Український політичний та державний діяч Володимир Винниченко
Володимир Винниченко – голова Директорії УНР та Головного секретаріату, письменник, художник, автор першого українського фантастичного роману, представник делегації Української Центральної Ради у Петрограді. Життя прозаїка тісно перепліталося із боротьбою за українську самобутність. Його пам’ятають, як принципового революціонера й геніального автора. Він говорив: “Тільки власними силами українського народу може бути здобуте справжнє визволення, як соціальне, так і національне”.
Народився Винниченко 26 липня 1880 року у Єлисаветграді (зараз Кропивницький) у селянській родині. З дитинства вирізнявся розумом та кмітливістю. Відомий, як політичний й літературний діяч. Був учасником Революційної української партії (РУП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) та інші. Неодноразово був заарештований тодішньою владою. За своє життя написав понад 100 оповідань, п’єс, памфлетів, 14 романів, новел. Деякі твори письменника залишилися недопрацьованими. Найвідомішим його твором, який всі добре знають, ще зі шкільних років, є оповідання “Федько-халамидник”. Володимир Винниченко також був талановитим художником. Його роботи зачаровували усіх небайдужих. Близько 75 його оригінальних малярських робіт знаходяться на теренах Батьківщини. Помер відомий український діяч 6 березня 1951 року в французькому місті Мужен, де був похований.
Володимир Винниченко – це об’єкт шаленого захоплення, в першу чергу, для сучасного покоління української нації. Тож пропонуємо вам ознайомитися з фактами із життя письменника.
- Винниченко навчався в престижному навчальному закладі – Єлисаветградській чоловічій класичній гімназії, але через брак грошей, щоб оплатити навчання та його революційні погляди, йому не вдалося закінчити її.
- Атестат зрілості він отримує в Златопільській гімназії. Іспити склав екстерном.
- Письменник досконало знав декілька мов, а саме російську, латинську, грецьку, німецьку та французьку.
- Прозаїк вступив на юридичний факультет Київського університету у 1901 році. На першому курсі він створює таємну студентську революційну організацію «Студентська громада», за що його арештовують, пізніше виключають з університету і позбавляють права жити у великих містах.
- Його численні ув’язнення стали причиною еміграції, тому, що йому вдавалося тікати. Деякий час жив під чужим прізвищем.
- На початку Першої світової війни Володимир Винниченко видавав журнал «Промінь» у Москві, під чужим іменем.
- В 1911 році, перебуваючи у Парижі, він знайомиться з майбутньою дружиною Розалією Ліфшиц. Вона стала його музею та опорою на все подальше життя. Дітей у них не було. Для письменника це було справжньою трагедією.
- Винниченко був близько знайомий з українським громадським меценатом Євгеном Чикаленком. Чикаленко підтримував і критикував Винниченка. Останній у своєму житті лист Євген Чикаленко, ймовірно, написав Винниченку.
- Після повалення гетьмана Скоропадського політичний діяч був одним з керівників Директорії – нового уряду Української Народної Республіки.
- Володимир Винниченко сумлінно вів щоденник протягом 1911–1951 років. У щоденнику він записує все надзвичайно детально. Теоретично, можна сказати, що ці щоденники найкраще джерело біографії письменника.
- Наприкінці 1919 року організував Закордонну групу українських комуністів у Відні.
- Після повернення художника в Україну 1920 року, 23 вересня цього ж року, він востаннє покинув її, відмовившись від роботи в уряді радянської України.
- Володимир Винниченко – автор першої в Україні антиутопії (критичне зображення державної системи в літературі) “Сонячна машина”. Він написав її після розмови з Леніним й еміграції.
- Останні 25 років життя драматург був вегетаріанцем. Мав свій город у Франції, також продавав вирощені овочі. Чимало його головних героїв були вегетаріанцями.
- Під час німецької окупації Франції Винниченка кинули до концтабору, що добряче підірвало його здоров’я. Після закінчення війни він залишив політичну діяльність.
- У роки радянської влади його було викреслено з української літератури, за звинувачення влади у Голодоморі. Він неодноразово намагався отримати дозвіл на в’їзд в Україну перед смертю, але всі спроби були марними.
- Незадовго до смерті завершив написання свого останнього роману «Слово за тобою, Сталіне», де розвінчує міф про «щасливе життя в Радянській Україні».
- У недалекому 2011 році вийшов фільм «Винниченко без брому» – це український документальний фільм про життя письменника.
- Центральноукраїнський державний педагогічний університет названий на честь великого українця Володимира Винниченка.
- У багатьох містах України є вулиці названі на честь художника. У Кропивницькому у 2010 році відкрили пам’ятник.
