а відразу дві, з фізики та з хімії, ставши тим самим першим в історії двічі нобелівським лауреатом.
Як відомо, саме вона відкрила радіоактивність, а також узвичаїла. саме цей термін. Але працювала вона не одна, а разом із чоловіком, П’єром Кюрі, і відомим французьким фізиком Антуаном Беккерелем. Що, звичайно, не применшує її заслуг.
Життя Марії Кюрі виявилося досить довгим, цілих 66 років. І це незважаючи на те, що вона страждала від променевої хвороби – працюючи з радіоактивними матеріалами, ні вона, ні її колеги не підозрювали про небезпеку, яку ті являють.
Вчинені нею відкриття допомогли врятувати безліч життів. Завдяки рентгенівським апаратам, обладнанням та обслуговуванням яких вона зайнялася після початку Першої Світової війни, вдалося врятувати безліч поранених солдатів. До речі, майже всі гроші, отримані за обидві Нобелівські премії, Марія Кюрі вклала у військові позики Франції, коли розпочалася Перша Світова. А всього за воєнні роки вона та навчені нею асистенти зробили понад 1 млн рентгенівських знімків.
Саме Марія Кюрі спільно з чоловіком відкрила два нові хімічні елементи, радій та полоній. Перший було вирішено так назвати через слово “radius”, тобто “промінь” латиною, а другий – на честь Польщі, батьківщини вченої, від латинського “Polonia”, тобто “Польща”.
Марія Кюрі та її чоловік П’єр
Всі французи чудово знають знаменитий університет Сорбони, розташований у Парижі. Цей стародавній навчальний заклад, неймовірно престижний, був відкритий ще 1257 року! А Марія Кюрі стала першою жінкою-викладачем у його історії.
Одиниця виміру радіоактивності називається “кюрі”. Назвали її так на честь великої вченої, яка пожертвувала своїм здоров’ям, працюючи над вивченням радіоактивних елементів.
Консервативне суспільство кінця XIX і початку XX століття з осудом дивилося на деякі звички Марії Кюрі, вважаючи їх неналежними для жінки. Але їй було байдуже, тому вона продовжувала займатися альпінізмом, носила чоловічі штани замість суконь і іноді коротко стриглася. А ще вона стала однією з перших жінок-водіїв у світі, отримавши права водія для керування автомобілем.
Працюючи після настання темряви, Марія Склодовська-Кюрі використала радій, що світиться у темряві. Вона й не підозрювала, що цей “світильник” насправді смертельно небезпечний.
У юності вона, закінчивши школу, хотіла продовжити освіту, але в університет Варшави тоді приймали лише студентів-чоловіків. Втім, майбутню вчену це не зупинила, і вона почала відвідувати підпільні освітні курси для жінок, так званий “Летючий університет”.
Саме Марія Кюрі остаточно позбавила світ стереотипів щодо того, що жінки не можуть займатися наукою – в ту епоху така думка була дуже поширеною. За своє життя вона здобула 20 наукових ступенів, 7 медалей, а також стала членом 106 різних наукових спільнот у різних країнах світу.
Хоча і сама вчена, і її чоловік страждали від променевої хвороби, у шлюбі вони народилися двоє здорових дітей. Їхня дочка Ірен теж пішла стопами батьків, і, вийшовши заміж за вченого-хіміка, присвятила своє життя науці. До речі, Ірен теж отримала Нобелівську премію, її їй вручили за відкриття штучної радіоактивності.
У музеї Марії Кюрі зберігається багато її предметів, і вони й досі радіоактивні. Відомо, що ховали вчену в труні, яка була зсередини екранована свинцевими листами, оскільки свинець, як відомо, є гарним захистом проти радіації.
Останні півтора десятки років життя мадам Склодовська-Кюрі не виходила на вулицю без рукавичок. До цього часу прояви променевої хвороби у неї стали вже візуально помітними, і кисті її рук були вражені радіаційними опіками, що вона і намагалася приховати.
Коли Марія Кюрі та її чоловік П’єр відкрили радіоактивність, стало зрозуміло, що у цього відкриття є безліч можливих застосувань. Їм запропонували запатентувати його, але вони віддали перевагу відмовитися від патенту, безоплатно передавши його в користування всьому людству.
