Зазнавшаа поразки Німеччина після Другої світової війни не тільки позбулася територій і земель, захоплених нею. Вона була змушена виплачувати репарації (відшкодування збитку) країнам-переможницям, фактично позбулася самостійності і була розділена на кілька зон, а пізніше і на дві незалежні держави.
Землі, втрачені Німеччиною після Другої світової
Після капітуляції гітлерівської Німеччини всі території, окуповані їй, було звільнено. Сумарні втрати землі Німеччиною після Другої світової війни склали приблизно 25% від її площі у довоєнні часи, коли вона називалася ще Веймарською республікою (1918-1933 роки). Частина земель на сході країни відійшла Польщі, і новий кордон був офіційно визнаний Німеччиною (точніше, НДР) у 1950 році в рамках Згожелецького договору. Підписано договір під тиском Радянського Союзу. Також деякі східнонімецькі землі отримав СРСР (Калінінградська область). На півдні Франція отримала контроль над Сааре (згодом ця територія була повернута до Німеччини).
Новий кордон пройшов річками Одер і Нейсе, внаслідок чого кілька міст виявилися розділені надвоє, і їх половинки залишилися на території НДР та Польщі – Кюстрін, Герліц, Франкфурт-на-Одері та Губен. Міста Свінемюнде та Штеттін взагалі повністю відійшли Польщі. Втрачені Німеччиною після Другої світової війни території іноді називають “колишніми східними територіями”. Уряд ФРН (західної Німеччини) виступив проти Згожелецького договору, але вплинути на нього ніяк не міг.
Репарації Німеччини після Другої світової
Союзники, що захопили повалену Німеччину, відразу позначили свою позицію – вони були тут як переможці, а не як визволителі, що і зумовило подальший характер їх дій. Німеччина була поділена на чотири окупаційні зони – американську, британську, радянську та французьку. Радянський Союз мав отримувати свою частку репарацій зі східної частини Німеччини (тобто з радянської окупаційної зони) і частково із західної (ці вимоги повністю так ніколи і не були виконані). Ці рішення були ухвалені 1945 року на Ялтинській та Потсдамській конференціях.
Репарації Німеччина виплачувала усім нашкодившим від її агресивоної війни країнам. Проте, виплаченні вони були не в повному обсягу, через різні юридичні тонкощі. В 2017 році Польща вимагала у Німеччини відновлення виплат репарацій, проте отрима лавідмову.
Так, у післявоєнні роки СРСР як репарації вивіз із Німеччини понад 400 тисяч залізничних вагонів, обладнання 2885 заводів та 96 електростанцій, понад 340 тисяч верстатів, 200 тисяч електромоторів, 1,335 млн голів худоби, 2.3 млн тонн зерна, 1 млн тонн овочів та картоплі , і так далі. Загальна вартість вилученого на користь СРСР оцінюється в 15,8 млрд доларів – у середині минулого століття це було значно більше, ніж зараз. Виплата репарацій на користь СРСР тривала і після поділу Німеччини на ФРН та НДР, але припинилася з 1954 року.
Бізонія і Тризонія
Спочатку на території Німеччини після Другої світової війни було чотири окупаційні зони, підконтрольні США, Великій Британії, Франції та СРСР. Окуповану США та Великобританією територію називали «Бізонія». («bi» — два, «zone» — зона). 1948 року до Бізонії приєднали французьку зону окупації, назвавши отриманий результат Тризонією. Саме Трізонія згодом перетворилася на ФРН, Західну Німеччину. Тим часом радянська зона окупації залишалася в цілому ізольованою по Трізонію.
Утворення ФРН та НДР
Напруга між колишніми союзниками зростала, і Берлінський криза 1948-1949 років мало не спровокувала нову війну. Західний Берлін тоді був узятий у блокаду Радянським Союзом, і тривала ця блокада майже рік, з 24 червня 1948 р. до 11 травня 1949. Після мирного вирішення кризи всі сторони зробили свої висновки, і 23 травня 1949 року, менш ніж через два тижні після цих подій, на території Тризонії була створена ФРН – Федеративна Республіка Німеччина, вона ж Західна Німеччина.
У відповідь СРСР 7 жовтня того ж року створив на своїй окупаційній території НДР – Східну Німеччину, фактичну маріонеткову на той момент державу, яка вирішена була спрямуватись на соціалістичний шлях розвитку. Таким чином, Німеччина виявилася розділена надвоє на цілих півстоліття. Вона була знову об’єднана тільки після закінчення Холодної війни, в 1990 році, коли обидві половини були злиті воєдино. Їх спадкоємицею є сучасна нам Німеччина, яка також називається ФРН.
