Достовірних фактів про життя Езопа відомо небагато, адже він мешкав близько 2600 років тому, і за цей час інформація частково загубилася, частково була спотворена.
Згідно з твердженням найвизначніших давньогрецьких істориків, він був рабом, принаймні, якийсь час. Ті ж історики стверджують, що пізніше він здобув свободу.
Деяка інформація про біографію Езопа дійшла до нас завдяки античному роману “Життєпис Езопа”, написаному в Стародавній Греції близько 1800 років тому. Але й у ньому важко відрізнити правду від художнього вимислу.
Прийоми алегорії в літературі називають “Езопова мова”, бо фактично цей байкар їх винайшов. Будучи рабом, він не міг прямо критикувати своїх панів, тому робив це алегорично.
На Далекому сході Росії є гірський хребет, який має ім’я Езопа. Його найвищі вершини здіймаються на вражаючу висоту в 1902 метра над рівнем моря.
Скульптура, що зображає Езопа
Жоден із оригінальних творів Езопа не зберігся до наших днів. Все, що дісталося історикам – його вірші, перероблені іншими античними авторами сотні й тисячі років тому.
Знаменитий французький байкар Лафонтен створював свої байки саме на основі творів Езопа, точніше, їх мотивів. А не менш знаменитий байкар Іван Крилов, у свою чергу, запозичив ідеї та мотиви вже у Лафонтена.
Існує теорія про те, що насправді такої людини ніколи не існувало, а під ім’ям “Езоп” ховається ціла група античних письменників. Втім, прихильників цієї теорії небагато.
Деякі історичні відомості свідчать, що в Афінах ще близько 1500 років тому езопові байки використовувалися в школах як навчальна література.
Існує збірка з 326 коротких творів під назвою “Езопові байки”. Однак, насправді це є зібранням творів різних авторів, що жили в різні епохи.
Ймовірно, протягом життя Езоп ніколи не створював будь-яких великомасштабних творів. Але саме він винайшов такий віршований жанр, як байка.
Літературознавці стверджують, що всі свої твори він писав саме у віршованій формі. Проте, всі стародавні переробки його байок, що збереглися до наших днів, написані прозою, до того ж без будь-яких художніх прийомів, максимально простою мовою.
Про зовнішність Езопа теж немає жодних відомостей, що заслуговують на довіру. Однак, пізні античні автори описують його, як людину з низкою фізичних дефектів на кшталт кульгавості і горба.
Вважається, що після звільнення з рабства він тривалий час жив на волі, але його вбили дельфійські солдати під час одного з конфліктів. Згодом Дельфи виплатили віру за його смерть нащадкам його колишнього господаря.
Езоп сотні років тому ставав персонажем творів інших авторів. Так, давньогрецький поет Алексід написав однойменну комедію про нього ще в IV столітті н. е.
