За своє життя Піфагор Самоський висунув чимало передових ідей, але головною з них можна вважати ідею кулястості Землі. Багато відомих вчених Середньовіччя та епохи Ренесансу, наприклад, Джордано Бруно і Галілей, багато в чому спиралися на його роботи.
У біографії Піфагора відображено, що народився він в неосвіченій сім’ї, що не завадило йому почати вчитися самостійно. І дуже успішно.
Коли філософу було лише 18 років, він вирушив до Єгипту за новими знаннями. Тиран Самоса, Полікрат, навіть дав йому рекомендаційний лист до єгипетського фараона — настільки його вразив потужний і живий розум Піфагора.
Давньогрецькі літописці стверджують, що він володів неймовірним даром переконання, і кожен виступ на публіці поповнював ряди послідовників його вчення.
Достовірних фактів про біографію Піфагора відомо небагато. Він був досить потайливою людиною, а його учні активно поширювали про його особистість найнеймовірніші чутки.
Пам’ятник Піфагору в Греції
Піфагор був фізично міцною людиною. Встановлено, що він перемагав на Олімпійських іграх, виступаючи у кулачних боях.
Знамениті “штани Піфагора”, або доказ Евкліда, на думку деяких істориків, філософ не винайшов сам, а знайшов у бібліотеці Вавилона.
За своє життя він не написав жодної книги. Він вважав, що його вчення дуже важливе для того, щоб довірити його паперу, а тому поширював його виключно в усній формі.
Перша біографія Піфагора була написана лише через кілька століть після його смерті.
Філософ вірив у реінкарнацію, переселення душ. Він навіть твердив, що пам’ятає свої минулі життя.
Поширення піфагорійського вчення призвело до низки конфліктів у містах-полісах Стародавню Грецію. Серед його послідовників були і представники влади, і, коли вони спробували ввести у своїх містах закони, засновані на вченні Піфагора, це викликало протести, що місцями переходили у збройні сутички.
Протягом усього життя Піфагор був вегетаріанцем. Він активно розповсюджував ідею відмови від м’яса, і сам подавав приклад. При цьому заборона поширювалася тільки на тварин і птахів, яких він вважав “одушевленими”, тобто не на всіх.
Вчений був переконаний, що цифри можуть пояснити все на світі, включаючи походження світу. Кожна цифра в піфагорійському вченні володіла власним сакральним значенням.
Піфагорійське вчення являло собою суміш між релігією та філософією. Багато дослідників розглядають його саме як релігійну течію.
Різні давньогрецькі історики наводять різні факти біографії Піфагора, які часто суперечать один одному. Але всі вони сходяться в одному – він був неймовірно обдарованою людиною, що яскраво виділяло його з навколишнього суспільства.
Про зовнішність Піфагора до нас дійшли лише уривки інформації
В Єгипті він прожив цілих 22 роки. Звідти він потрапив до Вавилону, але не з власної волі, просто він опинився в Єгипті під час його завоювання персами, які його захопили. У Вавилоні він провів ще 12 років. Залишивши рідний Самос 18-річним юнаком, Піфагор повернувся додому 56-річним мудрецем.
Після повернення батьківщину філософ оселився біля сучасної Італії. Тоді там було місто-порт Кротона. Нині ці землі належать до італійської провінції Калабрія.
Він був не лише мудрецем, а й музикантом. Ряд історичних джерел згадує, що Піфагор майстерно грав на лірі, а це дуже складний в освоєнні інструмент.
Послідовники філософа вважали його наполовину богом, і активно поширювали чутки про те, що його батьком насправді був бог Гермес.
Майже століття після нього жив Піфагор Регійський, знаменитий давньогрецький скульптор. Але з філософом його ріднить лише ім’я.
Теорема Піфагора вважається головним його відкриттям
На честь цього мудреця був названий кратер на Місяці та астероїд (6143) Піфагор.
Учням Піфагора, щоб приєднатися до його школи, доводилося відмовлятися від майна. Незважаючи на це, бажаючих завжди було неймовірно багато.
Різні давньогрецькі історики згадують, що Піфагор постійно носив на голові золоту діадему.
Однією з основних ідей піфагорійського вчення було неприйняття будь-якого насильства та кровопролиття .
Знаменитий історик Геродот у своїх працях іменував Піфагора “найбільшим еллінським мудрецем”.
Філософ, як вважається, загинув під час одного з заколотів, викликаного поширенням його вчення. Згідно з іншою версією, він був такий пригнічений тим, що люди опираються ідеям піфагорійства, що відмовився їсти і помер від голоду.
Він прожив від 80 до 90 років – різні історики наводять різні цифри. Але в будь-якому випадку це набагато більше за середню тривалість життя в ту епоху.
Школа Піфагора мала три напрями — філософський, релігійний і політичний, але всі вони частково перетиналися один з одним.
Філософ стверджував, що людська душа продовжує цикл перероджень у різних живих істотах, доки не очиститься достатньо для того, щоб піднестися на небеса.
Священним символом вчення Піфагора був рівносторонній трикутник із 10 точками, що розділяли його на 10 рівносторонніх трикутників меншого розміру. Він називався “Тетраксис”.
Тетраксис, символ піфагорійського вчення
У школі Піфагора діяла низка суворих правил, які регламентували взагалі все. Аж до того, який черевик, взуваючись, треба одягати першим. Заборонялося також піднімати їжу, що впала на підлогу.
Ряд джерел вказує, що від учнів, які бажають приєднатися до школи, потрібно було як випробування зберігати мовчання протягом 5 років.
Є версія, що Піфагор утопив свого учня Гіппаса, який першим довів існування ірраціонального числа, що суперечило піфагорійському вченню. Але жодних доказів цього твердження немає.
Більшій частині піфагорійців не дозволялося бачити обличчя вчителя. Піфагор виступав перед ними, ховаючись за натягнутим полотном тканини.
Піфагорійське вчення забороняло вживати бобові рослини. Про походження цієї заборони є різні теорії.
Ніхто не знає, скільки точно у Піфагора було послідовників. Відомо лише, що їх були тисячі або десятки тисяч.
Біографія Піфагора могла б бути зовсім іншою, якби з полону у Вавилоні його не звільнили за особистим наказом перського царя. Той настільки перейнявся повагою до розуму грецького вченого, що наказав повернути йому свободу.
Найсвятішим числом у піфагорійському вченні було 10, яке вважалося числом вищого порядку. До нього піфагорійці навіть звертали свої молитви.
У школі Піфагора навчалися як жінки, так і чоловіки.
У числі інших обмежень, що накладалися на його послідовників, була заборона торкатися до білих півнів і заборона подорожувати по громадських дорогах.
Згідно з одним із давньогрецьких укладачів біографії Піфагора, перша ж прочитана ним на публіці лекція принесла йому більше двох тисяч учнів, які залишили свої будинки і сім’ї, щоб піти за ним.
