1. Роль Сергія Сергійовича Прокоф’єва (1891 — 1953) в розвитку музики колосальна.
2. За розміром внеску у світову музику можна порівняти з Бетховеном, Моцартом або Шостаковичем.
3. Він був і залишається одним з найяскравіших і найталановитіших радянських композиторів усіх часів. Музика, яку він вигадав, воістину прекрасна.
4. Таланти Прокоф’єва не обмежувалися світом музики. Він прекрасно володів словом, як поетичних, так і прозою, і цілком міг би стати видатним письменником.
5. Композитор дуже добре — для самоучки — грав у шахи. В його активі були нічиєї і перемоги над трьома чемпіонами світу. Однак головне місце в житті Сергія Прокоф’єва завжди займала музика.
6. Прокоф’єв з Ойстрахом грали шаховий матч. Переможений повинен був дати сольний концерт. У підсумку після семи партій при нічийному рахунку Ойстрах і Прокоф’єв зіграли концерт удвох.
7. Прокоф’єв дуже любив грати в шахи. Він говорив про те, що дана гра допомагає йому створювати музичні композиції.
8. Любов до музики прокинулася у юного Сергія у віці п’яти років. Його вчителями був цілий ряд талановитих композиторів, зокрема, Римський-Корсаков.
9. Батьківщина Прокоф’єва знаходиться на території нинішньої Донецької області України, але поруч з Сонцовкой немає шахт або великих промислових підприємств — село розташоване в західній, сільській частини Донбасу.
10. Батько Сергія Прокоф’єва активно висаджував лісу, влаштував гарний ставок, та за 100 років ландшафти з штучних перетворилися на природні.
11. До десятилітнього віку майбутній музичний геній вже написав дві опери та одну п’єсу.
12. Перші твори власного твору композитор почав виконувати в 1908 році. Перші зарубіжні гастролі припали на 1913 рік.
13. У 1915 році Прокоф’єв почав старанну роботу з написання своєї першої опери за твором Ф. М. Достоєвського «Гравець».
14. Над оперою «Війна і мир» він працював майже 11 років, тобто майже вдвічі довше, ніж пішло у Льва Толстого на написання однойменного роману.
15. Перший паризький виступ композитора провалився — критики розгромили його музику в пух і прах, назвавши «сталевим трансом».
16. Перший публічний виступ Прокоф’єва відбулося 18 грудня 1908 року. Він з письмового — воно обов’язково потрібно для студентів — дозволу керівництва та викладачів консерваторії виступив на традиційному музичному вечорі в концертному залі Реформатського училища. Сергій Сергійович зіграв 7 власних п’єс і мав великий успіх — викликів на «біс» не було кінця. Про його виступ написали в кількох газетах.
17. Прокоф’єв закінчував консерваторію двічі — як композитор (1909 рік) і як піаніст. У червні 1914 року Прокоф’єв був названий кращим піаністом з тих, хто закінчив консерваторію в цьому році. Нагородою було не тільки визнання публіки і колег, а й новенький рояль — така була традиція.
18. Під час навчання в консерваторії Прокоф’єв написав 6 сонат. Дві він знищив, одна залишилася тільки в нотного запису, а інші три послужили основою для Першої, Другої та Четвертої сонат композитора.
19. Прокоф’єв остаточно оформив ідеї П. І. Чайковського і перетворив балет з танцювальної постановки в драматичний спектакль.
20. В інструментальній музиці Прокоф’єв вміло і органічно поєднував ліричні мотиви і народний колорит.
21. Одним з прихильників творчості Прокоф’єва був талановитий радянський поет Ст. В. Маяковський. Одного разу він слухав гру композитора в знаменитому пітерському кафе «Бродячий собака». В кінці виступу Маяковський подарував композитору, створений ним шарж, і висловив свою вдячність.
22. Революційні події 1917 року не надто вразили аполітичного композитора. Його більше хвилювали побутові труднощі.
23. Навесні 1918 року він дав три прощальних концерту в Москві і отримав документи на виїзд. 7 травня він сів у потяг до Владивостока, 23 травня прибув в столицю Далекого Сходу, а 29 травня на пароплаві відправився до Японії.
24. Здавалося б, нічого не заважало талановитому композитору творити свої великі шедеври, але його творчість було постійно піддається критиці, яка підірвала його здоров’я.
25. Талановитий композитор помер в один день з Йосипом Сталіним, тільки його смерть народом була не помічена: народ був зайнятий смертю вождя народів. Похований Сергій Сергійович Прокоф’єв на Новодівичому кладовищі.
26. Першим серйозним серцевим захопленням Прокоф’єва був роман з Ніною Мещерською — дочкою багатих батьків, що також серйозно займалася музикою. Прокоф’єв кілька разів робив Ніні пропозицію, однак батьки дівчини були категорично проти. Не схвалювала можливий союз і мати Прокоф’єва (батько помер у 1910 році). У результаті нічого не вийшло.
27. Композитор виїхав за кордон, де у 1919 році одружився на співачці Ліні Кодиной. Ліна народила двох синів.
28. Вже після повернення в Радянський Союз Прокоф’єв скориставшись оголошенням урядом зарубіжних шлюбів громадян СРСР незаконними, без розлучення одружився на студентці Світі Мендельсон.
29. Проблеми з шлюбами були вантажем, який композитор ніс до самої смерті, а його дружинам і дітям ці негаразди дісталися у спадок.
30. За сміливі і нетривіальні музичні рішення сучасники прозвали його Сергія Прокоф’єва футуристом.
31. Сам Прокоф’єв вважав, що кожен композитор, вигадує класичну музику, є божевільним, що створює речі, які для його сучасників будуть незрозумілими.
32. Крім «дорослої» музики, Сергій Прокоф’єв писав і твори для дітей. Перше з них, симфонія «Петя і вовк», була написана ним у 1935 році.
33. Деякий час С. Прокоф’єв працював почесним професором Московської консерваторії. Прокоф’єв-педагог був досить далекий від ідеалу. Він досить принизливо відгукнувся про радянських композиторів, а одного разу в буквальному сенсі за комір викинув з-за рояля колегу-акомпаніатора, звинувативши його в невмінні грати.
34. Під час Другої Світової війни Прокоф’єв, як і багато композитори того часу, трудиться у сфері військової тематики, перебуваючи в евакуації.
35. У початковий період Другої світової композитор в ураганному темпі працював над оперою «Війна і мир». Робота над величезним (більше 4 годин) твором йшла дуже добре, опера вийшла видатною.
36. Дмитро Шостакович, випадково отримав клавір «Війни і світу» ще до першого виконання, написав Прокоф’єву лист, в якому відгукувався про опері надзвичайно хвалебно. Такі листи видатні діячі культури пишуть один одному вкрай рідко. Набагато частіше вони займаються лихослів’ям на адресу суперника.
37. За гарне навчання мати подарувала юному Прокоф’єву гроші на поїздку до Великобританії, де він познайомився з С. П. Дягілєвим, директором оперно-балетної групи, яка давала вистави в Лондоні. Знайомство з великим метром дало можливість молодому композитору відправитися в подорож по Європі.
38. Через п’ять років після першого концерту Прокоф’єв відправився в тур по Європі.
39. У 1939 році відбувається його дебют в кіноіндустрії. Прокоф’євим була написана музика до фільму «Олександр Невський».
40. При роботі над фільмом «Олександр Невський» режисер Сергій Ейзенштейн ніяк не міг пояснити Прокоф’єву словами, яка музика потрібна для сцени зі свиристелками.
41. Зневірившись, режисер приніс на знімальний майданчик бутафорські дудочки і пояснив акторам, як вони повинні грати на них і пританцьовувати. На наступний день Прокоф’єв написав саме ту мелодію, яка була потрібна Ейзенштейну.
42. У 1991 році в Сонцовке був відкритий Музей С. с. Прокоф’єва, проте в ньому практично немає автентичних експонатів.
43. С. Прокоф’єв був нагороджений одним орденом Трудового Червоного Прапора, але йому 6 разів Сталінська премія присуджувалася. Зарубіжні колеги оцінили його внесок у розвиток музики Золотою медаллю Королівського географічного товариства.
44. Кожний велике твір Прокоф’єва був подією у світовому музичному житті. Його твори виконувалися у всьому світі, а особливо популярні вони були в США, де були видані десятки найменувань пластинок з творами композитора.
45. Творча спадщина великого композитора включає в себе 11 опер, 7 балетів і симфоній, 8 концертів для різних інструментів з оркестром, і величезна кількість творів менших форм, включаючи музику для театральних вистав та кінофільмів.
46. Отримавши право на виїзд за кордон, Прокоф’єв вирушає у світове турне: спочатку в Америку, потім в Європу. Його музичні твори виконували кращі в світі оркестри, а сам він виступав у найвідоміших залах. Але разом з тим, незважаючи на славу і успіх серце композитора постійно розривалося від туги за Батьківщиною.
47. Будучи палким патріотом, під час своїх закордонних турне він писав, що «повітря чужини» несприятливо позначається на його творчих здібностях.
48. В один момент Прокоф’єв вирішує кинути все і повернутися в СРСР. Композитор, приїхавши додому, продовжує писати музику.
49. За кордоном, у Франції і в США, Прокоф’єв багато працював над музикою і виступав з концертами.
50. Але коли в 1925 році Радянський уряд запропонував йому повернутися на Батьківщину, композитор обмежився лише поверхневими довідками і відповів позитивно. Єдина умова — вільний виїзд за кордон. 19 січня 1927 року Прокоф’єв з родиною повернувся в СРСР.
