Цікаві факти про Василя Симоненка

Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину

літературний бунтар Василь Симоненко

Василь Симоненко – журналіст, письменник, активний діяч українського руху опору. Видатний поет, який вражає та надихає українців й сьогодні. Шістдесятник, учасник Клубу творчої молоді у Києві, який багато їздив по Україні та виступав на літературних вечорах і диспутах. Він говорив: “Живе той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя”.

Народився Василь Симоненко на Полтавщині в селищі Біївці 8 січня 1935 року у сім’ї колгоспників. Розпочав писати вірші у студентські роки, що стало його життєвим покликанням. За його життя було видано тільки одну збірку “Тиша і Грім” та казку для дітей “Цар плаксій та Лоскотрон”. Такі відомі роботи поета, як “Лебеді Материнства”, ”Ти знаєш що ти людина”, “Подорож у країну навпаки”, “Земне тяжіння” та інші були виданні після його смерті, за сприянням близьких друзів. Симоненко про свій поетичний стиль говорив так: “Є щось у мене від діда Тараса і прадіда Сковороди”. Прожив письменник лише 28 років. Помер 14 грудня 1963 року від раку нирок. Він прожив цікаве та насичене різними подіями життя, з якими ми пропонуємо вам ознайомитися!

1. Батько Василя зник невдовзі після його народження. Виховували майбутнього генія мати та дідусь.
2. Школу Симоненко закінчив із золотою медаллю та став студентом факультету журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.
3. Працював на Черкащині у газетах : «Черкаська правда», «Молодь Черкащини» та «Робітнича газета» в якості кореспондента.
4. У важкий для України час, багато віршів Василя Симоненка не опубліковували, та ті, які допускалися до друку, коригувалися. Адже у його творчості присутня гостра сатира щодо радянської влади та возвеличення любові до рідної землі.
5. Разом зі своїми друзями Симоненко займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. Сміло йшов на ризики, які загрожували його життю.
6. Влітку 1962 року письменника заарештовують. Його сильно побили, в основному постраждав хребет та нижня частина спини. Побої міліціонерів прискорили розвиток раку у поета.
7. Одружився Василь зі своєю коханою Людмилою 27 квітня 1957 року. Жінка не розуміла такого пристрасного захоплення літературою свого чоловіка. У них народився син Олесь.
8. Перед смертю Симоненко написав заповіт до спілки письменників України, із проханням подбати про його родину та матір.
9. Поет був нагороджений Шевченківською премією посмертно, уже в незалежній Україні.
10. У багатьох містах нашої країни є вулиці на честь Василя Симоненка. В Черкасах та рідному селі поета функціонують музеї. Іменем поета названо п’ять премій: Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка (1986—2013), Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ (1987—2010), Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка (2012), Лубенська районна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка (2000), Журналістська премія імені Василя Симоненка (2012).