Також він дуже любив фіалки. Він засівав насінням фіалок всі підходящі для цього вулиці рідного Веймара. Ці квіти німці досі називають “квітами Гете”. А німецькі садівники вивели величезну кількість сортів запашної фіалки, названих ними на честь героїв творів Гете.
Комедія “співучасники” стала першою визнаною роботою письменника.
У роки навчання в Страсбурзькому університеті Гете Йоганн Вольфганг став членом товариства “бурі і натиску”, що визнає у творчості верховенство почуттів над розумом.
Перші його вірші були досить веселими. Він присвятив їх дочці шинкаря, в яку був закоханий в юності.
У 1774 році нерозділене кохання юнака, який покінчив життя самогубством, Йоганн описав у творі «Страждання юного Вертера».
Найвідомішим, трудомістким і головним твором Гете стала поема “Фауст”.
Перша публікація короткого уривка твору відбулася в 1808 році, а повна версія поеми вийшла в світ тільки через 24 роки.
Його трагедія “Фауст” офіційно визнана шедевром не тільки німецької, а й світової літератури.
Найвідоміший твір Йоганна Гете “Фауст”, заснований на наполовину справжньою легендою про доктора Фауста, бродячого лікаря і чорнокнижника.
Його “Фауста” знають по всьому світу, хоча за своє життя Гете написав масу інших творів, не менш гідних або значущих.
Гете створив дуже багато творів в самих різних жанрах — комедії, трагедії, епоси, драми, а також сам склав свою автобіографію. У всіх цих жанрах домігся успіху.
Кращі твори Гете були написані після 50 років.
Постійно закохуючись в прекрасних дівчат, Гете присвячував їм поетичні рядки ліричних віршів.
Відомо, що багатий дворянин часто закохувався і присвячував свої вірші простим дівчатам.
Дружина поета не належала до знатного стану, тому його батьки забороняли йому на ній одружуватися або виводити її з собою у вищий світ. Не сміючи суперечити їх волі, Гете жив зі своєю коханою цілих 18 років до того, коли все-таки вступив з нею в офіційний шлюб.
ГЕТЕ З ДРУЖИНОЮ
Так і вийшло, що найдовший його роман тривав майже 30 років, з модисткою Крістіаною Вульпіус, на якій письменник зміг одружитися через 18 років після їх знайомства. Вона народила письменнику 5 дітей, але вижив тільки старший хлопчик ‒ Август. Решта дітей померли в дитинстві.
Старший їх син сам помер за два дні до смерті Йоганна Гете, але встиг залишити трьох нащадків. Так що династія Гете продовжилася і живе і понині.
Протягом декількох років Гете перебував у листуванні з Беттіною фон Арнім, яка була молодшою за нього на 36 років. Листування почалося в 1807 році (коли Гете було 58 років, а Беттіні — 22) і закінчилася в 1811 році після сварки Беттіни з дружиною Гете.
Відносини Гете і фон Арнім описані в романі Мілана Кундеи «безсмертя».
Оперета Ф. Легара «Фридерика» була заснована на сюжеті любовної історії Йоганна Гете і Фридерики Бріон.
Поет був особисто знайомий зі знаменитим композитором Мендельсоном, тим самим, що подарував світові найпопулярніший Весільний марш.
Довгий час він дружив з письменником Фрідріхом Шиллером.
Під час Наполеонівських воєн сім’я поета мало не загинула після битви при Єні, коли французькі війська займалися мародерством в захопленому місті. Гете дивом, проявивши кмітливість і особисту хоробрість, вдалося вивести своє сімейство.
До речі, з Наполеоном Бонапартом він був знайомий особисто, вважаючи французького імператора дуже цікавою особистістю з точки зору культурно-історичного впливу.
Гете народився дуже болючою дитиною і все своє життя прагнув до пізнання здорового способу життя.
Правильне харчування, катання на їздовому коні, захоплюючі танці, повна відмова від шкідливих звичок, таких як куріння тютюну, вживання спиртного і проведення розгульного способу життя.
Великий Гете мав і свої дивацтва. Він працював тільки в герметично закритому приміщенні без найменшого доступу свіжого повітря.
Гете не виносив гавкоту собак, і запаху тютюнового диму.
Також він міг писати тільки, якщо в його письмовому столі знаходилося гниле яблуко.
Під час творчої кризи Йоганн Гете таємно покинув країну і, подорожуючи інкогніто, зробив довгу подорож по різних містах Італії.
Улюбленою квіткою поета була гвоздика. Він вважав її символом стійкості перед обличчям життя і всіх проблем, їй супутніх.
Протягом чотирьох років Гете працював в якості адвоката. Але роботі він багато часу не приділяв, будучи занадто зайнятим власними літературними дослідами.
Поет добре розбирався в деяких науках, зокрема, в ботаніці, геології, остеології та мінералогії.
Гете вивчав камені, захоплювався колекціонуванням мінералів, в його колекції були дуже рідкісні екземпляри.
А ще на його честь назвали мінерал гетит.
Йоганн Гете високо оцінював творчість Байрона, одного з найвідоміших поетів Великобританії.
Гете був цінителем класичної музики, з усіх композиторів особливо виділяючи Йоганна Баха. Відчуття від прослуховування його музики він називав гармонією з самим собою.
Йоганн Гете дуже високо відгукувався про творчість французького комедіанта Мольєра.
Він був особисто знайомий зі знаменитим філософом Артуром Шопенгауером, так як був частим гостем в літературному салоні його матері. Правда, сам Шопенгауер тоді був ще дитиною.
Друге ім’я Йоганна Вольфганга фон Гете збігалося з першим ім’ям великого композитора Вольфганга Амадея Моцарта.
Проживши вісімдесят два роки, Гете помер від застуди.
Він помер 22 березня 1832 року, рівно опівдні, тобто в годину його народження.
Останні слова Гете — “будь ласка, закрийте вікно”.
